У Токіо наших боксерів буде мало, але на медалі варто розраховувати

У Токіо збірна України з боксу може добути кілька медалей. Будемо сподіватися не тільки на Олександра Хижняка, якому пророкують золото, а й на його партнерів по команді.

Хто поїхав на Олімпіаду?

У складі команди п'ятеро: Микола Буценко (капітан команди), Ярослав Харциз, Олександр Хижняк, Рогава Цотне і Анна Лисенко. Якщо намагатися провести аналогії, то вже з найкращим складом в історії ігор - 2012 року. Тоді з Олімпіади в Лондоні наша команда привезла п'ять нагород: два золота, срібло і дві бронзи.

Ніякі патріотичні мотиви не змушують думати про те, що в цьому році ми повторимо той подвиг. По-перше, через самих боксерів, якщо порівнювати їх з тією командою. По-друге, через рівень суперників. Ну і, що важливо, через обставини, які завжди трапляються на Олімпіаді. Судді, травми, акліматизація - всі все прекрасно розуміють.

Микола Буценко - давній і незмінний член збірної, який був то першим, то другим номером. У 2016 році нинішній капітан вже виступав на Олімпійських іграх, але пройшли вони для нього, як нашої команди в цілому, так собі - Микола вилетів в першому ж поєдинку.

Буценко 30 років - не юний вік для виступів в легких вагах і на Олімпіаді особливо. З іншого боку, він досвідчений спортсмен. На попередніх міжнародних турнірах нашому капітану декілька разів відверто не віддавали перемогу, хоча варто було. Розраховувати на прихильність суддів в цьому році теж не потрібно - або перемагати яскраво, або в спірних моментах навряд чи перемога піде українцеві.

Ярославу Харцизу всього 24 роки. Багато хто говорить про те, що він - спадкоємець Ломаченка. Не по стилю або навичкам, а по категорії, але деякий тиск це все ж створює. Ярослав багато перемагав в Україні - тут в його лідерстві сумнівів бути не може. А ось на міжнародному рівні досягнень не дуже багато. Кубок Странджа минулого року - супер, але замало.

Ярослав Харциз

З деякими зі своїх можливих майбутніх суперників Ярослав вже зустрічався. Там суцільно колишні чемпіони світу та інші монстри - легка вага вкрай рідко буває нудною або недостатньо якісною. Але поборотися за щось можна або хоча б проявити себе.

Олександр Хижняк - головна наша надія. Тут на медаль можна розраховувати, і навіть на золото. За українцем стежать не тільки в Україні - Олександр Красюк, який чекає не дочекається фіналу Олімпіади, розуміє, що за Хижняка доведеться поборотися за будь-якого результату.

Насправді, така напруга навколо спортсмена може зіграти і в мінус. Всі говорять про те, що хлопець повинен привезти тільки золото, та й результати вказують на це. Все-таки Олександр не програє вже шостий рік. Але на турнірі буде відразу декілька спортсменів, з якими Хижняк раніше не перетинався через географічні або інші міркування. Як він покаже себе - не ясно, хоча, якщо покаже так, як на останньому кваліфікаційному турнірі, відібрати у хлопця перемогу буде вкрай складно навіть сліпим суддям.

Рогава Цотне - людина, який вибила зі збірної Віктора Вихриста. Навіть не тільки зі збірної, а й з любительського боксу в цілому. Спочатку буквально - одесит переміг Вихриста на чемпіонаті України. А потім формально: Віктор побачив, що на декілька турнірів поїхав не він, а Цотне, і вирішив не боротися за місце в складі з одеситом і новим тренером збірної України.

Рогава Цотне

Чи зіграв вибір на користь Цотне збірній в плюс - ми вже не дізнаємося. Вихрист - більш досвідчений, як боксер. Цотне - теж досвідчений, але більше в муай-тай і К-1. Там поки немає Олімпійських ігор, але Рогава пройшов всі рівні, навряд чи цей стане шоком.

Проблемою може стати рівень суперників. Головний фаворит категорії зовсім не Цотне - там вистачає навіть професійних спортсменів з ідеальним рекордом в плані кількості поразок і нокаутів.

Ганна Лисенко потрапила на Олімпіаду, перемігши росіянку, але міжнародних турнірів у неї не так багато. Фактично великий виїзд у Анни був один - на чемпіонат світу в 2016 році. Тоді вона вперше виграла чемпіонат України, але на міжнародному турнірі нічого не вийшло.

Ганна Лисенко

Суперниці типові для жіночого боксу - їх не дуже багато, але все сильні і вже щось вигравали. У Лисенко все відмінно з боксом, якщо ви раптом могли подумати, що немає. Просто недостатньо досвіду. Якщо впорається психологічно - може бути що-завгодно, аж до золота.

Пройшло жеребкування, з ким наші боксують?

За два дні до перших поєдинків, наші боксери отримали своїх перших суперників:

- Микола Буценко 24 липня зустрінеться з представником Еквадору Жаном Карлосом Пачіто. Хороший суперник, але нічого особливого. Якщо все складеться, українець може йти далі.

Микола Буценко

- Ярослав Харциз 25 липня проведе поєдинок з Джавідом Челебієвим з Азербайджану. Челебієв - чемпіон світу 2013 року. Інших суперників Ярославу очікувати і не варто.

- Анна Лисенко 27 липня зустрінеться з представницею Марокко Умаімою Белахбіб. Чемпіонка Африки 2017 року і бронзова призерка Африканських ігор 2019 року. У українки всі суперниці так чи інакше імениті. Тут тільки показувати свій максимум.

- Рогава Цотне 29 липня боксуватиме з Фрейзером Кларком - срібним призером чемпіонату Європи 2017 року.

- Олександр Хижняк дізнається суперника 29 липня - він починає турнір з другого кола.

Які шанси в українців?

Перше коло насправді не таке важке. Всіх суперників можна перемагати, а якщо не перемагати їх, то далі робити точно нічого. У Цотне далі може попастися Джалол - той самий професіонал з Узбекистану і головний фаворит категорії, у Буценко - триразовий чемпіон світу кубинець Альварес, як і у інших.

Тобто, фактично судити про шанси можна після першого кола, щоб оцінити нинішню форму наших спортсменів. Прямо зараз бачиться одна-дві медалі. Хижняк і той, хто здивує. Що в статистичному перерахунку не так вже й погано, з огляду на невеликий склад команди.