Кварцяний називав його кращим у світі, а він «нагрів» клуб майже на мільйон

Влітку 2009 року луцька «Волинь» здивувала футбольну громадськість України, оголосивши про підписання, як відрапортував офіційний сайт луцького клубу, «висококласного голкіпера» Ісси Ндоє, про якого мало хто з нас що-небудь чув до цього. Недивно, адже до приїзду в Україну сенегалець встиг пограти на батьківщині та в іранському «Зоб Ахані», з яким став віце-чемпіоном цієї країни, а також взяв національний Кубок. Подейкували, що вперше в нашу країну Ндоє прилітав ще в 2008 році, коли проходив перегляд спершу в «Металісті», а потім і в «Волині», але жоден з цих клубів не зумів виплатити витребувану іранцями суму за право підписати кіпера.

У 2009-му Ндоє перебрався в «Волинь» вільним агентом, і досить швидко опинився серед улюбленців тодішнього головного тренера луцької команди Віталія Кварцяного. Цей коуч завжди любив фізично потужних футболістів, а Ндоє міг похвалитися фантастичними даними - зріст 2,02 метри робив його найбільш фактурним воротарем українського футболу тих часів. З чуток, заради можливості пограти у «Волині» і попрацювати з Кварцяним, Ндоє навіть відмовив турецькому «Сівасспору», який сезон-2009/10 починав в кваліфікації Ліги чемпіонів, в той час, як «Волинь» виступала в Першій лізі України...

Але вибір Ндоє, якими б істинними причинами обумовлений він не був, виявився правильним. У «Волині» сенегальцю швидко вдалося стати ключовим воротарем команди, і заслужити повагу не тільки з боку головного тренера, але й від уболівальників, які полюбили африканця за його екстравагантну манеру гри, яскраві сейви і феноменальне вміння вводити м'яч у гру рукою так, що той вперше стикався з газоном на половині поля суперника.

У прем'єрному для Ндоє сезоні «Волинь» посіла друге місце в Першій лізі, і разом з «Севастополем» завоювала путівку в Прем'єр-лігу. Причому африканський легіонер в 27 проведених матчах пропустив лише 19 голів, а в 13 поєдинках залишав свої ворота «сухими».

Напевно запам'ятався уболівальникам, що уважно стежили за тим розіграшем Першої ліги, і матч «Волині» проти «Десни», в якому Ісса ударом зі своєї половини поля ледь не застав зненацька візаві по чернігівській команді Артема Коледу. А гол міг би вийти унікальним...

Опинившись з «Волинню» в УПЛ, Ндоє продовжував радувати уболівальників своєю яскравою грою, але моментами складалося відчуття, що африканець куди більше спантеличений тим, яке враження про нього складеться у глядачів, ніж наскільки надійними будуть його дії в рамці. Він міг видати як абсолютно фантастичний матч, так і пропустити повний «кошик» від «Ворскли», «Металіста» або «Динамо».

Незважаючи на це, Віталій Кварцяний продовжував довіряти Ндоє, про якого ще навесні 2010 року сказав одну з крилатих своїх фраз: «Це найкращий воротар світу! Я цілком серйозно. Ось згадаєш моє слово - через пару років Ісса буде грати у великому клубі». В УПЛ-2010/11 Ндоє провів 12 поєдинків, в яких пропустив 20 голів, а незабаром дійсно опинився в іншому клубі... Наскільки великому? Давайте не забігати вперед.

Влітку 2011 року між Кварцяним і Ндоє «пробігла чорна кішка». Тренер раптом заявив, що воротар відсутній у розпорядженні команди, і не збирається повертатися. Кварцяний в серцях навіть підкреслив, що «шукати його в Сенегалі не збирається», але цього робити і не довелося. «Волинь» раптом продемонструвала свою категоричність, і почала добиватися дискваліфікації для екс-улюбленця свого головного тренера. При цьому, в тому ж інтерв'ю, в якому Кварцяний говорив про відсутність Ндоє в команді, тренер підкреслив, що це був далеко не перший «заліт» від воротаря - мовляв, той п'ять разів пропускав збори, що є доказом грубого порушення дисципліни.

