З Шахтаря - за американською мрією. Чому Ілсіньо виявився успішним в MLS

9 листопада «Філадельфія Юніон», за яку з початку 2016 року виступає колишній футболіст «Шахтаря» Ілсіньо, стала володарем Supporters' Shield - нагороди, що вручається команді, яка набрала найбільшу кількість очок в регулярному чемпіонаті професійної футбольної ліги MLS. Замахнутися на Кубок MLS філадельфійцям не вдалося (вони вибули вже в чвертьфіналі Східної конференції від «Нью-Інгленд Революшн»), але сьогодні ми поговоримо не стільки про команду в цілому, скільки про окремого її футболіста - Ілсіньо, який став за п'ять сезонів в MLS, мабуть, найбільш колоритною фігурою в складі нинішньої «Філадельфії Юніон».

У розіграші MLS 2020 року Ілсіньо провів 26 поєдинків, але тільки в двох виходив на поле в стартовому складі. Дивно, але навіть за такої ситуації керівництво «Філадельфії Юніон» зацікавлене в тому, щоб бразилець залишався в клубі як можна довше. Все тому, що екс-хавбек «Шахтаря» справді показав американцям разючий контраст, який існує між системою підготовки в його рідній країні і тією, де він грає зараз.

«У Бразилії погода майже цілий рік схожа на літню. Тому діти виходять на вулицю і грають там цілий день. Вони йдуть в школу, потім повертаються і грають в футбол до сутінків. Всі хлопці в Бразилії хочуть грати в футбол 24/7. У мене свого часу теж була команда з вулиці, району та школи. Коли мені було 12-14 років, я грав за чотири різні команди. У вихідні мені вдавалося провести по п'ять поєдинків за день. Так я навчився рухатися на полі, і приймати рішення якомога швидше», - розповідав Ілсіньо в одному з нещодавніх інтерв'ю.

Можливість вийти на вулицю і просто так пограти в компанії однолітків - це концепція, яка в останні роки дуже недооцінюється в розвинених країнах. У тих же Сполучених Штатах Америки діти прагнуть проводити вільний час за грою в Fortnite та Minecraft. На це у них йде від чотирьох до шести годин на добу, в той час як їхні бразильські однолітки, як і раніше, весело проводять час, граючи на вулиці в футбол. У Бразилії практично немає місць, де підлітки не мали б можливості поганяти м'яча. Причому практично національною ідеєю є те, що в дитинстві гра в футбол повинна приносити хлопчакам почуття веселощів, радості і давати можливість до самовираження.

Будь-яка вулиця, парк або пляж - це все імпровізовані футбольні поля для підростаючих зірок, де вони відточують свою майстерність. Можливість до творчості доставляє дітям куди більше радості, ніж перемога за будь-яку ціну, коли вже на юнацькому рівні від гравців вимагають домагатися результату, ніби мова йде не про першість району, а мінімум про півфінал чемпіонату світу. Юнацький футбол в Бразилії залишається своєрідною формою мистецтва, де гравцям дають можливість розвивати свої навички навіть через помилки. Все це і призводить до впевненості в своїх силах, а тому бразильці виявляються успішними в багатьох лігах планети, в тому числі і в американській MLS, де Ілсіньо в рядах «Філадельфії» є одним з яскравих доказів озвученої тези.

Існуюча концепція розвитку молодих талантів в США і Україні серйозно відрізняється від того, до чого прагнуть в Бразилії. Бажання в дитячому віці прищепити молодим гравцям прагнення до розуміння тактики і обмежувати їхню здатність до творчості на полі гальмує розвиток юних футболістів і призводить до нудного і передбачуваного футболу в майбутньому, де немає великого простору для імпровізації. У Бразилії на початкових етапах все куди простіше. Там хлопчаків не сильно турбує те, в яких умовах вони виходять грати: на бетоні, піску, в багнюці, під час спеки, холоду, дощу, з хорошим м'ячем або банальною саморобкою. Бразильські діти прекрасно адаптуються до будь-яких ігрових видів спорту, будь то пляжний футбол, волейбол, текбол або футзал. Останній з'явився в Уругваї, але популярність набрав саме завдяки Бразилії. Футзал забезпечує більш якісну роботу з м'ячем, вимагаючи швидкого мислення і здатності реалізовувати задумане у вкрай обмеженому просторі.

