Фінал НБА 1991 - початок епохи Майкла Джордана
Яким був перший крок до величі
- 08 грудня 2020, 15:12
- |
- 08 грудня 2020, 17:56
- 4829
- 2
Всі ми знаємо, що Майкл Джордан - найвличніший баскетболіст в історії. Але пройшло стільки часу з його останнього матчу в 1998 році (прощальний тур по НБА в майці «Вашингтона» не враховуємо), що мимоволі піддаємо сумніву велич баскетболіста. Так, здорово мати в команді Піппена і Філа Джексона, але тоді, в 1991 році, тільки починалася історія перемог династії «Чикаго» і далеко не всі вірили, що ця історія здатна бути настільки вражаючою.
Фінал НБА-91 став відправною точкою для Джордана і його спадщини. Згадаймо з вами разом, як це було!
З чого все починалося: передісторія Фіналу-91
Коли вам кажуть про НБА 90-х, що спадає на думку першим? Золота епоха баскетболу, збірна Америки - Дрім-тім, і, природно, період піку кар'єри найбільшого баскетболіста всіх часів - Майкла Джордана. Можна ще згадати «Бед Гайс» із Детройта, Хакіма, вибір на драфті Данкана, та й Кобі з Шаком. Але, погодьтеся, фігура Джордана стоїть окремо. Як починалося його сходження до величі? Протистоянням із найкращим баскетболістом того часу - Меджиком, і найкращою командою - «Лейкерс» епохи «Showtime».
Лідерами тих ЛАЛ були Джонсон, Ворті і Байрон Скотт. Команда показала третій відсоток перемог/поразок у лізі. Це була епоха «Showtime». Так, без Каріма, але вона ще приносила свої плоди: Меджик фінішував другим у голосуванні за МВП сезону (перший - Джордан), а вболівальники йшли на трибуни, щоб у черговий раз отримати кайф від гри своїх улюбленців.
Швидкі відриви, несподівані передачі в позиційному нападі і через весь майданчик, ап-темпо «озерних» просто знищували оборону опонентів. У плей-оф спершу був обіграний «Х'юстон» Оладжювона. Потім «Голден Стейт» Кріса Маллена, Мітча Річмонда і Тіма Хардауея, 4-1. А в фіналі Західної конференції Джонсон і компанія обіграли переможця регулярного сезону - «Портленд» з Клайдом Дрекслером. Рахунок у серії - 4-2.
Для «Буллс» це був проривний сезон при Джордані. Команда вперше закінчила регулярку на першому місці в конференції - 61 перемога і 21 поразка. А Скотті Піппен затвердився в ролі головного помічника лідера «Чикаго»: перший за асистами і блоками; другий за набраними очками, перехопленнями, підбираннями і хвилинами в регулярному сезоні своєї команди.
На шляху до вирішальної серії 1991 року підопічні Філа Джексона (другий сезон біля керма «Буллс») розібралися з «Нікс» (насухо), «Філою» (4-1) і чинним чемпіоном - «Детройтом» - 4-0 (!) . Чи не це Фінал мрії двох найкращих команд початку Золотої епохи баскетболу?
Меджик проти Джордана
«Ідеальний Фінал НБА? - Серія «Лейкерс» проти «Лейкерс», - казав Девід Стерн, комісіонер ліги того часу. Але в 1991 році він був задоволений тим, що відбувається: «Лейкерс» зустрінуться з «Чикаго», а Меджик і Джордан розіграють трон найкращого баскетболіста НБА.
Хто такий Меджік на початку 90-х? 5-разовий чемпіон НБА, 3-кратний МВП регулярного сезону (останній раз - в 1990 році), 11 разів їздив на Матч зірок (12 поїздка відбудеться в 1992 році), 9 разів вибирався до першої команди All-NBA за підсумками сезону. Баскетболіст входив у свій 9-й Фінал за 12 років у лізі!
«Що для мене означає грати проти Майкла у фінальній серії сезону? - Мрії збуваються!», - заявив лідер «Лейкерс» у переддень першого матчу з« Чикаго»: «Думаю, ми обидва цього хочемо. Завжди хочеться грати проти кращих. Я грав проти Берда (в фіналах НБА), і я завжди хотів зіграти проти Джордана».
У 1991 році Меджік Джонсон вийшов у лідери за результативними передачами за кар'єру в НБА - 15 квітня зробив рекордний 9888 асист. А також оновив рекорд франшизи за асистами за один сезон - 989 результативних передач. А його загальна лінійка по регулярці-91 виглядала так: 19.4 очок; 7 підбирань; 12.5 асистів.
