Їх бракуватиме в Токіо. Топ-10 українців, які пропустять Олімпіаду

До старту 32 літніх Олімпійських ігор залишилося рівно десять днів. Найближчими днями перша група українських атлетів відбуде в Японію, щоб в умовах карантинних обмежень адаптуватися до часового і кліматичного поясів якомога краще. Наша команда на цих Ігор матиме найменше представництво в історії - всього 158 атлетів.

Наших представників немає практично в усіх (велоперегони BMX, гольф, серфінг, скейтбординг, баскетбол 3х3, скелелазіння) нових видах спорту. До всього ми розгубили позиції у колись таких медалеємких видах, як вітрильний спорт (жодного представника), академічне веслування (2 представники), велотрек (2), вільна боротьба (2), важка атлетика (2) й фехтування (6).

З ігровими видами ситуація вже традиційно кепська. Українські баскетболісти, волейболісти, футболісти, гандболісти, ватерполісти, реґбісти, майстри хокею на траві та бейсболісти не мають представництва на Іграх з далекого 2004-го. Відтоді як в Афінах жіноча гандбольна збірна під керівництвом Леоніда Ратнера здобула бронзові нагороди.

В цьому матеріалі Sport.ua спробує позначити найзнаковіші втрати українського спорту, тих атлетів, чия присутність могла б прикрасити Олімпійські ігри в Токіо. Вашій увазі - топ-10 українців, яких ми не побачимо на головному старті чотириріччя.

Олег Верняєв (спортивна гімнастика)

МОК України

Олег був однією з головних медальних надій України в Токіо. Олімпійський чемпіон Ріо-де-Жанейро-2016 у вправах на брусах і срібний призер у в абсолютній першості, чемпіон світу-2014 у вправах на брусах, шестиразовий чемпіон Європи Верняєв у міжолімпійському циклі переніс важку травму, змушений був оперуватися. Повернувшись на велику арену, Олег стрімко набрав форму і в 2019-му в Штутґарті здобув першу в кар'єрі медаль чемпіонату світу в абсолютній першості. Та бронза обнадіювала, адже відразу після Ріо Верняєв сказав, що в спорті у нього залишається одна мотивація - стати олімпійським чемпіоном в абсолюті.

Втім, торік у листопаді наш 27-річний легендарний гімнаст здав позитивний допінг-тест. Верняєв у своєму найсвіжішому повідомленні в Instagram стверджує, що мельдонію не приймав і спробує скасувати чотирирічну дискваліфікацію через CAS. Однак цілком зрозуміло, що поки тяганина триватиме, Ігри в Токіо Олег пропустить.

Дмитро Чумак (важка атлетика)

Getty Images/Global Images Ukraine

30-річний атлет, який нещодавно виграв у столиці РФ третє поспіль європейське золото і після того запостив у соцмережах світлину з палаючою Москвою, теж не поїде на Ігри через порушення антидопінгового законодавства. Чумак звинувачується у вживанні допінгу або у спробі вживання заборонених препаратів. А також у тому, що він у позазмагальний період відмовився надавати допінг-пробу та мав намір підкупити допінг-офіцерів. При цьому допінгу в його організмі не знайшли. Сам Дмитро вважає, що організація, яка його звинуватила, є найкорумпованішою в світі. Крім Чумака, в порушенні антидопінгових правил звинувачується його тренер Михайло Мацьоха. Його також відсторонили.

Дмитро ЧУМАК: «На Донбасі йде війна. Це був мій троллінг Кремля»

Наталія Кроль (легка атлетика)

Дворазова чемпіонка Європи з бігу на 800 м Наталія Кроль (Прищепа), котру окрім суто спортивного хисту вирізняє благородна поведінка на доріжці, отримала 20-місячну дискваліфікацію торік у серпні. У її пробі виявили заборонений сечогінний препарат гідрохлортіазид.

Наталія не заперечує, що заборонену речовину вживала. Правда, несвідомо. Знаходячись на манікюрі, спортсменка відчула себе зле - в неї піднявся тиск. Злякавшись через свій стан, Наталія купила ті ліки, які їй запропонували в аптеці. І не перевірила їх на наявність заборонених препаратів. Спортсменка вважає, що вину з нею мала б розділити національна Федерація легкої атлетики. Через те, що не забезпечує спортсменам належного професійного супроводу в питаннях фармакології.

