Що чекає на Мотор у новому сезоні?

Вже в найближчий четвер запорізький «Мотор» відкриє для себе новий євросезон. Чемпіон країни в восьмий раз поспіль візьме старт в Лізі чемпіонів. Попри те, що український клуб за останні роки став твердим завсідником турніру, прийдешній сезон в найсильнішому клубному турнірі Європи обіцяє стати для запорожців дуже непростим. Восьмикратні чемпіони України входять в турнір в ролі темної конячки і це ще з певною частиною авансів. На подібні роздуми наштовхують ростер «Мотора», який сильно помолодшав, досить скромна трансферна кампанія і ще більша прірва в рівні команд в українській національній першості. Але про все по порядку.

***

Після того як в минулому сезоні «Мотор» провалив виступи в Лізі чемпіонів (реальні шанси на вихід з групи були втрачені ще за три тури до фінішу), керівництво клубу вирішило не чекати закінчення всіх змагань, а використати частину сезону 2019/20 для підготовки до сезону наступного. На місце головного тренера ще в лютому було запрошено литовського фахівця Гінтараса Савукінаса, який дуже непогано зарекомендував себе в роботі зі скромним фінським клубом «Рііхімаен Кокс». Ще раніше (перед стартом другої частини сезону 2019/2020) «Мотор» розпрощався з естонським напівсереднім Денером Яанімаа, який не знайшов себе в команді та його українським колегою по амплуа Станіславом Жуковим, з яким у клубу розійшлися бачення про роль гравця на майданчику. А після втрати всіх шансів на продовження боротьби в Лізі чемпіонів «Мотор» відпустив на вільні хліби двох російських легіонерів: воротаря Віктора Кірєєва і лівого крайнього Ігоря Сороку.

Здавалося б, що часу на підготовку до нового сезону у прибалтійського фахівця більш ніж достатньо, але потім в звичний уклад життя увірвався коронавірус, і всі змагання довелося згортати. У підсумку, після піврічного перебування в клубі новий головний тренер запоріжців і найголовніше, потенціал команди, залишаються для багатьох загадкою. Адже не можна ж вважати лакмусовими папірцями один матч в Лізі чемпіонів проти топового угорського «Веспрема», що вже не мав турнірного значення або ж кілька поєдинків на внутрішній арені до коронавірусної паузи і дуже легку перемогу в фінальному поєдинку відкладеного Кубка України проти «Одеси». Можна занести в пасив новому тренеру програну дуель в березневому чвертьфіналі СЕХА-Ліги проти «БГК імені Мєшкова», але її можна списати на початок перебудовного етапу в запорізькому клубі.

Більше питань, ніж відповідей поки викликає трансферна політика клубу в нинішнє міжсезоння. До залишивших команду гравців в літній період додалися досвідчені лінійні Дмитро Дорощук та Матеуш Кус, правий напівсередній Олексій Ганчев, який провів в команді менше півроку, а також молоді Ігор Гурін і Владислав Паровінчак. Стало зрозуміло, що запоріжцям дуже необхідне підсилення, але якщо раніше чемпіон України здійснював трансфери, які профільні європейські гандбольні сайти включали в Топ-100 літніх переходів, то в нинішнє міжсезоння такого не було й близько. Запоріжці посилили ряди голкіпером збірної Білорусі Іваном Морозом та його земляком - лінійним В'ячеславом Боханом. Якщо трансфер першого виглядає непогано і воротарська пара Комок-Мороз на папері виглядає не слабшою за пару Комок-Кірєєв, то В'ячеславу Бохану належить чимало попрацювати, щоб добре замінити Дорощука і Куса, і вибити собі гідний ігровий час в Лізі чемпіонів. Втім, потенціал у хлопця такий же високий, як і його зріст (206 сантиметрів - найвищий в складі «Мотора»).

Ще одним цікавим трансфером стало підписання 18-річного гравця задньої лінії Віктора Мельничука. Попри звичні нам ім'я та прізвище, хлопець має угорське громадянство. Віктор народився в Україні, але вже в ранньому віці переїхав з родиною до Угорщини, куди перебрався виступати його батько, який професійно грав у волейбол. Далі Мельничук потрапив в академію самого «Веспрема» і в підсумку навіть зіграв вісім матчів у складі гранда європейського гандболу. Угорський легіонер може стати для запорожців справжньою селекційною знахідкою, але його вік і відсутність досвіду великих матчів наштовхує на думку, що дане підписання зроблено більше на перспективу.

Найголовнішим висновком з трансферної політики бачиться той факт, що в складі чемпіона України буде куди більш важлива роль покладена на молодих гравців. Едуард Кравченко, Тарас Миноцький та інші ще в минулому сезоні заявили про готовність до більшої ролі в команді і тепер у них буде шанс довести свої претензії. А лідери обіцяють бути все ті ж - білорус Борис Пуховський і литовець Айденас Малашинскас синхронно почнуть шостий сезон в «Моторі». Два топових розігруючих стануть наріжними каменями в побудовах Гінтараса Савукінаса і поведуть в бій свою оновлену і значно молодшу команду в Лізі чемпіонів.

