Закріплені навічно. Топ-10 футболістів, номери яких вилучено клубом з обігу

Особливий шик, особливий випадок, особлива повага - це коли клуб навічно закріплює за своїм футболістом номер, під яким він виступав в команді. Таких моментів у футбольній історії не так вже й мало. Давайте згадаємо найвідоміші (на наш погляд) із них.

№3. Паоло Мальдіні і №6 Франко Барезі, «Мілан» (Італія)

Сімейство Мальдіні - символ відданості «червоно-чорному» Мілану. Мальдіні-старший - Чезаре - віддав «Мілану» спочатку 12 років своєї футбольної кар'єри, а потім і 13 років в якості тренера і функціонера. Його син Паоло всю свою багату футбольну кар'єру провів в «Мілані». А це ні багато, ні мало - 25 років, більше 900 офіційних матчів. І всі ці роки Паоло був не тільки знаковою фігурою «Мілана», її ватажком, а й зразком центрального захисника.

З «россонері» Паоло виграв сім чемпіонатів Італії та п'ять Кубків чемпіонів. У 2009 році велика футбольна кар'єра великого італійця підійшла до кінця. В знак надмірної поваги «Мілан» навічно закріпив за Паоло Мальдіні його ігровий номер - «трійку». Паоло з вдячністю прийняв розкішний подарунок. Але попросив клуб про послугу: якщо один з його синів буде грати за «Мілан», Паоло хотів би, щоб хлопець грав під третім номером. У «Мілані» не проти такої ініціативи. І не проти такої династії.

Відзначимо, що в «Мілані» не обмежилися виведенням з обігу одного номера. Така ж честь випала ще одній легенді клубу - Франко Барезі. Легендарний захисник провів в клубі 20 років, 15 з яких - в якості капітана. Своєю відданістю і надійністю Барезі, який виграв три Кубки чемпіонів, шість скудетто і ЧС-82 зі збірною Італії, заслужив таке визнання. Таких легенд, як Барезі і Мальдіні, зараз ой як не вистачає «Мілану».

№4. Хав'єр Дзанетті, «Інтер» (Італія)

Аргентинському захиснику судилося стати одним з найбільш шанованих футболістів в історії серії А. Дзанетті перейшов в «Інтер» в далекому 1995 році, в 22-річному віці, ставши першим придбанням нового президента «синьо-чорних» Массімо Моратті. Символічно, чи не так? Хав'єру вдалося не тільки відразу закріпитися в основі міланської команди, а й стати одним з її лідерів. А трохи пізніше - і капітаном.

За «Інтер» аргентинський лівофланговий захисник, який відмовлявся старіти, провів довгі дев'ятнадцять років. За цей час Дзанетті в складі міланців став п'ятиразовим чемпіоном Італії, володарем Кубка УЄФА і переможцем Ліги чемпіонів. З футболом Хав'єр зав'язав у 41 рік. «Інтер» закріпив за ним навічно футболку з четвертим номером.

№10. Роберто Баджо, «Брешія» (Італія)

У «Брешія» «Божественний хвостик» прийшов уже наприкінці своєї кар'єри, коли йому було вже 33 роки. Перед цим у Баджо був не найкращий період в міланському «Інтері» і він, по суті, був на злеті. Принаймні, так багато хто думав, але не сам Баджо. За чотири роки в клубі Баджо закохав у себе уболівальників «Брешія». Він був диригентом, лідером атак, але при цьому менше 10 голів за сезон не забивав. Всього за клуб провів 95 матчів, в яких відзначився 45 разів. У 2004-му Баджо в 37 років навіть повернувся в збірну, зігравши прощальний матч проти Іспанії. Але на Євро-2004 Роберто не поїхав, не дивлячись на благання фанів до Трапатоні включити ветерана в заявку.

№10. Дієго Марадона, «Наполі» (Італія)

До переходу знаменитого аргентинця з «Барселони» в «Наполі», неаполітанський клуб вважався, в кращому випадку, грозою авторитетів. Але з Марадоною він став справжнім грандом. І майже відразу ж втратив цей статус, коли великий Дієго покинув «партенопеї». У 1984 році «Наполі» заплатив за форварда «Барси» Дієго Марадону більше семи з половиною мільйонів доларів - рекордна на той час сума в світовому футболі.

Багато хто в Італії скептично ставилися до цього трансферу: мовляв, геніальний, але примхливий гравець не зможе заграти в складному італійському чемпіонаті. Але Марадона заграв. Та ще й як! Під його проводом «Наполі» виграв своє перше історичне скудетто, а потім і друге. А ще неаполітанці з Марадоною добули Кубок УЄФА. Нічого подібного ні до, ні після Дієго Армандо з клубом із Неаполя не траплялося. Після семирічного перебування в команді Марадона вирішив змінити обстановку і перейшов у «Севілью». В знак подяки аргентинському генію «Наполі» назавжди закріпив за Марадоною десятий номер.

