Футбольні зірки Олімпійських ігор. Хто вони та як склалася їхня доля

Трохи більше тижня тому завершилися тридцять другі літні Олімпійські ігри, які на цей раз приймав японський Токіо. Переможцем футбольного змагання стала збірна Бразилії, яка зуміла відстояти титул, здобутий п'ятьма роками раніше на домашньому турнірі в Ріо-де-Жанейро. Цікаво, що раніше бразильці ніколи не перемагали в футболі на Олімпіадах, а тут - другий тріумф поспіль.

Втім, сьогодні не будемо детально зупинятися на перипетіях футбольного турніру на іграх в Токіо, а згадаємо головних зірок попередніх змагань. Деякі прізвища напевно вже встигли забутися, оскільки на увазі нині зовсім інші персоналії...

КІКО - володар золота Олімпіади-1992

У 1992 році літня Олімпіада відбулася в Барселоні. У фіналі футбольного турніру зійшлися команди Польщі та Іспанії, а тріумфувала остання, яка в украй непростому поєдинку на Камп Ноу змогла вирвати перемогу з рахунком 3:2. Мабуть, найяскравішими особистостями в тій іспанській збірній були Хосеп Гвардіола та Луїс Енріке, але головною зіркою команди на конкретному турнірі став форвард Кіко.

На момент виклику на Олімпійські ігри в 1992 році Кіко був гравцем Кадіса. Для цієї команди він був важливим футболістом, і став таким для іспанської збірної на іграх в Барселоні. На тій Олімпіаді Кіко відзначився п'ятьма забитими м'ячами, що стало кращим показником в команді Іспанії, а два голи форварда стали вирішальними, адже були проведені у фінальному поєдинку. Символічно, що саме м'яч Кіко на 90-й хвилині приніс іспанцям перемогу і золото ігор.

У 1993 році Кадіс вилетів до Сегунди, а Кіко перейшов в мадридський Атлетіко, де затримався на сім років, й провів 255 матчів, в яких зумів відзначитися 60 забитими м'ячами. У 1996 році разом з «матрацниками» став чемпіоном Іспанії, а також виграв Кубок країни. Ці трофеї, поряд з перемогою на Олімпійських іграх 1992 року, так і залишилися єдиними в кар'єрі Кіко.

Попрощався з грою в футбол Кіко в 2002 році в Естремадурі. У складі національної збірної Іспанії форвард встиг провести 26 матчів, забив 5 голів. Нині Кіко 49 років, і він працює спортивним коментатором на іспанському телебаченні.

Нванкво КАНУ - володар золота Олімпіади-1996

У 1996 році Олімпіада пройшла в американській Атланті, а переможцем футбольного турніру несподівано для багатьох стала збірна Нігерії, яка у фіналі з рахунком 3:2 обіграла Аргентину. Африканці тоді взагалі здивували, адже в півфіналі пройшли Бразилію, за яку виступали Діда, Роберто Карлос, Рівалдо, Роналдо, Бебето та інші, а у вирішальному поєдинку здолали аргентинців, кольори яких захищали Хав'єр Дзанетті, Клаудіо Лопес, Ернан Креспо, Аріель Ортега та Роберто Айяла.

Головним героєм нігерійців на турнірі в Атланті став молодий форвард Аякса Нванкво Кану, котрий по завершенні змагання перейшов до міланського Інтера. Саме цей рослий бомбардир буквально нокаутував двома голами Бразилію у півфіналі, яка замість комфортної перемоги 3:2 відчула на собі шокуючу поразку з рахунком 3:4. У фіналі Кану не забивав, але на його рахунку виявилося три м'ячі в шести іграх турніру, чого виявилося достатнім, щоб в 1996-му молодий Нванкво був визнаний Африканським футболістом року, обійшовши такого метра, як Джордж Веа, котрий в 1995-му отримав Золотий м'яч.

Зробити кар'єру в Інтері Кану не вдалося. Після повернення з Олімпіади в Атланті лікарі міланського клубу діагностували у нігерійця серйозні проблеми з серцем. Він переніс операцію по заміні аортального клапана і не тренувався до квітня 1997 року. На початку 1999-го Кану перейшов в Арсенал, де і став по-справжньому знаменитим, протягом п'яти років будучи одним з найважливіших форвардів команди Арсена Венгера. Після «канонірів» чимало пограв за Вест Бромвіч і Портсмут, а кар'єру завершив у 2012 році.

