Якою може бути збірна України влітку 2021-го

Через пандемію коронавірусу УЄФА змістив терміни проведення чемпіонату Європи рівно на рік. Тепер у нас буде не Євро-2020, а Євро-2021. Відтепер до старту континентальної першості не кілька місяців, а більше року. Такий термін у футболі - ціле життя. Так чи інакше, практично кожна національна команда, що отримала путівку на Євро, влітку 2021-го буде мати інше ігрове обличчя (в порівнянні з тим, яке могло бути влітку 2020-го). Тому провиною - можливі травми, дискваліфікації, сварки по осі тренер/гравець, втрата форми або довіри. Цей природний процес торкнеться і збірної України. Давайте зараз, з платформи невизначеного і тривожного березня-2020 спробуємо побачити, якою за складом буде збірна нашої країни через рік, перед початком Євро-2021.

Тренер. З цією позицією найпростіше. У нинішнього наставника «синьо-жовтих» Андрія Шевченка контракт з УАФ розрахований до кінця нинішнього літа. Однак, як вдалося дізнатися з обізнаних джерел, і головний тренер збірної Шевченко, і президент української асоціації Павелко за обопільною згодою сторін пролонгують терміни своєї співпраці. Відкритим поки що залишається питання - на який термін. Але це питання ми залишимо на узгодження двом зацікавленим сторонам - нехай шукають спільний знаменник. Головне зараз те, що Андрій Шевченко напевно буде керувати нашою збірною на найближчому чемпіонаті Європи.

Воротар. Основний на даний момент страж воріт збірної Андрій Пятов недавно зазначив, що, мовляв, дуже хоче зіграти на Євро. Бо заслужив. Складно не погодитися з Андрієм: дійсно заслужив. Якби чемпіонат Європи відбувся за розкладом, питання про перший номер збірної взагалі б не піднімалося: Пятов. І тільки він. Але за рік з «хвостиком» витече багато води. Дай Бог, щоб всі кандидати в збірну уникли травм. Але в даному випадку потрібно говорити і про те, що останнім часом Пятов дуже часто не тільки рятує клубні ворота, але і регулярно «привозить». Тренер «гірників» Каштру періодично довіряє місце в рамці юному Трубіну. І Анатолій не псує каші.

Напевно, до першої збірної країни йому ще далеко, але в клубі гаряче дихання Трубіна в спину Пятова буде все виразніше чутися останньому. А ось «акції» Андрія Луніна за рік можуть тільки вирости. Якщо у голкіпера «Ов'єдо» буде ігрова практика, буде і перспектива повернутися в «Реал». А звідти - і на пост номер один в збірну України. Серйозну заявку на потрапляння в список кандидатів збірної подає і віце-капітан «Зорі» Микита Шевченко. Цей голкіпер - один з найстабільніших в чемпіонаті країни. Чомусь здається, що Андрій Шевченко зверне на нього увагу. Так само як і на воротаря «Львова» Богдана Сарнавського. А ось голкіперів київського «Динамо» в остаточному списку збірної на Євро-2021 може і не виявитися: аж надто вони нестабільні.

Захист. З лівим флангом оборони нашої головної команди все зрозуміло на роки вперед. Якщо Віталій Миколенко буде живий-здоровий, саме він зіграє на цій позиції. Інших варіантів практично немає. Напевно поїде на Євро і центрбек Микола Матвієнко. Він зараз в клубі переживає не найкращі часи, але у Шевченка цей захисник «Шахтаря» завжди був у фаворі. Саме Матвієнко під керівництвом Шеви провів більше всіх поєдинків за збірну. Напевно ця співпраця буде продовжена. У парі з Матвієнком за збірну грав його одноклубник Кривцов. Цей дует здавався ідеальним, але своє вагоме слово ще не сказав Бурда. Микита вже зовсім скоро оклигає від важкої травми і не виключено, що зможе витіснити Сергія з основи збірної.

Не потрібно забувати і про Ігоря Пластуна, який непогано виглядає в «Генті». Правий фланг захисту досі був відданий на відкуп Караваєву. Але останнім часом Олександр не має постійного ігрового часу в «Динамо». Не має його і «гірник» Сергій Болбат, якого можна назвати претендентом номер два. У такій ситуації невизначеності наш тренерський штаб може звернути свій погляд і на Богдана Бутка, і на Олександра Тимчика, і навіть на Івана Петряка («навіть» - через те, що Іван номінальний вінгер).

