Примхи Неймара та Мбаппе, шедевр від Іммобіле

Віталій Пасічний розповідає про головне, що сталося по ходу європейського вікенду

Все ближче й ближче плей-оф Ліги чемпіонів - і якщо українським клубам цей турнір з об'єктивних причин цікавий остільки-оскільки, то європейські команди повинні саме зараз виходити на проектні потужності. Тим більше що й розв'язка в самих чемпіонатах все ближча: медалі та кубки вже дуже скоро знайдуть своїх володарів.

Матч вікенду

В Іспанії відбувся рімейк фіналу ЛЧ-2016: «Реал» проти «Атлетіко», навіть тренери та більша частина лідерів ті самi. Проте нинішнє становище, з яким мадридські клуби підходили до гри, сильно відрізнялося: якщо «Реал» лідирував в чемпіонаті і виграв сім попередніх ігор, то «індіанці» з чотирьох останніх не виграли жодної та поступилися навіть представнику третього дивізіону в Кубку.

Проте, по першому тайму було складно вгадати, хто з суперників зараз на хвилі перемог, а хто переживає лихоліття. «Атлетіко» не просто стримував, а тиснув і перегравав одвічного суперника: через те, що «Реал» вийшов на матч без чистих вінгерiв, «індіанці» проводили небезпечні контратаки, а насичений центр поля не допомагав подолати «блок» гостей «Бернабеу».

Зідан на це подивився - і провів дві заміни вже в перерві. Вінгери Васкес і Вінісіус вийшли замість центрхавiв Крооса й Іско, внаслідок чого хід матчу вдалося переломити. «Атлетіко» був переграний невпевнено за рахунком, але надупевнено по грі: у другому таймі команда Сiмеоне не створила абсолютно нічого і дала супернику дограти матч з величезним запасом. І як тут не згадати, що після поразки «Реала» в дербі по ходу предсезонки (!) з рахунком 3:7 пробарселонська AS назвала «бланкос» руїною?

Пора вже визнавати, що Зідан - не просто колишня легенда футболу, якій за заслуги довірили місце у бровки топ-клубу, а великий, системний тренер. Він в змозі підлаштовуватися під суперників, міняти тактику по ходу матчу, підтримувати мотивацію навіть у явних резервістів і, найголовніше, вирішувати великі завдання. Три перемоги в Лізі чемпіонів і одне чемпіонство в його послужному списку вже є, до другого титулу в Прімері, звичайно, поки далеко, але по грі «Реал» зараз з відривом найкращий за всіх в Іспанії.

«Наш хлопець» вікенду

Тільки протилежний стан чемпіонської гонки в Англії (протилежне життя, будемо чесні) заважає вважати матчем туру гру «Ман Сіті» на «Тоттенхем Стедіум». Хоча, в даному випадку, мабуть, не так важливі імена клубів: просто лицем до лиця зійшлися бійці Хосепа Гвардіоли та Жозе Моуріньо. Кожен з них - найчастіший суперник для іншого (дана дуель стала 23-ю за рахунком), та й в цілому це протистояння заслужило називатися класикою футболу десятих років.

Приємно було бачити, що Олександр Зінченко на таку важливу гру повернувся до стартового складу: чергова травма Менді та продаж Анхеліньо в «РБ Лейцпіг» відкрили українцеві дорогу в стартовий склад. Але радість була недовгою, так як саме вилучення Саші призвело команду до поразки.

Починав-то «Ман Сіті» більш, ніж добре: фірмові лавиноподібні атаки Гвардіоли змушували «Тоттенхем» до істерії нервово відбиватися, розраховуючи головним чином на удачу. Пустити матч в переможному напрямку закономірно мав пенальті, зароблений Агуеро в кінці першого тайму, але вже вкотре дали про себе знати проблеми «городян» з виконанням 11-метрових. Агуеро та Жезус в цьому сезоні вже промахувалися з «точки», в цей раз підійшов Гюндоган - але Льоріс відбив і його удар.

Відразу після цього між гравцями команд відбулася сутичка, внаслідок якої був попереджений Зінченко - українець освоївся в топ-клубі до такої міри, що пішов штовхатися разом зі Стерлінгом і компанією. Ну а в другому таймі його фол на Вінксi, який тікав у контратаку, призвів до закономірної другої жовтої. Гвардіола моментально відправив розминатися Жоау Канселу, але навіть тих секунд, які «Ман Сіті» відіграв без лівого захисника, «Тоттенхему» вистачило: саме опонент Саші на фланзі, Стівен Бергвейн, відкрив рахунок.