Ілсіньо є яскравим представником бразильського футболіста, який пройшов через футзал, і гру якого цей досвід урізноманітнив у серйозній мірі. Як в Україні, так і в MLS бразилець багаторазово радував глядачів тим, що обігравав суперників малопомітними на перший погляд дотиками, причому в ситуаціях, коли його, здавалося б, уже затиснули з усіх боків.

«У футзал я грав до 19 років. Я тренувався щодня, а грав матчі в мід-вік, а також на вихідних. Але прийшов час, коли потрібно було обирати між футболом і футзалом. Я обрав футбол... Вірніше, батько мене змусив обрати футбол, хоча я дуже люблю футзал. Більшість моїх фінтів та рухів на полі пов'язані саме з футзалом», - розповідав Ілсіньо.

Шанувальники MLS досі захоплено згадують справжнє диво, яке продемонстрував Ілсіньо минулого року в поєдинку проти «Нью-Йорк Ред Буллз». Та гра навіть отримала прізвисько «матчу Ілсіньо». «Філадельфія» до 53-ї хвилини програвала в рахунку 0:2, коли на поле вийшов бразилець. Через кілька хвилин Ілсіньо чудово пройшов двох опонентів на правому фланзі і виконав точний простріл на Жаміру Монтейру, який в дотик відіграв один м'яч. Вже в наступній атаці Ілсіньо сам пройшов двох захисників і більярдним за точністю ударом увігнав м'яч у дальній кут - 2:2! Але дива продовжилися на 72-й хвилині, коли «Філадельфія Юніон» заробила право на пенальті. Удар з «точки» у виконанні Жаміру Монтейру воротар «Нью-Йорк Ред Буллз» потягнув, але на добиванні першим виявився Ілсіньо - 3:2. За дев'ятнадцять хвилин на полі бразильський легіонер «Філадельфії Юніон» відзначився двома голами і асистом, перевернувши хід поєдинку і вирвавши перемогу для своєї команди!

Після цього в MLS почали активно вивчати бразильський досвід, прагнучи з часом вийти на такий же рівень підготовки юних талантів, що існує в південноамериканській країні, з якої прибув Ілсіньо. Різні аналітики прийшли до висновку, що успіх бразильських клубів пов'язаний з наданням тими можливості тренуватися в академіях хлопчакам з сімей з абсолютно різним достатком. Якісна система скаутингу вже на цьому рівні дозволяє топовим клубам країни залучати в свої юнацькі команди дітей з малозабезпечених сімей. Таким дітям можливість грати в футбол і розвиватися надається на безкоштовній основі, щоб в майбутньому клуб міг отримати можливість відбити свої інвестиції. Звичайно, далеко не кожен хлопчисько виростає в гравця рівня Ілсіньо, не кажучи вже про таланти на кшталт Неймара, проте один подібний трансфер на сотню здатний робити систему успішною в цілому.

Не можна забувати, що бразильські клуби непогано заробляють не тільки на самих трансферах, але і згодом, коли отримують солідарні виплати, пов'язані з існуючим нині механізмом ФІФА. Стандартний гонорар залежить від віку футболіста і кількості років, які він провів у академії клубу до 23 років. Чим більша сума трансферу, тим більша й сума, яка надходить бразильському клубу, що виховав майбутню зірку. Наприклад, Неймар покинув Бразилію за 88,2 мільйонів євро, але коли згодом він перебрався з «Барселони» в «Парі Сен-Жермен», то «Сантос» отримав додаткові 9 мільйонів євро.