Богдан Бондаренко (легка атлетика)

Один із найкращих стрибунів у висоту в історії не зміг виконати олімпійського нормативу, бо постійно лікувався. Вперше Богдан випав з обойми в 2017-му, не виступав понад рік. Спроба повернутися на старті літнього сезону-2019 вийшла успішною - Бондаренко виграв два поспіль етапи Діамантової ліги в Римі і Рабаті, а потім збирався закріпити успіх виступом на ІІ Європейських іграх у Мінську.

Однак нове лихо спіткало атлета на рівному місці. Після відкритого тренування для ЗМІ Богдан відчув біль у нозі, підіймаючись по сходах у готелі в Києві. Бондаренко ще сподівався, що найгіршого вдасться уникнути і поїхав до Мінська. Але там виступити на повну силу не зміг і, здобувши особисту бронзу і командне золото, почав нове лікування. Котре завершилося торік. Бондаренко форсував підготовку, щоб відібратися на Ігри-2020. Перенос Олімпіади у зв'язку з пандемією його завдання начебто трохи полегшив. Однак у підсумку повноцінно відновитися чемпіонові світу-2013, бронзовому призерові Ігор-2016, особистий рекорд якого рівняється захмарним 2,42 м, так і не вдалося.

Валерій Андрійцев (вільна боротьба)

Найкращий український борець вільного стилю останнього десятиріччя, який на Олімпіаді-2012 у Лондоні здобув срібло, а в Ріо-2016 поступився в сутичці за третє місце, теж впродовж усього міжолімпійського циклу боровся з численними травмами. Зрештою, Валерій завжди відзначався терплячістю і бійцівським характером, тому відновивши підготовку, він сподівався все ж здобути ліцензію у ваговій категорії до 97 кг.

На травневий кваліфікаційний турнір у Софію 34-річний Андрійцев поїхав невдовзі після того, як його відверто засудили у фіналі Київського міжнародного турніру. У болгарській столиці Валерій став п'ятим і шанс поїхати на треті в кар'єрі Ігри втратив. Але, залишаючись професіоналом, Андрійцев не випав з обойми, а в статусі спаринг-партнера допомагає готуватися до Олімпіади в Токіо супертяжеві Олександру Хоцянівському.

Семен Новіков (греко-римська боротьба)

Getty Images/Global Images Ukraine

На відміну від практично всіх представників цього рейтингу, Семен не мав ні проблем з допінгом, ні зі здоров'ям. І за спортивним принципом він також цілком міг відібратися. 23-річний борець із Харкова двічі вигравав золото чемпіонатів світу серед молоді, а змогу вперше спробувати свої сили в офіційному дорослому міжнародному старті вперше отримав лише торік. І сходу став чемпіоном Європи, перемігши на шляху до вершини більшість лідерів вагової категорії до 87 кг.

Проте шансів на Токіо у Семена не було з перемогами чи без. Річ у тім, що в Україні недоторканим у його вазі є дворазовий чемпіон світу, триразовий чемпіон Європи жан Беленюк, який у 2019-му став народним депутатом, але у спорті залишається, бо хоче виграти єдину нагороду, якої бракує в його колекції - олімпійське золото. В Ріо-2016 Жан програв у фіналі через доволі дивне суддівство росіянину Давиду Чакветадзе. Зараз Беленюк збирається встановити справедливість і показати, що є у категорії до 87 кг найсильнішим у світі. І Новікова у вигляді конкурента Жанові ніхто не підпускав і близько.

Семен скандалів не роздував, лише іноді нагадував про своє ставлення до ситуації в соцмережах. Приміром, після того, як на останньому Євро Беленюк здобув бронзу, Новіков написав: «Космічний рахунок 1:1. Дуже яскрава боротьба, які красиві прийоми! Вітаю з бронзою!» Нещодавно ж, перемігши на рейтинговому турнірі Poland Open, Семен підвів підсумки: «Вкотре доводжу, хто перший номер в Україні і тим самим закінчую цей олімпійський цикл перемогою. Суперники були гідні. Серед них - чотири володарі ліцензій на Олімпійські ігри. Дякую всім, хто був зі мною в цьому циклі. Рухаємося далі!»