Надалі перевагу «шпор» подвоїв Сон, і, незважаючи на всі гольові моменти «Ман Сіті», Моуріньо довів чергову зустріч з Гвардіолою до перемоги. Зінченко моментально відреагував на те, що сталося, в соцмережах: «Я хотів би вибачитися перед командою і всіма уболівальниками «Манчестер Сіті». Без сумніву, вина на мені. Це буде мені хорошим уроком. Єдине, що я можу обіцяти вам, що буду працювати старанніше, ніж будь-коли».

Можна скільки завгодно говорити, що це всього один матч і рідкісний епізод, що поразка майже не змінила турнірні розклади для «Ман Сіті» та iн. Але взагалі-то Зінченко і став гравцем основи після одного матчу: тих самих 6:0 з «Челсі», коли Саша взяв участь в двох гольових атаках і чудово пов'язував оборону з атакою. Зараз же вилучення українця відверто підставило команду. У наступному турі, з «Лестером», його точно не буде, та й надалі у Гвардіоли буде вагомий привід довіряти Менді та Канселу.

Скандали вікенду

Саме «скандали», так як прохідний матч «ПСЖ» з «Монпельє» вмістив у себе відразу кілька інцидентів. Перш за все, Кіліан Мбаппе дуже агресивно поводився після заміни при рахунку 5:0.

Після гри в ЗМІ просочилася інформація, що він незадоволений, що його змінюють першим, на що Томас Тухель сказав, що поки він тренер, саме йому це вирішувати. На це нашаровується конфлікт Неймара в тій же грі - після чергового принизливого фінта проти гравця «Монпельє» він отримав жовту за неспортивну поведінку, після чого зчепився з арбітрами в підтрибунному приміщенні. Ну й як не відзначити, що напередодні дня народження (вже завтра бразильцю виповнюється 28 років) Неймар отримав чергову травму, через яку не зіграє в наступному турі…

Що тут сказати? «ПСЖ» виграє Лігу чемпіонів, не коли Мбаппе буде грати в кожному матчі по 90 хвилин. І вже точно - не коли арбітри і тренери стануть дозволяти Неймару всі забаганки. «ПСЖ» стане справжнім топ-клубом, а не підробкою на нього, коли його гравці почнуть, майже за заповітами Кеннеді, питати, не що клуб може зробити для них, а що вони можуть зробити для нього. Неймар і навіть Мбаппе здобували великі перемоги до «ПСЖ», погодилися грати в столиці Франції саме заради грошей і зараз відчувають явні проблеми з мотивацією.

Дебют вікенду

За відсутності хворого Ібрагімовича «Мілан» упустив шанс наблизитися до «Аталанти», зігравши вдома внічию з «Вероною». У цьому не було б нічого цікавого, якби не заміна в кінцівці матчу. В Даніеля, якого Піолi випустив на останні хвилини, прізвище Мальдіні - і він не просто однофамілець технічного директора, за сумісництвом легенди «Мілана».

Даніель Мальдіні - продовжувач великої династії. Йому всього 18, і він поки навіть не претендує на легендарний третій номер, який був виведений з обігу після відходу Паоло саме із застереженням щодо його дітей - просто Даніель грає в атаці. У дев'яти матчах за прімаверу в поточному сезоні Мальдіні-молодший набрав «6+4» за системою «гол плюс пас» - відповідно, й заслужив дебютувати за першу команду.

Звичайно, про перспективи Мальдіні в стані семиразового переможця ЛЧ говорити ще дуже рано - але є цифри, на якi варто поглядати вже зараз. Паоло Мальдіні зіграв за «Мілан» рекордні 647 матчів в чемпіонаті, Чезаре - 347. Таким чином, після дебюту Даніеля представники династії Мальдіні досягли позначки в 995 матчів Серії А за «россонері». Можливо, ще до кінця сезону Даніель допоможе сімейству досягти фантастичної позначки в тисячу ігор.

Гол вікенду

Незважаючи на весь скепсис навколо його фігури, Чіро Іммобіле продовжує лідирувати в гонці за Золотою бутсою. У суботу «Лаціо» буденно знищив СПАЛ, забивши чотири м'ячі вже до перерви, а при третьому взяттi воріт бомбардир «орлів» розібрався, що називається, по-гросмейстерськи.

Скільки разів ви бачили, щоб подібне зміщення до лицьової по ходу атаки призводило лише до загубленого моменту? Скільки нападників в такій же ситуації просто не придумали б, що робити? Іммобіле ж майстерно парашутом відправив м'яч у сітку.

Сергій Циба Sport.ua
По темі:
Читайте нас в Telegram

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Футбол | 24 листопада 2024, 13:02 6

Микола Балакін працюватиме на поєдинку «Баєр» – «РБ Зальцбург»

Коментарі