Відчай Бернарда. Чому екс-хавбек Шахтаря виявився непотрібним Евертону

Влітку 2018 року в «Евертоні» відбулися серйозні кадрові пертурбації на ключових посадах - головним тренером був призначений португалець Марку Сілва, а директором з футболу став нідерландський фахівець Марсель Брандс, який раніше заробив собі непогане реноме на батьківщині в АЗ і ПСВ. Цим двом належало налагодити роботу, перш за все, один з одним, і спробувати вивести «ірисок» на якісно новий рівень. В ідеалі таким повинна була стати зона Ліги чемпіонів, в гіршому випадку - хоча б зона Ліги Європи.

Треба сказати, що перше трансферне вікно «Евертона» за Сілви та Брандса стало досить цікавим. Тренеру та директору з футболу вдалося швидко зрозуміти один одного, і почати працювати в одному напрямку. В результаті стан ліверпульського клубу поповнили Рішарлісон, Єррі Міна та Люка Дінь - три футболісти, на яких сумарно було витрачено 90 мільйонів євро, але кожен з них до цих пір є важливим гравцем для «Евертона». Крім них «іриски» взяли в оренду Курта Зума та Андре Гомеша, а також на правах вільного агента підписали Бернарда з «Шахтаря».

Останній, безумовно, виділявся на тлі інших новобранців «Евертона» того літа. Перш за все, він став єдиним, хто прийшов до табору «ірисок» безкоштовно, а ще в Англії дивувалися, навіщо ліверпульський клуб після покупки Рішарлісона бере ще одного лівого вінгера, якому потрібно платити чималу зарплату. До слова, остання й зіграла ключову роль у рішенні Бернарда перебратися на Туманний Альбіон. Відмовившись продовжувати контракт з «Шахтарем», бразилець півтора місяці сидів на батьківщині і вичікував. У підсумку разом з агентом вони таки змогли переконати «Евертон» в тому, що за право підписати контракт з футболістом «іриски» повинні пристойно витратитися. І якщо вже відступні «гірникам» платити не доведеться, то як мінімум солідну зарплату самому Бернарду запропонувати необхідно. На тому й зійшлися, завдяки чому екс-хавбек «Шахтаря» з окладом в 120 тисяч фунтів на тиждень став найбільш високооплачуваним (разом з Єррі Міною) гравцем «Евертона».

Отримавши настільки високу зарплату, Бернард просто не міг виявитися незатребуваним в «Евертоні» на перших порах. Марку Сілва дійсно довіряв бразильцю, з яким не мав жодних проблем в плані комунікацій (обидва розмовляють португальською), та й в цілому прихід вінгера відбувся не тільки через протекцію Брандса, але й за погодженням з самим Сілвою. В результаті Рішарлісона тренер вважав за краще частіше відряджати на правий фланг атаки, або в центр нападу, а Бернарда ставив на зручну для того ліву «бровку».

У дебютному сезоні в рамках АПЛ Бернард посів дев'яте місце серед футболістів «Евертона» за кількістю проведеного на полі ігрового часу. Крім того, в 25 з 34 зіграних матчах бразилець з'являвся на полі в стартовому складі, що говорило про високу довіру до нього з боку тренерського штабу. Що правда, віддячити наставнику гольовими діями у Бернарда якось не виходило - всього 1 гол і 3 асисти, але настільки скромні показники можна було списати на період адаптації. АПЛ, все ж таки!

У другому сезоні від Бернарда чекали вже куди більшого. Марку Сілва продовжував довіряти бразильцю, але справи «Евертона» з перших же турів пішли вкрай погано. У підсумку португалець протягнув на посаді лише до 15-го туру, в якому сталася вкрай неприємна для фанів «ірисок» та клубного керівництва поразка в дербі від «Ліверпуля», та ще й з розгромним рахунком 2:5. Додав масла у вогонь і той факт, що після цього фіаско «Евертон» опустився в зону вильоту - на 18-е місце, - чого терпіти клубні боси більше не побажали.

Незважаючи на те, що «Евертон» добре показав себе в трьох наступних турах під керівництвом виконуючого обов'язки головного тренера Данкана Фергюсона, наставником «ірисок» був призначений досвідчений і відомий італієць Карло Анчелотті, який в попередні два десятка років керував виключно європейськими грандами.

Саме з приходу Анчелотті і почався фактичний занепад кар'єри Бернарда в «Евертоні». Якщо в «Шахтарі» бразилець грав за Фонсеки, але до цього переважно «полірував банку» за Луческу, то в стані «ірисок» все сталося інакше - за першого тренера хавбеку жилося набагато краще, ніж за того, який його замінив. Анчелотті видозмінив тактичну модель «Евертона», завдяки чому Бернард опинився фактично незатребуваним. Італійський коуч вважав за краще зліва використовувати або Рішарлісона, а коли цей бразилець виконував функції одного з двох форвардів у схемі 4-4-2, то Карло на фланзі був потрібен футболіст, який значно краще буде боротися за м'яч, і відпрацьовувати в обороні. Тому вибір Анчелотті куди частіше падав на Алекса Івобі, а не на Бернарда.