Але ж цієї самої Ліги чемпіонів для «Мотора» в прийдешньому сезоні могло і не бути. ЄГФ в черговий раз вирішила реформувати свій головний клубний турнір і скоротила число учасників з 28 до 16, залишивши в змаганні тільки дві топові групи. Оскільки за рейтингом «Мотор» не проходив у залізне число учасників, українському клубу залишалося тільки сподіватися на прихильність чиновників європейського гандболу. З огляду на провалену минулу Лігу чемпіонів і загальний стан справ в нашому гандболі, шанси пролетіти повз головний турнір були дуже великі, але вряди годи нам посміхнулася вдача і запоріжців за сукупністю всіх досягнень за останні сезони залишили в турнірі, надавши wild card.

Деякі команди обурились такому рішенню (більше всіх нервував чемпіон Румунії бухарестське «Динамо»), але було пізно. Чемпіон України став очікувати жеребкування, яке розподілило команди-учасниці таким чином:

Група А

«Вардар 1961» (Північна Македонія), «Віве Кельце» (Польща), «БГК імені Мєшкова» (Білорусь), «Ельверум» (Норвегія), «Пік Сегед» (Угорщина), «ПСЖ» (Франція), «Порту» (Португалія), «Фленсбург» (Німеччина)

Група В

«Нант» (Франція), «Веспрем» (Угорщина), «Кіль» (Німеччина), «Загреб» (Хорватія), «Ольборг» (Данія), «Мотор» (Україна), «Цельє» (Словенія), «Барселона» (Іспанія)

Група у «Мотора» вийшла досить непогана. У ній присутні як гранди європейського гандболу ( «Веспрем», «Барселона», «Кіль») на тлі яких український клуб зможе перевірити свій справжній рівень, так і приблизно рівні за класом із запоріжцями колективи («Цельє», «Загреб», «Ольборг»). Та й з того ж самого «Нанта» запоріжці вже знімали переможний скальп.

Якщо проводити паралелі з минулим роком, коли октет у «Мотора» прямо скажемо, був складніше, шанси на вихід виглядають пристойніше. Ще один плюс в порівнянні з минулим сезоном - у нашого клубу не буде жахливо нерівного календаря (нагадаю, в минулому розіграші Ліги чемпіонів запоріжці 4 з 5 стартових поєдинків провели на виїзді).

Формула турніру залишилася приблизно такою ж. З двох груп в наступний раунд виходять команди, які посіли місця не нижче шостого, причому перші дві безпосередньо потрапляють в чвертьфінал, а колективи, які фінішували на місцях з третього по шосте, в перехресному плей-оф визначать ще чотирьох учасників цієї стадії.

Також не потрібно забувати, в який час ми живемо, адже коронавірус може зіпсувати плани як ЄГФ в цілому, так і окремо взятій команді. До старту турніру залишилося менше тижня, а різні нюанси в підготовці і в проведенні ігор виникають то в одного, то в іншого учасника турніру. На даний момент все йде до того, що Ліга чемпіонів відбудеться, але як буде надалі - невідомо. За прикладом далеко ходити не треба, в першому турі жіночої Ліги чемпіонів, яка візьме старт на тиждень раніше, чорногорська «Будучность» відправиться в гості до хорватської «Подравки» без більшої половини гравців основного складу, які залишилися вдома з коронавірусом. Чи можливо таке в чоловічій Лізі чемпіонів? Так, цілком.

***

На жаль, чемпіонат України в своєму нинішньому вигляді складно назвати конкурентоспроможним турніром. «Мотор» на кілька голів сильніше своїх опонентів, а після зняття з турніру запорізького «ЗТР» ця різниця тільки збільшилася. Так що в майбутньому сезоні чемпіони України вдруге в своїй історії візьмуть участь в СЕХА-Лізі.

На даний момент немає ні чіткої схеми проведення нового турніру, ні точного складу учасників. Директорат ліги тільки видихнув після проведення відкладеного Фіналу Чотирьох минулого сезону, який відбувся на перших вихідних вересня. Але вже відомо, що в турнірі візьмуть участь такі сильні клуби як «Вардар 1961», «Веспрем», «Загреб», «БГК імені Мєшкова», а значить ряд дуже серйозних і цікавих поєдинків запоріжцям забезпечений.

У минулому сезоні чемпіони України часто награвали в цьому турнірі молодь і в сезоні нинішньому, коли в силу різних причин вчорашні дублери повинні стати якщо не лідерами, то, як мінімум, міцними рольовими гравцями, досвід тих ігор буде мати важливе значення.

Майбутній сезон обіцяє стати дуже складним для запоріжців. Оновленій команді доведеться вирішувати непрості завдання і виходити на майданчик проти добре укомплектованих суперників. Але чим складніше поєдинок, тим приємніше радість перемоги. Залишається побажати гравцям чемпіона України якомога частіше переможно підкидати руки в унісон з фінальною сиреною і радувати своїх уболівальників не тільки результатом, але й хорошою грою.