Імперія зла, або Не поспішайте вручати титул Брукліну

Історія має властивість повторюватися. Особливо, якщо це історія помилок. Але хіба це погано, коли в твоїй команді грають два з трьох найкращих баскетболістів сучасності (пробач, Янніс)? І три з 15-и кращих. А ще є троє хлопців, які недавно вважалися зірками ліги. Напевно, це мрія будь-якої людини, яка сідає грати в спортивний симулятор НБА2К. Але як створювалися і що змогли виграти такі поєднання зіркових гравців ліги в реальному житті?

Згадаймо історію?

Для початку визначимося в термінах. Ми з вами будемо говорити лише про колективи, і без того сильні, але до яких приєднувалася топ-5 зірка НБА на піку кар'єри, або про штучне об'єднання трьох і більше зірок у розквіті сил в одній команді. Першою такою командою є, природно, ЛАЛ початку століття.

«Лос-Анджелес Лейкерс», 2000-2004

Як створювалися? Після затяжних переговорів по новому контракту з «Орландо» Шакіл О`Ніл вирішив змінити клубну прописку. Влітку 1996 року, будучи вільним агентом, він підмахнув контракт з «Лейкерс» на 121 млн доларів. Шакіл приходив у молоду команду з новачками -Брайантом і Фішером, але ЛАЛ вже вважалися колективом рівня плей-оф (4-і на Заході у 1996 році). А зі своїм новим бігменом вони отримали +3 перемоги в загальний залік і 4-го кращого бомбардира в НБА за підсумком сезону 1996/1997.

Чого досягли? Пік «Лос-Анджелеса» припав на сезони 2000-2004, за які вони зуміли виграти три-піт і стати домінуючою і страхітливою силою у всій лізі. Команді Шака, Кобі, Фокса, Фішера, Оррі і Філа Джексона просто не було рівних ані за кількістю таланту в ростері, ані за його якістю: найсильніший баскетболіст тієї НБА (Шакіл О`Ніл) і топ-5 зірка (Кобі Брайант) грали разом.

Що сталося далі? Конфлікт двох провідних баскетболістів команди, безглузда комплектація складу, зайва самовпевненість стали причиною провалу ЛАЛ у плей-оф 2003 року. А підоспілі в наступному сезоні Пейтон і Мелоун, ветерани на не самих великих контрактах, лише завершили розвал тих неймовірно сильних «Лейкерс» - поразка в фіналі від «Детройта».

Далі Шакіл О`Ніл був обміняний, ветерани завершили кар'єру або пішли в іншу команду. А головними помічниками Брайанта стали Одом, Батлер і ... Кріс Мім. Відродження команди довелося чекати довгих 4 роки.

«Маямі», 2010-2014

Як створювалися? Всі ми пам'ятаємо той відеоефір, коли ЛеБрон Джеймс оголосив про своє рішення «перевезти свої таланти в Маямі». Крім того, ми пам'ятаємо і його роздуми про «ні один, ні два, ні три титули чемпіонів НБА». Тоді, у 2010 році, Пет Райлі створював команду, яка повинна була стати династією на десятиліття вперед. Двоє з трьох найсильніших баскетболістів того часу, плюс відповідний їм кидаючий «великий» в статусі зірки НБА. Про що ще можна мріяти? «Вони здатні закінчити сезон з підсумком 82-0», - говорили вболівальники.

Чого досягли? Перший млинець вийшов глевким. «Хіт» були биті Дірком і його старими товаришами по команді. А в другому сезоні «Маямі» Джеймса, Вейда і Боша... висіли на волоску від грандіозного провалу в історії сучасної НБА: «Коли ми горіли в плей-оф «Бостону» (2-3), я почав розуміти, що Пет пошле нас всіх куди подалі. Відчував, що він розпустить команду», - згадував ЛеБрон під час хвилинки спілкування з фанатами.

Після тієї серії (4-3 на користь «Хіт») команда взяла два чемпіонства, видала в «регулярці» переможну серію з 27 матчів поспіль, і вважається однією з найсильніших команд за всю історію баскетболу, а Джеймс утвердився на Олімпі НБА, як «Найсильніший після Джордана».

Getty Images/Global Images Ukraine. Дуейн Уэйд, Леброн Джеймс та Кріс Бош

Що сталося далі? У сезоні 2013/2014 «Маямі» потихеньку почали розвалюватися, і до 4-го поспіль фіналу НБА «дожили» мало хто. Бош став повноцінним «рольовиком», Вейд, Бетьє, Аллен і Хеслам не витримали тиску віку, Челмерс і Коул так і не набралися мізків, а Майк Міллер... не був продовжений перед стартом того сезону через економію.