Кану провів 87 матчів і забив 12 м'ячів у складі національної збірної Нігерії, з якою зіграв на трьох чемпіонатах світу (1998, 2002 і 2010). Нині екс-форварду 45 років, і він не залишився у футболі, хоча остаточно зв'язок зі спортом не розірвав. Згідно наявних даних, Нванкво Кану належить інтернет-канал, який транслює спортивні програми, а крім цього колишній футболіст є послом ЮНІСЕФ. Нігерієць намагається по всій Африці допомагати дітям, що мають проблеми із серцем, для чого створив окремий фонд та спеціальну програму.

Патрік МБОМА - володар золота Олімпіади-2000

З висоти прожитих років можна сміливо говорити, що ключовою фігурою збірної Камеруну, котра стала тріумфатором футбольного турніру на Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї, є Самюель Ето'о. Однак на самому змаганні, мабуть, головною зіркою африканської команди був не майбутній голеадор Барселони, а куди більш скромний в плані подальших досягнень Патрік Мбома із Кальярі.

Збірна Камеруну виграла Олімпіаду в серії пенальті у Іспанії. Матч завершився з рахунком 2:2, а за 11-метровими майстровитішими виявилися африканці. Патрік Мбома провів на тому турнірі шість ігор, в яких відзначився чотирма забитими м'ячами (на груповій стадії забив Кувейту та США, в чвертьфіналі - Бразилії, а у півфіналі - Чилі). Після ігор в Сіднеї перейшов в Парму, а за півтора року - в Сандерленд, але в жодній із цих команд успіху не знайшов.

У 2002 році Мбома поїхав з Європи в лівійський Аль-Іттіхад, а закінчував кар'єру в Японії - в рядах Токіо Верді і Віссел Кобе. Саме в Країні висхідного сонця у сезоні-1997/98 камерунець вистрілив, коли в 34 поєдинках забив 29 голів, що й дозволило йому перебратися в Кальярі. Ігрову кар'єру Мбома завершив у 2005 році у віці 34 років. На його рахунку 58 матчів і 33 забитих м'ячі за національну збірну Камеруну, а також перемоги в Кубку Італії з Пармою і Кубку Франції з Парі Сен-Жермен.

Нині Патріку Мбома 50 років. Після завершення кар'єри футболіста він деякий час працював агентом, а в липні нинішнього року з'явилися чутки про призначення Мбома заступником секретаря Африканської конфедерації футболу, але поки до офіціозу справа в цьому питанні не дійшла.

Карлос ТЕВЕС - володар золота Олімпіади-2004

Влітку 2004 року Олімпійські ігри повернулися до витоків, і пройшли в Афінах. Переможцем футбольного турніру стала збірна Аргентини, яку на змаганні представляла безліч талановитих гравців, котрим згодом вдалося зробити відмінну кар'єру. Виділяється, звичайно ж, фігура форварда Карлоса Тевеса, якому вдалося стати найбільш корисним для команди гравцем на іграх в Афінах.

У шести матчах Олімпіади-2004 Тевес записав на свій рахунок феноменальні вісім забитих м'ячів, ставши кращим бомбардиром турніру. Символічно, що єдиний м'яч Карлоса приніс перемогу Аргентині в фіналі проти Парагваю (1:0). На той момент на клубному рівні Тевес виступав за Боку Хуніорс, але незабаром перебрався в бразильський Корінтіанс, а влітку 2006 року відбувся досить загадковий його трансфер в Вест Хем. Після цього Карлос пограв за Манчестер Юнайтед, Манчестер Сіті, Ювентус, вигравши три титули чемпіона Англії, Лігу чемпіонів, й золоті медалі італійської Серії А.

У стані національної збірної Аргентини Тевес провів 76 ігор, відзначившись 13 забитими м'ячами. Був учасником двох фінальних частин чемпіонатів світу (2006 і 2010). Нині Тевесу 37 років, і з січня 2018-го по липень нинішнього року Карлос виступав за рідну для нього Бока Хуніорс. Зараз перебуває в статусі вільного агента. Про завершення кар'єри не оголошував, а тому чутки сватають Тевеса в різні команди, а особливо в ті, які виступають в північноамериканській МЛС.

Джузеппе РОССІ - найкращий бомбардир Олімпіади-2008

У 2008 році на футбольному турнірі Олімпіади, яка відбулася в Пекіні, знову була першою збірна Аргентини. Однак, незважаючи на те, що кольори цієї команди захищали такі гравці, як Ліонель Мессі, Анхель Ді Марія, Есек'ель Лавессі, Серхіо Агуеро й інші, найбільш яскравим футболістом турніру став італієць Джузеппе Россі, котрий у чотирьох матчах забив чотири м'ячі і став найкращим бомбардиром турніру, незважаючи на те, що його збірна Італії зійшла з дистанції ще на стадії чвертьфіналу.

