Головна помилка Сергія Реброва

Грізний дует динамівських нападників Андрій Шевченко - Сергій Ребров дуже високо котирувався в футбольній Європі. Їм пророкували велике майбутнє в топ-клубах. І якщо Шевченку вдалося побудувати блискучу кар'єру на Заході, то його партнеру по «Динамо» - ні. І це дуже сумно, адже за рівнем таланту і працездатності Сергій як мінімум не поступався Андрію. Швидше за все, на відміну від Шеви, у Реброва просто не вийшло зробити правильний вибір. «Тоттенхем» виявився зовсім не тим місцем, де Ребров міг вийти на новий рівень. Замість очікуваного походу за славою «Вайт Харт Лейн» перетворився для українського форварда на золоту клітку. Сьогодні ми згадаємо всі подробиці переходу нинішнього наставника «Ференцвароша» в лондонську команду, і чому у нього там не склалося.

Ребров нарозхват

У 2000 році нападник київського «Динамо» і збірної України Сергій Ребров за 11 мільйонів фунтів (майже 18 мільйонів доларів) перейшов у лондонський «Тоттенхем». На той момент цей трансфер став для «шпор» рекордним. Але заграти в новій команді Сергій не зміг. За чотири роки Ребров забив за «Хотспур» всього десять м'ячів. З головної надії «Тоттенхема» Ребров дуже швидко перетворився на головне розчарування. Нещодавно його перехід в табір «шпор» був визнаний найгіршим трансфером в історії лондонського клубу (за версією ЕSPN). А починалося все по-іншому.

Незважаючи на те, що в 1999 році динамівський атакувальний кулак розпався - Андрій Шевченко виїхав підкорювати «Мілан», на якості гри Сергія Реброва від'їзд партнера не позначився. Більш того, доречно навіть говорити, що гра Реброва розцвіла по-новому. Сергій забивав як і раніше - тобто багато, але поряд з цим проявив себе і як хороший плеймейкер, і як зрілий лідер колективу. Загалом, в сезоні «без Шевченка» Ребров забив у всіх турнірах тридцять м'ячів. У сорока поєдинках. Прекрасний результат! З цих тридцяти голів третя частина була забита в єврокубкових зустрічах. Стало бути, Сергій залишався одним з топових нападників Європи.

Ясна річ, багато континентальних клубів хотіли ангажувати одинадцятого номера «Динамо». Був інтерес з боку італійських колективів. Зокрема, дуже багато писали про «Мілан» - мовляв, як було б добре, якби в «россонері» возз'єдналася знаменита динамівська парочка. Складно сказати, наскільки предметним був інтерес міланців, і чи був він взагалі. До того ж, сам Ребров ще тоді заявляв, що йому «гра італійських команд чомусь не подобається».

ФК Динамо. Сергій Ребров і Андрій Шевченко

А ось інтерес британських клубів був дуже реальний. У послугах Реброва був зацікавлений «Глазго Рейнджерс». А ще - два лондонських клуба: «Арсенал» і «Тоттенхем». Перший варіант Сергієм і «Динамо» напевно не розглядався в якості серйозного - шотландська Прем'єр-ліга на той момент вже не була конкурентним середовищем, так і «рейнджери» перестали бути колективом європейського рівня. А ось «Арсенал» - дуже навіть хороший варіант. За словами Реброва, Олег Лужний, який грав тоді за команду Венгера, не раз і не два умовляв свого колишнього партнера по «Динамо» вибрати саме «канонірів». Але Сергій партнера не слухав. Він слухав свою інтуїцію. І вона йому підказувала, що найоптимальніший варіант - «Тоттенхем». Чому? Та хоча б тому, що, на відміну від «Арсеналу», керівництво «шпор» було вельми наполегливим у своїх спробах придбати саме Реброва.

Крім того, тодішній наставник «Хотспур» Джордж Грем клятвено обіцяв, що Реброву уготовано не тільки стовідсоткове місце в основному складі команди, але і роль одного з лідерів, навколо якого буде будуватися нова команда з новими амбіціями. Напевно, все це, і ще дещо, підкупило Сергія. І він вибрав «Тоттенхем».

