Чого чекати від Шахтаря під керівництвом Де Дзербі

«Всі ті ідеї, які Де Дзербі награвав на тренувальних зборах, ми побачили», - сказав після прем'єрного поєдинку «Шахтаря» в новому сезоні (проти «Інгульця») генеральний директор «гірників» Сергій Палкін. З функціонером донецького клубу складно не погодитися: нові ідеї нового тренера «помаранчево-чорних» дійсно проглядалися вже в першій офіційній грі. Та й у другій теж. Але це аж ніяк не означає, що нинішній «Шахтар» кардинально відрізняється від «Шахтаря» Каштру. І що цей «Шахтар» на голову сильніше від «Шахтаря» кінця минулого сезону. Стислі висновки з перших двох поєдинків «Шахтаря» на чолі з новим наставником читайте нижче.

1. Нова схема

Луїш Каштру наполегливо «пересаджував» команду на схему 4-3-3. У перший сезон португальця в «Шахтарі» така ігрова модель виявилася і ефектною, і ефективною. В першу чергу тому, що лідери колективу - Тайсон і Марлос - були в порядку. Але ось на другий рік роботи Каштру з «гірниками» схема почала помітно пробуксовувати. Тайсон і Марлос з неї «випали», погіршили свої показники і інші гравці основи: Патрік, Степаненко, Тете, Мораес. Де Дзербі відмовився від використання «нідерландської» схеми і перейшов на знайому «Шахтарю» модифікацію 4-2-3-1. Власне, в такому повороті подій не було ні підступу, ні несподіванки, адже італійський тренер в своєму головному «дошахтарському» клубі («Сассуоло») працював саме за таким алгоритмом. Всі контрольні поєдинки на літніх зборах «гірники» провели саме за цією моделлю. За нею ж зіграли і два стартових тури УПЛ - проти «Інгульця» і «Львова». Є стійке враження, що дана ігрова модель донецькій команді підходить краще, оскільки дозволяє помітно посилити центр поля.

ФК Шахтар. Роберто Де Дзербі

2. Зашкалююча кількість передач і контроль м'яча: вже не «стерильний», але ще не суперефективний

Відносно новою виявилася і манера гри «Шахтаря» за нового тренера. Стартовий склад можна було спрогнозувати вже за останніми спарингами на австрійському зборі. Контрольний матч проти «Оболоні» (вже в Україні) лише підтвердив ці прогнози. Трубін в воротах, пара центрбеків - Марлон і Матвієнко, пара фулбеків - Додо і Корнієнко, опорні - Степаненко і Майкон, трійка атакуючих хавбеків - Педріньйо, Соломон і Патрік, на вістрі атаки - Траоре. Цей склад італієць виставив проти «Інгульця». У матчі проти «Львова» зробив два коригування в порівнянні з дебютом: замість Майкона в опорній зоні з'явився Антоніо, а замість Педріньйо на правому крилі атаки - Тете.

Отже, що ж такого нового показують на полі ці футболісти? Дуже серйозно зросла кількість передач. Причому передач коротких, горизонтальних. У контрольній грі проти «Оболоні» підопічні Де Дзербі зробили аж 1101 передачу: для наших широт це фантастична цифра. У матчі проти «Інгульця» передач було трохи менше, але все одно зафіксований рекорд за останні шість років - 908 передач. В повному порядку з передачами у донеччан було і в зустрічі з «Львовом».

ФК Шахтар. Марлон

Крім передач, змінилася і структура гри команди. За Каштру вінгери під час розвитку атаки дуже часто зміщувалися ближче до центру, звільняючи простір на флангах для крайніх захисників. У Де Дзербі в зв'язку з цим все по-іншому: крайні захисники на початковій стадії атаки зміщуються ближче до центру поля, в той час як вінгери розтягують фронт атаки якомога ширше. Так, Де Дзербі пробував і інші варіанти при початку атаки, але базовим залишався вищезгаданий. До речі, дана структура добре підходить Додо, і не дуже добре - Корнієнку. Тому не виключено, що якщо Ісмаїлі набере оптимальні кондиції, то саме він буде грати на місці лівого фулбека.

Контроль м'яча, як і раніше, залишається фішкою «Шахтаря». Так було і за Каштру. Тобто, в даному випадку нічого не змінилося. Відносна слабкість суперників на старті дає привід говорити, що контроль м'яча у «гірників» перестав бути «стерильним». Однак і особливо ефективним його назвати складно. До того ж, незрозуміло, що буде з цим контролем у грі проти більш серйозних команд - «Зорі», «Ворскли», «Колоса», не кажучи вже про «Динамо».

3. Контрпресинг поки що не завжди працює

Ще одна явна ідея Де Дзербі - контрпресинг. Власне, цю функцію намагався прищепити своїм підопічним і Каштру, але не вийшло. Італійський тренер намагається це зробити, в першу чергу, за рахунок «зайвого» гравця в центрі поля. Ну і, ясна річ, у виконанні «розумного хаосу» від інших гравців, що беруть участь як у початковій фазі атаки, так і в просунутій. За грою з «Інгульцем» можна сказати, що контрпресинг працював: півтора тайму «гірники» не давали «дихати» опонентам. Але варто було віце-чемпіонам України розслабитися, як пішла нервозність, структура гри зламалася, і хиткий привид Каштру замаячив десь там за Бессарабськими воротами. Дуже довго у «Шахтаря» нічого не виходило і в матчі проти «Львова». До моменту першого гола (Траоре, 73 хвилина), гості взагалі нічим не запам'яталися. Лише тільки тим самим контролем м'яча. Лише коли львів'яни втомилися і почали втрачати позиції, захотіли поборотися за журавля в небі - почали розкриватися, «Шахтар» зумів переломити гру. Молодець, взагалі-то. Але, знову-таки, дуже хотілося б побачити в схожій ситуації нових підопічних Де Дзербі в поєдинку проти більш сильного і досвідченого опонента.

4. Проблема з лімітом

ФК Шахтар. Лассіна Траоре

Донецький клуб провів дуже агресивну трансферну кампанію. Про це було вже багато разів сказано, повторюватися не бачу сенсу. Скажу лише, що в цей раз в «Шахтарі» з'явилися не юніори на перспективу, а зрілі, готові майстри, які бралися однозначно під основу. А це значить плюс відразу три гравці-легіонери в старті: Марлон, Педріньйо і Траоре. Якщо врахувати, що Ісмаїлі витіснить зі старту Корнієнка, а схильний до травм Степаненко може зламатися, то «гірникам» буде дуже складно «нашкребти» потрібне число футболістів з українським паспортом. І це дійсно серйозна проблема для клубу, який так пишається своєю клубною академією.

5. Невідповідність гучної трансферної кампанії грі

«Накупили нових футболістів на 46 мільйонів - це цифри рівня топ-команд Західної Європи, а вихлопу поки що небагато», - приблизно так міркують футбольні обивателі після перших двох матчів «нового» «Шахтаря». І аргументовано відповісти їм практично нічим, тому що суто по грі і в матчі з «Інгульцем», і в поєдинку зі «Львовом» до «Шахтаря» є претензії. Точніше так: там, де повинні були вигравати «однією лівою», вигравали натужно, з надривом (якщо судити строго по грі, а не по результату). Може бути, що в подальшому «Шахтар» розкочегариться і ідеї Де Дзербі будуть доведені до автоматизму, а тому прийде і впевненість в грі. Однак поки що цього немає. Є команда і тренер, які хочуть грати по-новому. Часом виходить. Але частіше - зі старими елементами, що викликають печію.