Шляхи Ндоє і «Волині» розійшлися, але далеко не назовсім. Через рік, влітку 2012-го, німецький «Гройтер Фюрт» оголосив про підписання річного контракту з сенегальським воротарем, який перебрався до Німеччини на правах вільного агента. Провести хоча б один матч в Бундеслізі, або навіть потрапити в заявку на матч Ндоє в «Гройтер Фюрті» так і не вдалося, проте, як сказав наставник німецької команди, «тепер Ісса знає, що у нього є стабільний контракт, і він може прогодувати свою сім'ю».

Складний рік без футболу, який трапився в кар'єрі Ндоє після відходу з «Волині», вочевидь, залишив в пам'яті сенегальця неприємні сліди. В результаті Ісса подав позов у ​​ФІФА на луцький клуб з вимогою про виплату йому заборгованості по зарплаті і компенсації за неналежне виконання з боку «Волині» умов контракту. Загальна сума пред'явлених вимог з боку Ндоє склала близько 800 тисяч євро. І, що цікаво, не дивлячись на всі запевнення «Волині», які публікувалися у вітчизняних ЗМІ, ФІФА в суперечці двох сторін визнала правоту аргументів Ндоє!

Сам Кварцяний згодом так коментував цю ситуацію: «Влітку 2011 року, коли у клубу змінився власник, Ісса взагалі не повернувся до Луцьку. Тоді клуб звернувся до дисциплінарних органів і дискваліфікував гравця на півроку. А Ісса разом з адвокатами звернувся в дисциплінарні органи ФІФА і порушив справу проти клубу. В кінці року клуб звернувся до Ндоє з приводу його повернення в команду. Однак в «Волині» змінився тренерський штаб і Ісса не був зацікавлений у поверненні. Ісса в позові вимагав нечувану суму, в яку крім зарплати входили різні штрафи і величезний моральний збиток. І це при тому, що він був відсутній в команді! Тобто людина роботи не робила, а на кошти претендує! Клуб пропонував Іссі реальні кошти, однак адвокати переконували гравця не йти на мирову й вимагати максимальну суму. Я думаю, жоден бізнесмен не побажає платити за те, чого не було зроблено».

Хто правий, а хто винен в цьому конфлікті - висновки нехай кожен зробить сам, але в подальшому ситуація розвивалася так, що «Волинь» в УПЛ-2015/16 позбавили 18 очок, в тому числі і за борги перед Ндоє. Лише в кінці 2016 року в пресі з'явилася інформація, яку озвучив екс-хавбек «Волині» Саша Стевич, про те, що луцький клуб погасив заборгованість перед Ндоє. Начебто, сенегалець пішов назустріч «Волині» і погодився пробачити частину боргу, в результаті чого отримав близько 600 тисяч євро. Хтось може сказати, що такою виявилася ціна «подяки» Ндоє перед Кварцяним і «Волинню», але інші відразу ж парирують - мовляв, умов договорів, в тому числі і щодо термінів виплати зарплати, необхідно дотримуватися, а не сподіватися, коли справа доходить до грошей, на пострадянське «потрібно ще трохи почекати і потерпіти»...

Що стосується подальшої кар'єри Ндоє, то влітку 2013 року кіпер перебрався до французького клубу «Кретей», і оселився в однойменному місті, розташованому неподалік від Парижа, разом зі своєю сім'єю. Провівши 10 матчів в Лізі 2, і не зумівши застовпити за собою місце основного воротаря команди, Ісса влітку 2014-го отримав статус вільного агента, а через півроку підписав контракт з іранським «Трактором», де за шість місяців взяв участь лише в 3 поєдинках.