Півзахист. Напевно, найсильніша і «найконкурентоспроможніша» ланка нашої збірної. Претендентів - чимало, і тут доведеться добре поламати голову, хто «матері-історії більш цінний». Зрозуміло, що Шевченко буде підбирати гравців в центр поля, виходячи не тільки від їх ігрової форми, а й з урахуванням, що вони повинні підходити під його ігрову модель. Давайте спробуємо відштовхнутися від цих двох позицій і ми. Простіше за все почати з визначення хвилеріза. Якщо зі здоров'ям Степаненка буде все добре, саме він займе на Євро цей відповідальний плацдарм. З тієї простої причини, що він є найкращим у своєму амплуа. Швидше за все, поїде на континентальний чемпіонат і Малиновський. Якщо, звичайно ж, не буде проблем зі здоров'ям. Тарас і Руслан прекрасно доповнюють один одного в центрі поля: перший в ролі класичного опорника, другий - атакуючого.

А ось далі - неорана цілина для вибору. Одним з «наріжних» гравців збірної в минулому році був Зінченко. Олександр напевно поїде на Євро, але йому потрібно щось вирішувати зі своїм клубним майбутнім. Якщо він і далі залишиться в «МанСіті», то ігрового часу у нього буде небагато: схоже, Гвардіола перестав довіряти українцю. Є перевірений варіант з Коноплянкою на лівому фланзі, але Євген теж не може поки що похвалитися роллю основного в своєму клубі. Та й не може він уже відпрацьовувати повноцінно в обороні. У такій ситуації, як мені здається, Андрію Миколайовичу можна звернути свій погляд у бік Дунаю, на берегах якого грає Олександр Зубков. Цей півзахисник «Ференцвароша» - кращий в чемпіонаті Угорщини. Вбачається, що він заслужив на виклик в збірну країни. На протилежний фланг - теж досить багато бажаючих. Кваліфікованих бажаючих. Але справа, знову-таки, за ігровою практикою і відсутністю травм. Ярмоленко, безумовно, заслужив поїхати на Євро. Своєю грою заслужив. І Андрій туди поїде, якщо не буде ніякого форс-мажору. Але він часто травмується, і також часто не має ігрової практики в своєму «Вест Хемі». Чи буде вона у нього через рік? Щось схоже можна адресувати і Циганкову. Віктор повинен їхати на чемпіонат. Але чи буде він в порядку? Чи буде в порядку Марлос, якого останнім часом вже не вистачає на всі дев'яносто хвилин гри? При такому сценарії дуже хотілося б спробувати в збірній Леднєва. Богдан - лідер «Зорі», що йде на другому місці в УПЛ. У нього дуже хороша статистика, а ще краща - преса. Мені здається, хлопець вчепиться за свій шанс. Якщо йому його дати.

Напад. У даному випадку доречно говорити, що кількість не завжди переростає в якість. Начебто у нас досить непоганих форвардів, але щоб називати когось залізним кандидатом на поїздку на Євро, такого, на жаль, немає. Ну, хіба що, за винятком Яремчука. Роман провів відмінну відбіркову кампанію до Євро-2020, але хто знає, яким він буде після виходу з «лазарету». Але в даному випадку дуже важливо, що цьому нападаючому дуже довіряє Шевченко, що за інших рівних показниках може зіграти визначальну роль. Так само не дуже зрозуміло, в якій формі наступного літа буде дискваліфікований до кінця 2020-го Бесєдін. Якщо все добре, то у Артема виростуть шанси на поїздку.

Про перспективи Жуніора Мораеса в зв'язку з цим сказати що-небудь складно. З одного боку, зараз цей футболіст - найкращий нападаючий УПЛ, але що буде через рік, коли йому стукне 33 роки? Але ось на кого можна ще звернути увагу в якості потенційних претендентів на місця в списку шукачів щастя на Євро, так це, в першу чергу, на Олександра Філіппова та Влада Супрягу. Обидва прогресують шаленими темпами, обидва досить забивають, ставши лідерами своїх команд - «Десни» і «Дніпра-1» відповідно. Якщо їх особиста статистика і далі буде розвиватися в тому ж дусі, їм теж потрібно давати шанс у головній команді країни.

Валерій ВАСИЛЕНКО

Читайте також: 5 причин, чому перенесення Євро для збірної України - не так вже й погано