Список Шевченка: все одно є запитання
Оглядач Sport.ua - про кадровий вибір наставника збірної України перед Євро-2020
- 01 травня 2021, 09:28
- |
- 01 травня 2021, 23:13
- 29820
- 30
Відразу обмовлюся: в будь-якому випадку питання до списку гравців, викликаних на чемпіонат Європи, були б. Мені здається, що вони, ці питання, були і є навіть до Дідьє Дешама у французьких журналістів і вболівальників, де чудового людського ресурсу може вистачити на дві повноцінні збірні. Що вже тоді говорити про нас, коли повноцінного ресурсу в силу різних причин не вистачає і на одну команду. Так що питання були і залишилися, бо абсолютно всіх головний тренер своїм вибором задовольнити/переконати апріорі не може. Однак, віддаючи належне об'єктивності і навіть смаку Андрія Шевченка, питання є і щодо принципу. Про нього буде нижче.
***
Для початку - про те (точніше, про кого), де питань немає. І я особисто, та й майже всі, хто хоч трохи розбираються у футболі, постійно нарікали, що один з найкращих футболістів чемпіонату України Віталій Буяльський ігнорується нашим тренерським штабом. На цей рахунок Андрій Шевченко в одному зі своїх інтерв'ю зауважив, що, мовляв, глибоко поважає цього футболіста, але не викликає його з тієї причини, що він, мовляв, не вписується в модель гри збірної. Чи то Шевченко нарешті переконався в ефективності Віталія, чи то наважився після невдалого березневого циклу відбору на ЧС-2022 змінювати схему гри «синьо-жовтих» - так чи інакше, не києм, то палицею, але Буяльський потрапив до розширеного списку. Не факт, що динамівський півзахисник в результаті таки поїде на Євро (дев'ятеро гравців в підсумку відсіються), але Шевченко всіх нас почув, а Буяльський шанс отримав. Далі майже все буде залежати вже не від нас, а від самого півзахисника. Ну, і тренера збірної, ясна річ.
Далі - про тих, хто за будь-яких розкладів повинен був опинитися в списку. Тобто, Маліновський, Зінченко, Караваєв, Миколенко, Матвієнко, Яремчук та інші, котрі стали незамінними виконавцями в національній команді - всі отримали виклик. У цій частині ніяких питань немає. Швидше благодарочка. І за Ярмоленка теж, хоча наш капітан останні півроку і не має ігрової практики. Гравці його харизми і майстерності повинні бути в збірній навіть тоді, коли вони «розібрані».
Ще один об'єктивний пласт, побічно, а може і прямо відноситься до озвученого головним тренером переліку прізвищ - втрати через травми, через що на місце вибулих з'явилися інші особи. Нагадаю, що через серйозні пошкодження Євро-2020 пропустять троє гравців «Шахтаря» - Мораес, Коноплянка і Бондар. Тут ще можна згадати і про динамівця Бурду, який вже давно перебуває в лазареті.
Питання з форвардом Шевченко вирішив дуже логічно: виклик отримав нападник «Дніпра-1» Довбик, якого Андрій Миколайович уже ангажував на поєдинки відбору на ЧС-2022. Вбачається, що саме Артема можна вважати прямою заміною Мораеса, бо Бесєдін свій виклик отримав би в будь-якому випадку (мені так здається). Чому в списку викликаних не виявилося найкращого бомбардира УПЛ Кулача? Ну, напевно, справа смаку, про що я згадував вище.
Не інакше, як саме ним, смаком, можна пояснити і відсутність в розширеному списку голкіпера «Ворскли» Різника. Дмитро на даний момент - один з найкращих воротарів країни, з постійною ігровою практикою. У той час як двоє з чотирьох викликаних стражів воріт - Пятов і Лунін - цієї практики майже геть позбавлені. Мені здається, що Різник був би доцільнішим замість когось з цих двох. Це якщо міркувати категоріями логіки і об'єктивності. Але, з іншого боку, я розумію в даному випадку і резон Шевченка. Пятов і Лунін - два воротарі, які пройшли відбір на Євро: перший в якості незамінного героя, другий - гравця «Реала». Ну як їх позбавити права поїхати на Євро? «Хто ж його посадить - він же пам'ятник»! Хоча буде цікаво подивитися, кого одного в результаті з чотирьох воротарів Шевченко відсіє (в остаточній заявці можуть бути тільки три голкіпера): хто б не виявився «мимо каси», буде дуже прикро.
Але про це пізніше. Давайте закінчимо з замінами Коноплянки і Бондаря. Вбачається, що прямою заміною Валерію став динамівець Сирота. Швидше за все, в остаточний список Олександр не потрапить, але ж і Бондар туди навряд чи б потрапив. Так що все закономірно. А ось щодо позиції лівого вінгера у нас не все так гладко, як з центром оборони, де вибір таки є. Виявляється, Коноплянка у нас був свого роду власником «золотої акції», адже рівноцінного гравця його амплуа у нас, взагалі-то, і немає. Можливо, саме Леднєва викликав Шевченко на лівий фланг півзахисту/атаки? Так, Богдан більше звик грати атакуючого півзахисника, в центрі, але при необхідності він може зіграти і зліва. До речі, для Леднєва виклик в збірну - дебютний.
Дебютний виклик в збірну отримав і маріуполець Бондаренко, ігрове амплуа якого ідентичне - атакуючий півзахисник. Чому саме Артем виявився в розширеному списку? Особисто у мене варіант тільки один: він шульга, отже, може зіграти і на лівому крилі півзахисту. Інших варіантів відповіді з цього приводу у мене немає.
***
Ну, а тепер питання не про смак. Особисто я так і не зрозумів, за які такі заслуги отримали виклик Георгій Судаков, Віктор Корнієнко, Віктор Коваленко і Марлос? Віддаю належне першим двом: молоді, амбітні, але ж без ігрової практики. І без досягнень, особистих і командних. Навіщо тоді? Невже аванс на майбутнє? А як бути з Коваленком? Адже він як пішов в «Аталанту», так, вибачте, і м'яча не бачив, не те, що місця в основі. Теж аванс на майбутнє?
Про Марлоса тема окрема, довга. Начебто і заслужив, як Пятов, за відбір на Євро. Але Андрій не має практики, скоріше, через давній конфлікт з Каштру, а у натуралізованого бразильця цієї самої практики повно. Але, складається таке враження часом, що краще б її, цієї практики, і не мав зовсім, настільки він зараз непереконливий. Втім, як і весь нинішній «Шахтар» - непереконливий до неподобства. Проте, практично всі, хто міг претендувати на виклик в збірну, «конверти щастя» отримали.
А ось деякі їх не отримали. Ті, хто більше заслуговував. На мій погляд, звичайно. Ті, хто з інших клубів. Все одно не можу зрозуміти, чому Андрій Миколайович вперто не помічає гравців «Зорі». Кочергін, Кабаєв і Юрченко - мені здається (впевнений, що не тільки мені), ця трійця заслужила отримати виклик до головної команди країни. Ну, хоча б хтось один. Як заслуговував, на моє переконання, на шанс у збірній півзахисник «Десни» Тотовицький.
Ці четверо вищезгаданих товаришів проводять хороший сезон. Нехай і не в «Динамо» і «Шахтарі», але вони на виду в УПЛ. Більше на видноті, ніж та четвірка, яка отримала виклик в якості авансу.