У підсумку другий сезон бразильський екс-гравець «Шахтаря» завершив з 27 матчами в рамках АПЛ, з яких 15 починав у стартовому складі (8 - за Анчелотті і 7 - за Сілви, причому з італійцем на чолі «іриски» провели більше поєдинків). За кількістю ігрового часу Бернард опинився вже на 15-му місці в команді, а в гольових показниках істотного прогресу не продемонстрував - 3 голи і 2 асисти.

У літнє трансферне вікно-2020, яке через коронавірус номінально було осіннім, Анчелотті наполіг на покупці Абдулая Дукуре, який став визначальним футболістом для «ірисок» в центрі поля. Це дозволило італійському тренеру дещо урізноманітнити тактичний арсенал, а «Евертону» заграти ще й за схемою 4-3-3, в якій, на жаль, Бернарду місця також не знайшлося. Він програє конкуренцію Рішарлісону та Івобі, не вміючи бути ефективним при швидких переходах з оборони в атаку, які хоче бачити від своїх підопічних Анчелотті.

Нині коуч «Евертона» не дає шансів Бернарду в стартовому складі. З початку сезону бразилець провів лише два поєдинки з перших хвилин, і що цікаво, обидва вони виявилися домашніми для «ірисок». Втім, коли журналісти поцікавилися у Анчелотті, чи є даний факт випадковістю, або закономірністю, італійський тренер висунув гіпотезу, яка, здається, дає зрозуміти, що в «Евертоні» особливих перспектив у Бернарда за Карло немає.

«Можливо, через те, що на «Гудісон Парк» у нас частіше виникає можливість контролювати м'яч, Бернард і є прийнятною опцією. Він добре вміє зберігати м'яч, але коли гра не проходить з нашою перевагою, то йому куди складніше довести свою якість. Бернард хороший в тих іграх, де команда веде гру. Очевидно, з цієї причини я довіряю йому місце в основі тільки в домашніх матчах», - зазначив Анчелотті.

Важливо і те, що Анчелотті ніяк не пов'язаний із запрошенням Бернарда, а тому не зобов'язаний демонструвати керівництву клубу корисність цього гравця, який заробляє вшестеро більше, ніж Калверт-Льюїн, що забив 13 м'ячів в сезоні, або в 1,3 рази більше, ніж зірковий колумбієць Хамес Родрігес, який прийшов з «Реала». Тепер Марсель Брандс самостійно повинен пояснювати вищому керівництву клубу, що інвестиція в Бернарда була розумним рішенням, а не закапуванням грошей на Полі Чудес в Країні Дурнів.

Останнім легко пояснюється бажання «Евертона» в січневе трансферне вікно продати Бернарда хоч за якусь суму, щоб тільки розвантажити зарплатну відомість. Подейкували про інтерес «Роми», яку нині тренує Паулу Фонсека, але у португальського наставника зараз у самого безліч проблем в Римі, а тому він не отримав належної підтримки від власників «вовків» на масштабну трансферну кампанію взимку.

Читайте також: Смертельна битва Фонсеки та Джеко в Ромі: хто переможе, і чи буде fatality

Найбільш близьким клубом до того, щоб підписати Бернарда в січні був саудівський «Аль-Наср». Причому і тут «Евертону» довелося істотно «посунутися» в своїх запитах - «іриски» хотіли продати бразильця за 10 мільйонів євро, але потім в процесі торгів погодилися на оренду на півроку з зобов'язанням викупу за 5 мільйонів. Бернард вже узгодив умови особистого контракту, але буквально в останній момент угода провалилася. Подейкують, що «Евертон» наполіг на негайному продажі хавбека не менше ніж за 9 мільйонів євро, і цей ультиматум став абсолютно неприйнятним для клубу з Саудівської Аравії.

Залишившись в «Евертоні», Бернард вже встиг принести команді фантастичну за драматизмом перемогу над «Тоттенхемом» (5:4) в 1/8 фіналу Кубку Англії, але потрібно розуміти, що зараз цей турнір є однією з небагатьох можливостей для бразильця заявити про себе. Фактично нинішній Бернард - це валіза без ручки для «Евертона». Викинути його немає ніякої можливості, бо доведеться платити космічну неустойку, а передати новому власнику взимку не вийшло...

У британській пресі пліткують про те, що керівництво «Аль-Насра», як і раніше, цікавиться Бернардом, але може зробити спробу домовитися з «Евертоном» по гравцю вже в наступне трансферне вікно. І тоді в «ірисок» вже не буде ніяких козирів в переговорах - крім бажання розчистити зарплатну відомість, їм потрібно буде враховувати і факт закінчення контракту з Бернардом влітку 2022 року, а тому відбити витрачене на бразильця (мінімум 18,72 мільйонів фунтів за три роки на зарплату плюс підйомні при укладенні контракту, розмір яких залишається невідомим) у клубу з «Гудісон Парк» не вийде за всього бажання. Ось такий от «вигідний» та «безкоштовний» трансфер вийшов у «Евертона»...