Після болісної поразки від «Сан-Антоніо» Джеймс повернувся в «Клівленд», Вейд став ходячою емблемою «Хіт», а Бош, погравши ще трохи, завершив кар'єру за станом здоров'я.

Повернулися «Маямі» на арену великого баскетболу лише в минулому сезоні.

«Лос-Анджелес Лейкерс», 2012-2013

Як створювалися? Після чемпіонств 2009 і 2010 років в ЛАЛ тверезо оцінили свої шанси на конкурентоспроможність у лізі, де є «Маямі» і підростаючі «громовержці» з Оклахоми, і вирішили почати свою гонку озброєнь. Ростер «Лейкерс» поповнив кращий центровий НБА Двайт Ховард. Також Стів Неш погнався за титулом, як свого часу це робили Мелоун з Пейтоном, і теж опинився в компанії Брайанта, Газоля і Волд Піса. Тим самим, стартова п'ятірка «Лос-Анджелеса» включала в себе відразу п'ятьох «олл-стар». Нічого не нагадує?

Чого досягли? Підняли великий галас навколо себе самих. Провалили передсезонку 0-8. Провалили початок сезону в НБА 1-4. До середини чемпіонату горіли 15-21 - найгірший старт сезону з 1993 року. Лише в останньому матчі заскочили в плей-оф. Через напружену боротьбу за постсезон 34-річний Кобі Брайант (39 хвилин в середньому за матч) отримав травму, яка змусила його в подальшому завершити кар'єру. Були «свіпнуті» САС в першому ж раунді ігор на виліт-2013.

Getty Images/Global Images Ukraine. Стів Неш, Кобі Брайант та Тім Говард

Що сталося далі? Ховард не зміг витерпіти тиску Лос-Анджелеса, а команда втомилася від його постійного ниття. Центровий перебрався в «Х'юстон» як вільний агент. Кобі зіграв лише в шести матчах наступного сезону, Неш - в 15-и, Газоль - в 60-и. Метта Волд Піс теж грав у сезоні 2013/2014, але за «Нью-Йорк». Так розвалилася найзнаменитіша команда НБА, а повернулися на світову арену ЛАЛ лише після другого сезону ЛеБрона Джеймса в майці «Лейкерс».

«Голден Стейт Ворріорз» 2016-2019

Як створювалися? Чому не враховую чемпіонство 2015 і фінал НБА 2016? Найзначнішим посиленням тієї команди був уже ветеранистий Андре Ігуадала. Всі інші хлопці - вихованці клубу, плюс отриманий в результаті обміну Ендрю Богут.

І ось уявіть собі, команда «73-9» безсоромно користується підвищенням стелі заробітної плати в лізі і бере собі замість 3&D рольовика другого (після Джеймса) за силою баскетболіста того часу. Який ідеально підходить під схеми Стіва Керра.

Чого досягли? Два беззаперечних чемпіонства. Це був час протистояння Джеймса і ГСВ, коли різниця між ними і іншими колективами ліги була настільки величезна, що в побуті баскетбольних уболівальників навіть з'явився спеціальний термін - «Лебронто»: ти можеш вигравати скільки хочеш у «регулярці», але в плей-оф все одно «влетиш» 4-0.

А як щодо головної п'ятірки ГСВ? Каррі-Томпсон-Іггі-Дюрент-Грін. Хто здатний кинути їм виклик? Тільки команда «Ворріорс» -2019 із Казінсом у складі. На папері кинути виклик, природно.

Getty Images/Global Images Ukraine. Кевін Дюрент, Клей Томпсон та Стівен Каррі

Що сталося далі? «Сезон можна закривати. Переможець відомий вже до початку регулярки», - головна фраза серед фанатів НБА після переходу Казінса в «Голден Стейт» на виключення середнього рівня. І їхній головний опонент у фіналі - «Торонто». У тому протистоянні Дюрент зіграв 12 хвилин, Томпсон - 5 неповноцінних матчів, а Казінс розписався у своїй непотрібності в сучасній НБА. Та ще й Сіакам врятував для «Репторс» пару ігор (19.8 очок за матч).

Та суперкоманда проіснувала лише три сезони та встигла виграти два фінали, але наслідки переходу Дюрента (і Казінса) ГСВ пожинають донині: Томпсон пропускає вже другий сезон, Грін вже давно отримав, що хотів, і планомірно деградує (від травм у тому числі) в плані корисності в нападі. А Каррі, хоч і демонструє гру на рівні МВП, але йому вже 32 роки.

Ви думаєте, що «Брукліну» вже варто вручати чемпіонські персні? Як показує практика, не поспішайте цього робити. В їхній перший спільний сезон так вже точно.

В'ячеслав ШЕВЧЕНКО