Природжений бомбардир. Як Жуніор Мораес став незамінним в Шахтарі

Форвард «Шахтаря» в минулому сезоні з 19 м'ячами став найкращим бомбардиром чемпіонату України. Цього сезону натуралізований бразилець записав на свій рахунок вже 9 голів і зробив чотири гольові передачі. Ще один м'яч Мораес провів в Лізі чемпіонів, відзначившись в переможному матчі з «Аталантою».

Розглянемо роль Жуніора Мораеса в структурі гри команди Луїша Каштру, а також основні моменти, за рахунок яких бразилець знаходить свої шанси в атаці.

Зміщення в напівфланги (ігри з «Десною» та «Ворсклою»)

У цих двох матчах «Шахтар» відіграв у формаціях 4-2-3-1, з Тайсоном в ролі лівого вінгера, що є ключовим моментом у цих зміщеннях. У «Шахтарі» Тайсон не виконує роль чистого вінгера, він дуже часто виступає в ролі розігруючого, спускаючись в опорну зону і вже там намагаючись своїм пасом знайти коридори в оборонному блоці суперника, який в цих зустрічах використовував низький блок. У цей же момент правий опорник (Степаненко) піднімався вище в зону між лініями в центрі, а ось сам Мораес йшов на лівий напівфланг, що звільнився, і ситуативно намагався шукати зони між крайнім і центральним захисниками.

У матчі з «Ворсклою» Мораес відіграв менше півтайму, але і там можна помітити схожі дії, тільки цього разу з відходом на правий напівфланг після спуску Марлоса. Щоправда, ніякої гостроти ці переміщення у результаті не несли, оскільки суперник не йшов вище персонально за вінгерами «Шахтаря», фулбеки ж тримали щільність і великих розривів між собою і центрбеком намагалися не допускати, від того і нових вільних зон не виникало.

Переміщення між лініями

Тут можна виділити три основні аспекти гри Мораеса: спуск в другу зону, гра в ролі «стовпа» перед штрафною і забігання за спину лінії оборони.

Перший варіант, напевно, мав на увазі те, що, опустившись, Мораес спробує витягнути за собою гравця, і в його зону після відіграшу піде передача, куди вже зайде вінгер з напівфлангу. Але на практиці все обмежувалося просто спуском і зворотнім пасом в один дотик, перебуваючи спиною до чужих воріт, без вертикального продовження. Спроб розвернутися на прийомі у Мораеса немає.

Другий варіант полягав у грі в «стінку», частенько або з Марлосом, або з Тайсоном, які, підходячи до лінії штрафного, відігравалися з Мораесом в один дотик, на якого трохи відволікалися центрбеки, і виходили на ударну позицію. Тут Мораес теж переважно розташовувався спиною до чужих воріт і сам розвертатися з м'ячем на прийомі не намагався.

Третій варіант полягав у пошуку моменту для заходу за спину лінії оборони. У матчах УПЛ цей варіант гри проходив слабо і спроб було не так багато, а виною тому низький блок суперника, що практично не залишав вільних зон між лінією оборони і воротарем. Ті нечисленні спроби заходу за спину захисту закінчувалися нічим, оскільки бракувало простору, вчасно підчищав воротар. А ось в грі з «Аталантою», яка не притискалася сильно до своїх воріт, цей простір був. У одному з таких епізодів Мораес і забив. У грі з «Аталантою» з'явилися і зони між центрбеком і крайнім захисником, чого теж мало спостерігалося в УПