Сергій КОВАЛЕНКО: «Ми могли б теж поборотися за медалі»

Для наставника харківської «Юракадемії» Сергія Коваленка сезон 2019-2020 років став дебютним в якості головного тренера чоловічого клубу української волейбольної Суперліги. Сам він, будучи гравцем, багато років виступав за цю команду, разом з нею вигравав Кубок країни і ставав призером національного чемпіонату.

- Сергію Володимировичу, в чоловічій волейбольній Суперлізі були зіграні всі матчі групового етапу, але не встигли провести ігри плей-оф. Федерація волейболу України прийняла рішення не продовжувати чемпіонат країни, а завершити сезон. Як у вашому клубі поставилися до такої ситуації?
- Ми всі живемо в нашій країни в одних умовах, тому якщо керівники федерації прийняли таке рішення, то я вважаю, що воно вірне. Ми, звичайно, спершу хотіли дограти сезон трохи пізніше, але карантин продовжили і, на жаль, зробити цього не вдалося.

- Схожа ситуація трапилася і в баскетбольній Суперлізі, проте там прийняли рішення визначити чемпіона і призерів турніру. У вас же медалі не стали вручати. Що можете сказати з цього приводу?
- І тут я підтримую рішення нашої федерації. Справа в тому, що в нинішньому сезоні команди з верхньої частини турнірної таблиці в цілому були приблизно рівними за силами. Більш того, і ми б цілком могли б поборотися за медалі. Принаймні першим суперником в плей-оф у нас був би клуб «Житичі-ЖНАЕУ», який ми вже обігрували на груповому етапі. Тож, як могли розвиватися події в матчах на виліт, передбачити було дуже важко.

- Ігри останнього туру проходили вже за порожніх трибун. Наскільки вони, на Ваш погляд, відрізнялися від попередніх матчів?
- Відрізнялися і досить істотно. Глядачі завжди додають емоцій, особливо ми це відчуваємо, коли виступаємо вдома, адже наші вболівальники вважаються одними з найбільш гучних в країні. До речі, користуючись нагодою, хочу подякувати всім вболівальникам «Юракадемії» за підтримку і за те, що в свій вільний час вони приходять на волейбол. Щодо офіційних ігор чемпіонату останнього туру, про які ми говоримо, то вони вийшли відверто нудними і були більше схожі на контрольні матчі, які ми проводимо, як правило, у міжсезоння або в якихось паузах між турами. Додам, що і як гравець, і як тренер з таким явищем я, як і багато хто з нас, зіткнувся вперше.

- До речі, Ви нагадали про себе як про гравця і я тут же згадав, як нещодавно у січні цього року вболівальники змогли побачити Вас знову на майданчику в матчі ветеранів харківського волейболу. Які були відчуття від гри?
- Перш за все, хочу сказати, що той матч був присвячений 80-річчю ректора Національного юридичного університету Василя Яковича Тація, за ініціативи якого у 1995 році і був створений наш клуб. Зустрічалися ветерани двох харківських команд - «Локомотива» і «Юракадемії», які протягом багатьох років були провідними в Україні. Було дуже приємно знову зустрітися з хлопцями, на час повернутися, якщо можна так сказати, в ті роки. Радувало і те, що на трибунах спортивного комплексу було дуже багато глядачів і більшість з них, напевно пам'ятали нас ще в якості гравців. Дякую організаторам за ту зустріч і, хочу сказати, що подібні матчі, звичайно ж, повинні проводитися в подальшому для популяризації волейболу в нашій країні.

- Давайте повернемося до підсумків сезону, який став для Вас дебютним в якості наставника команди. Як Ви можете його оцінити?
- Ми більшу частину турніру йшли на п'ятому місці і саме на цій позиції завершили сезон. З огляду на те, що основна частина наших гравців - це молоді хлопці віком від 20 до 23 років, вважаю, що на даний момент таке місце є цілком прийнятним для нашої команди. Хоча ще раз повторюся, що в плей-оф ми могли б поборотися і за більш високе місце. Якщо говорити про рівень гри наших хлопців, то, звичайно, була помітна нестабільність в їхніх діях, що часто притаманне молоді. Наприклад, команда могла відмінно провести одну гру з сильним суперником, а в другий день зіграти невдало. Так що є над чим працювати в найближчому майбутньому, та й виділяти когось у зв'язку з вищесказаним не буду. Між іншим, незважаючи на те, що сезон завершено достроково, всі наші волейболісти отримали конкретні завдання, як підтримувати фізичну форму в домашніх умовах. Отже, ми з ними постійно на зв'язку і тримаємо руку на пульсі.

- Ви сказали, що Ваша команда одна з наймолодших в Суперлізі. Звідки берете резерви?
- Протягом майже всього свого 25-річного існування «Юракадемія» постійно поповнювалася і продовжує поповнюватися вихованцями Харківського обласного вищого училища фізичної культури, директором якого є Анатолій Михайлович Попов. З тренерами і викладачами цього навчального закладу ми постійно працюємо в повному контакті і, тому, вже в юнацькому віці можемо визначати хто за своїми показниками може підійти дорослій команді. Далі ми вже більш пильніше стежимо за цими гравцями і після закінчення училища вони потрапляють до «Юракадемії». А якщо говорити в цілому, то вихованців цього училища можна зустріти не тільки в нашому клубі, а й у багатьох інших українських командах і навіть за кордоном. Наприклад, один з найвідоміших нині українських волейболістів і капітан нашої збірної Олег Плотницький, який в цьому сезоні виступав за італійську «Перуджу», чотири роки виховувався саме в харківському училищі на відділенні волейболу.

- Чи є вже плани команди на наступний сезон? Чи вдасться зберегти основний склад?
- Майже у всіх наших волейболістів є діючі контракти, так що, сподіваюся, кістяк команди нам вдасться зберегти. Звичайно ж, постараємося ще посилитися гравцями, які нам будуть потрібні. Вже після закінчення карантину будемо приймати рішення, як готуватися влітку до нового сезону. А завдання перед хлопцями знову будемо ставити максимальні - це увійти до числа призерів.

Вели бесіду Олексій та Ігор ЗАРЖИЦЬКІ