№14. Йохан Кройфф, «Аякс» (Нідерланди)

25 квітня 2007 року, в день 60-річчя легендарного голландського футболіста Йохана Кройффа, його рідний клуб «Аякс» зробив для свого найвідомішого і знакового гравця царський подарунок. Рішенням клубного керівництва номер 14, під яким грав за «червоно-білих» «Летючий голландець», був за ним закріплений навічно. «Те, що Йохан Кройфф зробив для «Аякса», - безцінне. Він приніс світову популярність нашому клубу. Тому ми вирішили назавжди закріпити 14-й номер за Йоханом в знак подяки цьому унікальному футболістові», - заявив президент «Аякса» Йон Йакке. І це ж чиста правда: саме з Кройффом в складі «Аякс» набув статусу світового гранда і відразу три Кубка європейських чемпіонів. Трохи пізніше і стадіон, на якому грає «Аякс» - «Амстердам Арена», отримав ім'я Кройффа.

№25. Джанфранко Дзола, «Челсі» (Англія)

Дзола прийшов в «Челсі» в 1996-му в статусі суперзірки італійської Серії А. Він вигравав чемпіонат Італії з «Наполі» разом з Дієго Марадоною, забивав пачками голи за «Парму», але, мабуть, найкращі роки італієць провів в Англії. Разом з ним до «аристократів» прийшли перемоги, нехай і не в чемпіонаті, але все одно - два Кубки Англії, Кубок Кубків, Суперкубок УЄФА, Суперкубок Англії і Кубок Англійської Ліги. До цих трофеїв доклав руку Марадзола. Після того, як він залишив клуб, в Лондоні вирішили вивести з обігу 25-й номер італійця.

№28. Матьє Вальбуена, «Олімпік» (Франція)

Мабуть, найбільш суперечлива фігура в нашій добірці. Мініатюрний француз, звичайно, за 8 років в Марселі залишив великий слід в клубі. Але сказати, що він був по-справжньому знаковим гравцем, відверто кажучи, язик не повертається. Вальбуена більше запам'ятався секс-скандалом, через який закрилися двері в збірну Франції для найкращого французького нападника свого покоління Каріма Бензема.

№16. Сергій Перхун, ЦСКА (Росія)

18 серпня 2001 року стало фатальним днем ​​для 23-річного українського стража воріт московського ЦСКА Сергія Перхуна. У виїзному поєдинку проти «Анжи» голкіпер за межами штрафного майданчика зіткнувся головою з нападаючим махачкалінської команди Будуновим. Перхуна замінили, йому оперативно зупинили кров і наклали кілька швів на голову. Тоді здавалося, що найгірше вже позаду, і Перхуна на «Швидкій» відправили з лікарні в аеропорт. Але по дорозі Сергію стало погано - у нього зупинилося серце, і він знову був доставлений в лікарню. На наступний день його все-таки перевезли в Москву. Але вижити йому не вдалося. Лікарі дев'ять днів боролися за його життя, але врятувати вихованця «Дніпра» не вдалося: 28 серпня він помер від набряку головного мозку... ЦСКА в пам'ять про Перхуна закріпив за своїм голкіпером навічно 16 номер.

№33. Даріо Срна, «Шахтар» (Україна)

Влітку 2003 року молодий хорватський півзахисник Даріо Срна прибув до Донецька, щоб підписати контракт з «Шахтарем». Український клуб за цього вінгера виграв боротьбу у кількох серйозних клубів Західної Європи. І, за чутками, у київського «Динамо», яке теж начебто цікавилося Срною. Але тоді навряд чи хтось повірив би, що хирлявий хорватський легіонер стане символом «Шахтаря». Проте, сталося саме так. З легкої руки тодішнього тренера «гірників» Мірчі Луческу, Срна був перекваліфікований з півзахисників у захисники. І на довгі роки позиція правого оборонця була віддана на відкуп Даріо, який, крім іншого, став лідером і капітаном «Шахтаря».

У складі донеччан Срна став володарем Кубка УЄФА і дев'ятиразовим чемпіоном України. За «Шахтар» Срна відіграв 15 років, упродовж яких провів рекордні для клубу 536 матчів. Влітку 2018-го хорват завершив ігрову кар'єру в донецькому клубі. На честь свого багаторічного капітана і лідера «Шахтар» назавжди закріпив за ним 33-й номер.

Бонус! №12. Вболівальники, «Динамо» (Київ)

«Дванадцятий гравець» - термін, який щільно і голосно «приклеївся» до нас з вами - футбольних уболівальників. І є ж за що, оскільки часом саме глядачі на трибунах стають тією головною вирішальною силою, основним аргументом, завдяки якому їхні улюбленці виграють найважливіші поєдинки. У зв'язку з цим якось відразу згадується магія «Енфілда», яка допомагає «Ліверпулю» здобувати феноменальні вікторії. Але, що показово, 12 номер в «Ліверпулі» фанам не віддали. А ось у багатьох інших клубах, причому не менш великих, віддали. Наприклад, в «Баварії», «Глазго Рейнджерс», ПСВ чи «Фейєноорді». Закріплений дванадцятий номер за вболівальниками в ще одній великій команді - київському «Динамо».