Переговори, умови

«Тоттенхем» стежив за грою Реброва не один місяць. Як скаже сам футболіст на останній прес-конференції в Києві перед вильотом до Лондона, ще взимку 1999-го йому дзвонив наставник лондонців, щоб поговорити про можливу співпрацю. Грему сподобалося тоді, що Ребров намагався говорити англійською. А Реброву сподобалося, що на нього серйозно розраховують.

До того ж, лондонцям дуже був потрібен класний нападаючий: після відходу з команди Юргена Клінсмана статусних гравців в «Хотспур» практично не залишилося. Імпонувала гра Реброва і спортивному директору «Тоттенхема» Девіду Пліту. Влітку 2000-го функціонер особисто прилітав до Києва, щоб переконати Реброва перебратися на Туманний Альбіон. І разом з тим переконати «Динамо» відпустити свого провідного футболіста. Прилітав Ребров і в Лондон, в гості до Пліта. І старина Девід зумів переконати українську зірку, що «Тоттенхем» - дуже амбітний проект.

Ще одним козирем, що зіграв на користь переходу Реброва в «Тоттенхем», були фінансові умови. На той час «шпори» не входили в провідний квартет англійських команд, проте з фінансами в клубі був повний порядок. Словом, могли собі дозволити. Навіть те, що не міг собі дозволити «Арсенал».

Переговори між «Динамо» і «Тоттенхемом» з приводу трансферу Реброва йшли туго. На відміну від переговорів між лондонським клубом і самим футболістом: ці дві сторони все залагодили між собою за півгодини. Проблемою було не небажання киян відпускати свого провідного виконавця, а ціна питання. «Тоттенхем» спочатку пропонував п'ять мільйонів фунтів, Київ хотів 12 мільйонів. Як розповідав пізніше агент Реброва Шандор Варга, «в «Тоттенхемі» тоді найдорожчий футболіст, гравець збірної Англії, коштував 5 млн фунтів. А Сергія купили за 11-ть! Звичайно, сер Алан Шугар, як справжній єврей, торгувався з Суркісом до останнього».

Як було згадано вище, гроші у «шпор» водилися. Але 11 мільйонів фунтів - це було дійсно багато. П'ять мільйонів, про які говорив Варга - це ціна Леса Фердинанда. А тут відразу в два рази більше. На той момент Ребров був найдорожчим трансфером не тільки «Тоттенхема», але і всієї АПЛ. Але власник «Хотспур» пішов на такий крок, так як обіцяв уболівальникам серйозне придбання і боротьбу за титул.

Крім «Динамо», не в накладі від цього трансферу був і сам нападник. За наявною інформацією, в якості підйомних Ребров отримав два мільйони фунтів. А зарплату йому «поклали» теж статусну: 24 тисячі фунтів стерлінгів на тиждень. Що ж, після трансферної саги залишалося сподіватися, що Ребров потрапив саме туди, куди треба.

Починалося «за здравіє»

3 червня 2000 року, на першій прес-конференції в Лондоні, Ребров, новоспечений футболіст «Тоттенхема», скаже наступне: «Я прийшов сюди, щоб стати першим, і «Тоттенхем» буде чемпіоном Англії. Але ця мрія здійсниться тільки в тому випадку, якщо в команді залишиться провідний захисник Сол Кемпбелл. Я прошу Сола не йти». По тону заяви можна сказати, що це слова не хлопчика, а чоловіка, людини, яка знає собі ціну.

Ребров досить швидко освоївся в колективі. У нього не було проблем у спілкуванні з новими партнерами. Спочатку його англійська кульгала, але потім клуб найняв йому викладача, і одноклубники вже не ржали після того, як Ребров давав бліц-інтерв'ю тамтешній пресі.