Ілсіньо до свого переведення в першу команду «Палмейраса» в 2006 році майже десять років провів в молодіжній системі цього клубу, але стрімке зростання футболіста призвело до першого скандалу в його кар'єрі. На гравця, контракт якого з клубом закінчувався, прийшла пропозиція від «Вільярреала», яку керівництву клубу приніс батько Ілсіньо разом з його агентом. Проте боси «Палмейраса» категорично відмовилися продавати свого футболіста, що в підсумку змусило його перебратися в стан «Сан-Паулу», де Ілсіньо в 2006 році виграв чемпіонат Бразилії, й отримав 40% економічних прав на свій трансфер.

Багатьом талановитим молодим бразильським гравцям, які досягають певного піку в кар'єрі, доводиться замислюватися про доцільність подальшого перебування в Бразилії. Для Ілсіньо подібний момент настав вже в 2007 році, коли він був 21-річним хлопцем.

«Це був непростий час. Я провів дебютний матч у складі збірної Бразилії, і вів переговори з рядом команд, але єдина конкретна пропозиція надійшла від «Шахтаря». Мені давали хорошу зарплату і бонуси. Вони сказали, що будуть однією з наймолодших команд в Європі, і що у мене буде шанс проявити себе в Лізі чемпіонів, а ще можливість вигравати трофеї. Перші дві або три зустрічі завершувалися моїми відмовами. Але кожен раз вони поверталися з ще кращими і кращими умовами, поки я нарешті не сказав «так», - згадував Ілсіньо.

«Шахтар» ще до приїзду Ілсіньо обрав для себе бразильський трансферний вектор. На той момент стратегія «гірників» полягала не в розвитку футболістів, які приходили з юнацьких команд (як нині відбувається на прикладі Тете), а в залученні в клуб бразильських вундеркіндів, які вже мали за плечима певний досвід. Рішення переїхати в Україну однозначно було непростим для Ілсіньо.

«Бразильські хлопчаки мріють стати футболістами, але ми також повинні забезпечувати сім'ї. Мій батько сказав: «Вирішувати тобі, якщо ти захочеш, ми поїдемо з тобою». І мені довелося прийняти те рішення, яке відповідало інтересам сім'ї. Я повинен був допомагати своїм близьким. Я їздив в Україну, побачив гарну інфраструктуру в клубу, а також те, що Донецьк був симпатичним містом, де можна було гідно жити. Спочатку зі мною переїхали мама і тато, але потім в Донецьк прилетіла й дівчина, що стала згодом моєю дружиною. Тому у мене була велика підтримка», - згадує Ілсіньо.

«У перший рік в команді було чотири або п'ять бразильців, але потім приїхав Вілліан. У 2010-2011 роках їх стало 14. Мені було добре серед бразильців. Вони веселі, ми любили базікати й жартувати. Плюс мені вдалося пограти в команді з топовими футболістами, як Фернандіньо, Вілліан, Луїс Адріано і Жадсон, який був одним з кращих. Між бразильцями і українцями були різні ситуації. Пам'ятаю, як нам казали: «Ви вмілі хлопці, але якщо ви навчитеся відпрацьовувати до останнього, битися за м'яч, то сподобаєтеся їм, і все буде добре». Успіх прийшов до нас навіть раніше, ніж того очікували», - додає Ілсіньо.

Вже навесні 2009 року «Шахтар» виграв свій перший євротрофей - Кубок УЄФА. У півфіналі «гірники» пройшли принципових суперників в особі київського «Динамо», а гол Ілсіньо став ключовим у тій битві титанів. Фінал із «Вердером» завершився перемогою «Шахтаря» з рахунком 2:1, а бразильський вектор і зараз дає результат донецькому клубу. Зокрема, завдяки голам молодого Тете і досвідченого Дентіньо «гірники» в поточному розіграші Ліги чемпіонів зуміли двічі обіграти мадридський «Реал».

Що стосується Ілсіньо, то зараз йому вже 35 років, і в останні два роки він істотно менше часу проводить на полі в рядах «Філадельфії Юніон», ставши своєрідним суперсабом для тренерського штабу команди. Втім, бразилець, як і раніше, дуже корисний: наприклад, 12 жовтня він віддав дві результативні передачі в поєдинку проти «Монреаль Імпакт» (2:1), ставши другим в історії клубу за сумою результативних дій з 20 голами і 20 асистами в активі.