На момент проведення ігор в Пекіні Россі був футболістом Вільярреала, перебравшись в цю команду з Манчестер Юнайтед, де довго подавав надії в молодіжці, але так і не зміг закріпитися в першій команді, хоча й отримував шанси на це від Алекса Фергюсона. Переїзд в Іспанію дозволив Россі розкритися, він почав досить багато забивати, і перші чотири сезони в Ла Лізі закінчував з двозначним числом голів в турнірі (11, 12, 10, 18). У 2013 році перейшов в Фіорентину, де видав якісний дебютний сезон (16 голів у 21 матчі Серії А), але потім його кар'єра пішла на спад через серйозні травми.

Нині Джузеппе Россі 34 роки, і він ще не завершив кар'єру. Останнім клубом на цей момент, за який грав італієць, був американський Реал Солт-Лейк, де він все-таки більше лікувався, ніж грав. Зараз Россі доступний на ринку в якості вільного агента, але навряд чи хтось із серйозних клубів зробить запрошення ветерану, чиї кращі роки вже далеко-далеко позаду...

Орібе ПЕРАЛЬТА - володар золота Олімпіади-2012

Збірна Мексики на футбольному турнірі Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні дісталася до фіналу, де явно не виглядала фаворитом, тому як їй довелося зіграти проти команди Бразилії. За «селесао» грали Оскар, Неймар, Халк, Пато й інші зірки, але головним героєм фіналу та всього турніру став мексиканський форвард Орібе Перальта, котрий оформив дубль у вирішальному матчі, чим приніс золото своїй команді. Всього ж на тій Олімпіаді на рахунку Орібе чотири забиті м'ячі у шести поєдинках.

На момент участі в лондонській Олімпіаді Перальта був гравцем мексиканського клубу Сантос-Лагуна, а влітку 2014 року перейшов до тамтешньої Америки, де провів наступні п'ять років. З 2019 року Орібе є гравцем Чіваса, хоча йому вже 37 років, і його результативність різко впала в порівнянні з еталонними роками, коли Перальта колотив під два десятка м'ячів за чемпіонат.

Поточний контракт Перальти із Чівасом розрахований до кінця року, й не виключено, що він стане останнім для форварда в професійному футболі. Орібе не забиває з лютого минулого року, майже не потрапляє в стартовий склад своєї команди, а тому всерйоз замислюється над тим, щоб піти на пенсію. Відзначимо, що на рахунку Перальти 67 матчів і 25 забитих м'ячів за національну збірну Мексики, з якою він виграв Золотий кубок КОНКАКАФ у 2015 році. Також форвард ставав 5-кратним чемпіоном своєї країни: тричі - з Сантос-Лагуною та двічі - з Америкою.

Серж ГНАБРІ - найкращий бомбардир Олімпіади-2016

Золото футбольного турніру на домашній для себе Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро, подолавши свого роду прокляття, здобула збірна Бразилії, проте головним героєм того турніру став німецький вінгер Серж Гнабрі, котрий заявив про себе на повний голос, забивши шість м'ячів у шести матчах і ставши кращим бомбардиром турніру.

На той момент Гнабрі був 21 рік і він був гравцем Арсенала, де йому не вдавалося проявити свої найкращі здібності й завоювати місце в стартовому складі. У підсумку в серпні 2016-го «каноніри» продали Гнабрі за 5 мільйонів євро у Вердер, де вінгер в прямому значенні вистрілив, відзначившись 11 голами в 27 поєдинках. Через рік Сержа за 8 мільйонів євро викупила Баварія, яка відразу на сезон віддала гравця на обкатку в Хоффенхайм, а потім повернула назад.

На даний момент 26-річний Гнабрі є гравцем основи Баварії, регулярно забиваючи за сезон більше десятка м'ячів. Його оціночна вартість дорівнює 70 мільйонам євро, і в Арсеналі, напевно, лише кусають лікті, усвідомлюючи, який діамант свого часу не розгледіли, відпустивши за невеликі гроші у Німеччину. Для самого Гнабрі Олімпіада в Ріо-де-Жанейро стала чудовим майданчиком заявити про себе, і з листопада 2016 року футболіст є гравцем національної збірної Німеччини, за яку забив уже 16 м'ячів в 26 матчах - прекрасна статистика, погодьтеся.

Текст: meta.ua/sport/