Налагоджувалося все і в побутовому плані. Незабаром до Сергія в Лондон прилетіла і дружина з сином. Ребров, найбільш високооплачуваний гравець «шпор», міг собі дозволити купити будинок в одному з престижних районах британської столиці. І в цьому питанні йому допоміг клуб. Під покупку житла Шугар виділив Сергію кредит, який футболіст погасив за півроку. Дмитро, син Реброва, вивчив англійську напевно швидше за батька - в Лондоні пішов в перший клас, потім в дитячу школу «Тоттенхема». У структурі цього клубу він займається досі.

Все нормально на «особистому фронті» було і у Сергія. Він довгий час жив разом зі своєю першою дружиною Людмилою. А іноді міг дозволити собі «відволіктися» на Ані Лорак.

Непогано все було і на футбольному полі. У перший сезон, за Грема, Ребров дійсно був гравцем основи. Забивав не так часто, як в «Динамо», але десятьма м'ячами в дебютному сезоні відзначився.

Закінчилося - «за упокій»

Але в березні 2001-го Джордж Грем був змушений покинути пост головного тренера «шпор». Покинув клуб і Алан Шугар, який продав свою частину акцій. Пішов і Кемпбелл, якого так просив залишитися Ребров. Прийшов новий власник (Леві), прийшов і новий тренер. І ось тепер для Реброва настали смутні часи. З Гленном Ходдлом, новим керманичем «Хотспур», відносини у Сергія не склалися з самого початку. Шотландець привів із собою нових гравців, на українця не розраховував. Але все-таки шанс Реброву давав: не часто, але тим не менше. Під керівництвом Ходдла Ребров провів 36 матчів (неповних, але все ж), забив чотири голи. А ось конкуренти Реброва - Фердинанд і Шерінгем - забили кожен по 13 м'ячів.

ФК Тоттенхем. Тедді Шерінгем

У сезоні 2001/2002 Ребров виявився в глибокому запасі. Загалом в команді був надлишок нападників - цілих шість, і українець був останнім в цьому списку. Тому не дивно, що довелося йти. Ребров хотів залишитися в АПЛ, але клуб, який витратив на футболіста настільки серйозні гроші, хотів його вигідно продати - не менше, ніж за п'ять мільйонів. Але за такі гроші ніхто не хотів купувати проблемного нападника. Гроші знайшлися лише у «Фенербахче», і то лише на півторарічну оренду.

Ребров корінь всіх своїх бід бачив у фігурі наставника «шпор». «У мене було дуже багато друзів в «Тоттенхемі», і всі вони були прекрасними футболістами», - згадував пізніше Ребров. - «Але за Ходдла ніхто з нас не демонстрував своїх кращих якостей. Гленн Ходдл - єдина причина, чому я не грав в «Тоттенхемі».

Твіттер Тоттенхема

На жаль, але після відставки одіозного шотландця Ребров не повернувся в «Тоттенхем». На нього там просто не розраховували. І поводитися саме так могли собі дозволити, адже Ребров ні в турецькій оренді (всього чотири голи), ні в «засланні» в «Вест Хем» (відзначився лише двічі) не зміг переконати клуб, якому належав його контракт, у своїй потрібності. Ребров не зміг проявити в Лондоні не тільки свого бомбардирського таланту, а й лідерських функцій. Одним словом, він не зміг прищепити «Хотспур» лідерського статусу: команда так і залишилася середняком.

У підсумку після п'яти років, влітку 2005-го, Сергій Ребров в статусі вільного агента повернувся в «Динамо».

В рідній команді Сергій ще не раз підтвердить своє високе реноме забивали - виграє черговий чемпіонський титул, стане найкращим футболістом чемпіонату країни. Але це буде вже інший Ребров - дограваючий, той, що йде з ярмарки. Шанс стати одним з кращих футболістів континенту, стати в один ряд з Шевченком Сергій все-таки втратив. У цьому частково винен «Тоттенхем», почасти винен і сам Сергій.

Напевно, він сам все усвідомлює і розуміє, хоча і говорить, що в його переході в «Хотспур» немає помилки. На жаль, є. Це напевно найбільша помилка футболіста-Реброва.

Валерій ВАСИЛЕНКО

Читайте також: З елементами детективу: як в 2003-му Блохін очолив збірну України