Фактично скандальний від'їзд з «Волині» зчинив істотний негативний вплив на кар'єру Ндоє. І мова зовсім не в іміджі воротаря, який юридично довів свою правоту, вигравши справу в ФІФА і отримавши гроші від колишнього роботодавця, а в психологічній стійкості Ісси. За шість років, після відходу з «Волині», сенегалець провів за різні команди всього 18 офіційних поєдинків... Тому недивно, що замість виступів в топ-клубах, які Іссі передрікав Кварцяний, той з літа 2015 року і по весну 2017-го виявився нікому не потрібен, і перебував у пошуках нового цікавого варіанту продовження кар'єри. А в цей час Ндоє було всього-навсього тридцять років, що для воротаря вважається самим розквітом сил.

Подейкували, що інтерес до Ндоє проявляли клуби з Люксембургу та повпреди нижчих дивізіонів французької першості, але навесні 2017-го Ісса підписав контракт зі «Славією» з чемпіонату Білорусі. Такий трансфер Ндоє тоді охарактеризував так: «Ця історія не про гроші, а про можливість відновити кар'єру. Якби я насамперед думав про гроші, то сюди б не поїхав».

Втім, білоруський етап кар'єри Ндоє також не затягнувся. Він провів у «Славії» один сезон, зігравши в 17 матчах чемпіонату, а потім відбув назад в Кретей, звідки його сім'я так і не захотіла перебиратися в холодну Білорусь.

Здавалося, що на цьому футбольна кар'єра Ндоє і завершиться, але влітку 2018 року він отримав пропозицію від футбольного клубу «Мюлуз», де виступає і до цього дня. Спочатку нова команда сенегальця грала в дивізіоні Насьональ 3, який є п'ятим за рангом в системі футбольних ліг Франції. Однак, як і колись в «Волині», вже за сезон «Мюлуз» здобув путівку на підвищення, і Ндоє відіграв у цьому важливу роль, взявши участь в 25 поєдинках.

Закріпитися в Насьональ 2 «Мюлузу» не вдалося, навіть не дивлячись на те, що клуб зумів підписати ще одного добре відомого українським уболівальникам легіонера - Ісмаеля Бангуру, який так і не зумів довести свою ефективність навіть на такому рівні, а тому був досить швидко відпущений геть.

На відміну від Бангури, Ісса Ндоє затримався в «Мюлузі», де нарешті знову набув статусу важливого гравця першої команди. Так, хтось резонно заперечить - мовляв, а що ж це за рівень, і в чомусь матиме рацію. Але сам Ндоє нині, здається, радий і такому, запевняючи уболівальників, що не варто квапити час: «Клуб не може бути побудований за один сезон. Іноді у мене складається враження, що ми занадто швидко чекаємо успіхів від «Мюлузу».

І, схоже, що Ндоє дійсно переживає за свою команду. В «Мюлузі» навіть замислюються над тим, щоб надати Іссі роботу в клубній структурі після того, як сенегалець завершить кар'єру. Зокрема, в серпні з'являлися новини, що Ндоє може увійти до тренерського штабу «Мюлуза» U-19, але згодом Ісса продовжив активні виступи за основну команду. У нинішньому сезоні Ндоє провів чотири матчі з шести в рядах своєї команди в Насьональ 3. Зіграти більше завадили обмеження, накладені урядом, який бореться з пандемією коронавірусу. Зокрема, всі матчі аматорських дивізіонів, до яких відносяться Насьональ 2, Насьональ 3 і система регіональних ліг, спершу були відкладені до 1 грудня, а тепер і зовсім перенесені на початок лютого.

Нещодавно Ісса Ндоє відсвяткував свій 35-й день народження, і поки, ймовірно, ще спробує пограти в футбол, від чого відчуває щиру радість. Незважаючи на те, що сенегальцю так і не вдалося виправдати пророцтво Кварцяного, в його кар'єрі все одно буде що згадати. І нехай це не виявляться гучні назви топ-клубів, проте в голову завжди прийдуть яскраві сейви, запаморочливі вкидання м'яча і чарівна усмішка, якими Ндоє багатьох розташував до себе в Луцьку...