Зараз Ілсіньо розглядається керівництвом «Філадельфії Юніон» як своєрідний еталон, чия присутність в клубі дає певний поштовх для розвитку молодих талантів. Що цікаво, сам бразилець не хоче бути «дядьком», який своїм авторитетом тисне на молодих одноклубників.

«Я виховувався за старої школи. Наприклад, в «Шахтарі» був істотний тиск. Але зараз я набагато старший за деяких своїх товаришів по команді. Мені не потрібно їх повчати. Я хочу бути для них другом, а коли це потрібно, намагаюся допомогти. Тоді вони мене чують. Я не хочу тиснути на них, і краще буду їхнім другом, ніж таким собі «дідусем», який тисне на підсвідомість», - розповідав Ілсіньо.

Бразильський екс-хавбек «Шахтаря» після п'яти років перебування в США чітко усвідомлює відмінності між тамтешньою системою підготовки молодих футболістів і тією, яка існує на його батьківщині.

«У США воліють бачити атлетичних футболістів, які вміють добре бігати, стрибати і боротися на полі. У Бразилії на таких звертають менше уваги. Мені імпонує стиль, коли футболіст вміє працювати з м'ячем. Наприклад, мій син нещодавно прийшов додому і сказав: «Тату, я не такий швидкий, як ці хлопці». Він зрозумів, що перевага надаватиметься не йому, а тому мені потрібно було пояснити йому інше. Я сказав сину наступне: «Нехай це так, але ти можеш одним дотиком зробити з м'ячем те, на що цим хлопцям потрібно десять», - підкреслив хавбек «Філадельфії Юніон».

І поки відмінності, які існують між підготовкою футболістів в інших країнах та Бразилії, як і раніше, фундаментальні. Можливо, це і робить реальністю ту саму «бразильську мрію», яка стала символом віри в світле майбутнє для мільйонів хлопчаків країни. Деяким із них вдається пройти великий шлях у футболі, й дістатися до «американської мрії», як сталося в кар'єрі Ілсіньо.

«Що робить бразильських футболістів особливими? Те, що гра - це втілення нашої мрії. У Бразилії іноді єдиний вибір - стати футболістом або йти працювати. Батьки рано задають своїм синам одне й те саме питання: «Ти хочеш бути футболістом або піти працювати?» У США, наприклад, ви можете спробувати грати в футбол, а через пару років повернутися назад в коледж. У Бразилії немає коледжів, немає нічого. Декому доводиться виходити на поле й битися за все своє життя», - каже Ілсіньо.

Взимку минулого року дитячі команди «Філадельфії Юніон» U-12 і U-17 літали до Бразилії, щоб пограти з однолітками. Цей вояж допоміг організувати Ілсіньо, який для себе зробив такі спостереження: «Хлопчики 15-16 років в Бразилії вже іноді мають своїх дітей. Вони ростуть швидше. Тому і варіантів у них не більше двох, про які я говорив. У США, або Україні, де я теж грав, у підлітків в цілому більше можливостей. У них є батьки, які можуть їх підтримувати».

31 грудня в Ілсіньо добігає кінця черговий контракт з «Філадельфією Юніон». Вже чотири рази він продовжувався на один сезон, але поки невідомо, як станеться цього разу. Зараз в американській команді є чимало більш молодих гравців, здатних замінити Ілсіньо на полі, але жоден з них поки не готовий стати для вболівальників «філадельфійським Роналдіньо», статус якого є у екс-хавбека «Шахтаря». Тільки з цієї причини можна припустити, що клуб зробить все, щоб знову домовитися з Ілсіньо, якщо той забажає продовжити кар'єру. Якщо ж ні, то в «Філадельфії Юніон» сподіваються умовити бразильця перейти на роботу в академію, щоб спробувати прищепити в MLS ту систему, яка багато десятиліть дає результат в Бразилії, і дозволяє уболівальникам з багатьох країн радіти грі таких майстрів, як Ілсіньо.