Хто змушував показувати Меджика дива результативності, будучи третім найстаршим гравцем у команді? Мабуть, головний опонент по майбутній фінальній серії: «Він (Джордан) змушував мене ставати краще, оскільки я не хотів далеко його відпускати», - згадує легендарний розігруючий.
Сам же Майкл Джордан, навпаки, прагнув перевершити саме Джонсона, як найкращого баскетболіста того часу: «Я хочу завоювати більше титулів, ніж Меджик, не можу допустити, щоб у нього було більше». Звучить впевнено, особливо від баскетболіста, що набирає 5 років поспіль 30 і більше очок в середньому, який тільки що став МВП (вдруге в кар'єрі на той момент) і кращим скорером регулярного сезону; на додачу, який переміг у плей-оф минулорічного чемпіона і найбільш незручну (для себе самого) команду.
Перший матч і фінальна серія
Що краще, зібрати тріпл-дабл або набрати 13 очок в останній чверті? Або стати автором переможного кидка в грі? Мабуть, закинути вирішальний м'яч краще, оскільки команда здобуде перемогу. Саме це і зробив Сем Перкінс в першій грі серії. Але про це трохи пізніше.
«Лейкерс» впевнено почали матч, до середини першої чверті ведучи в рахунку 12-7. Джонсон розігрував м'яч. Це не було дуже швидко, як у період правління Пета Райлі, але ефективно. Джордан же бив данки за допомогою своїх фірмових польотів через всю трисекундну зону. У грі «озерних» відчувалася впевненість, що показувала їхня поважність в атаці і не особлива жорсткість в обороні. «Буллс» не могли увійти в ритм. Позначався тиск першого фіналу в кар'єрі більшості гравців «биків». Майкл повів «Чикаго» за собою, набравши в першій чверті 15 очок (7 з 10 з гри) і 5 (!) асистів.
У середині другої чверті Джордан пішов відпочивати і... його гідно підмінив Скотті Піппен (з чотирма резервістами на паркеті). Підсумок - ривок 8-0 і «Чикаго» попереду на одне очко. З іншого боку: «Меджик показував геніальну здатність зайти в пост-ап, зібравши на себе парочку опонентів, і відпасувати на вільного партнера», - згадує один з експертів матчу 1, Майк Фрателло. А що ж Джордан? Тільки 3 очки в другій чверті! І 3 результативні передачі.
У третій чверті продовжилася рівна гра, 69-68 за 35 секунд до її завершення. Або - до триочкового влучення Меджика: 72-68. А потім і ще одного: 75-68. У Джордана 3 фоли і +5 очок - 23 сумарно.
Перед вирішальними секундами четвертої чверті варто звернути увагу на статистику: 26 разів у матчі змінювався лідер, 14 разів рахунок був рівним, а його різниця не досягала більше 7 очок. І ось він, дальній Перкінса, рахунок на табло 92-91 на користь «Лейкерс», 9 секунд до кінця матчу, кидок Джордана і... промах. 91-93 на користь «Лейкерс» і Меджика.
Далі в серії перемагали лише чикагці, здобувши 3 перемоги в «Грит Вестерн Форумі» (домашня арена «Лейкерс»). Різниця забитих/пропущених в наступних 4-х матчах склала +12 для команди Джордана, що набирав лінійку з 31.2 очок; 6.6 підбирань; 11.4 результативних передач.
«Моя улюблена історія. Ми сиділи на терасі нагорі в Барселоні з Ларрі Бердом і базікали. Тут підходить Джордан і каже: «Знаєте, що, хлопці. Я вас дуже люблю. Дуже вас поважаю. Дякую вам за все, але тепер в місті новий шериф». Ми з Ларрі подивилися один на одного - зазвичай ми завжди швидко знаходимо, що відповісти - але в даному випадку ми просто сказали: «Що ж, ти маєш рацію. Тепер це твоя ліга». В цьому не було ніякої зарозумілості. Він просто знав, що тепер настала його черга. Це була його ліга і ліга «Буллс» - настав їхній час», - поділився своїми спогадами Меджик Джонсон у період Олімпіади.
Так настав час Майкла Джордана і його «Чикаго» - найвеличнішого гравця всіх часів.
В'ячеслав ШЕВЧЕНКО
Читайте також: Як подолати найсильнішого опонента в кар'єрі? Інструкція від Джордана