Ганна Соловей (велотрек)

29-річна велосипедистка, яка у 2013-му була чемпіонкою Європи в гонці з роздільним стартом у шосейних перегонах, а в 2019-му виграла золото ІІ Європейських ігор в гонці за очками, в минулому циклі запам'яталася найперше своєю сміливістю. Вона пішла на пряме протистояння з президентом Федерації велоспорту України Олександром Башенком, який нахамив Ганні у відкритій переписці в соцмережах. Підсумком конфлікту стала відставка Башенка.

Після того Ганна намагалася здобути олімпійську ліцензію і була дуже близькою до мети, коли разом з Анною Нагірною посіла 12-те місце на чемпіонаті світу-2020 у дисципліні «медісон». Але в підсумку зусиль дівчат було недостатньо. На Ігри вони не поїдуть.

Андрій Говоров (плавання)

29-річний плавець, учасник двох Олімпіад Говоров не потрапив на Ігри в Токіо, бо не виконав нормативу А на 50-метрівці відьним стилем. Андрій є рекордсменом світу на дистанції 50 метрів батерфляєм, але ця дисципліна - неолімпійська. На олімпійській 50-метрівці кролем Говоров у басейнах олімпійського стандарту двічі вигравав медалі чемпіонатів Європи - бронзу в 2012-му і срібло в 2016-му. Але під час нинішнього відбору Андрій зумів виконати лише норматив Б. Його виявилося не достатньо, бо 19-річний Владислав Бухов увійшов до збірної, виконавши норматив А.

Олег Плотницький (волейбол)

Гарматна подача на виліт, якою славиться капітан збірної України і догравальник італійської «Перуджі», могла б стати однією з окрас волейбольного турніру в Токіо. Але наша національна команда, яка в 2019-му вперше в історії дійшла до чвертьфіналу чемпіонату Європи, не отримала нагоди виступити в олімпійській кваліфікації з банальної причини. Нашій команді забракло рейтингових очок. Річ у тім, що до 2017 року, тобто до тієї миті, як посаду очільника національної Федерації волейболу обійняв Михайло Мельник, українські збірні обмежувалися лише участю у відбірних турнірах до чемпіонатів Європи. Які, як правило, програвали і до фінальної частини не добиралися. А рейтингові очки можна здобувати також з допомогою участі в Євролізі. В 2017-му чоловіча збірна України ці змагання з першої спроби виграла, а цьогоріч поступилася у фіналі команді Туреччини. З нинішнім рейтингом наша збірна вже мала б змогу грати в кваліфікаційному олімпійському турнірі. Але торік рейтингових очок команді з латвійським тренером Уґісом Крастіньшем на чолі ще бракувало. А тому ці Ігри відбудуться без Плотницького. Сподіваємося, що лише ці.

Ольга Ляхова (легка атлетика)

Яскрава легкоатлетка, котра в 2019-му стала дворазовою чемпіонкою ІІ Європейських ігор і здобула бронзу з бігу на 800 на чемпіонаті Європи в приміщенні, пропустить Олімпіаду з життєвої причини. Ольга Ляхова на початку травня цього року стала мамою - народила дівчинку Ніколь.

Додамо, що Ольга виконала олімпійський норматив, повноцінного готувалася до Ігор у Токіо торік і навіть запам'яталася в цьому контексті завдяки тривалій кенійській епопеї. Річ у тім, що після оголошення всесвітнього локдауну і обмеження авіаперельотів Ляхова, котра знаходилася в цій африканській країні на зборах понад три місяці не могла повернутися додому. Ольга не розгубилася і тісно подружилася з місцевими жителями, про що постійно розповідала в Instagram. Зараз обдарована атлетка обрала перед можливістю виступити на Іграх щастя бути мамою. За це її можна тільки похвалити.

Читайте також: Їх бракуватиме в Токіо. Топ-10 українців, які пропустять Олімпіаду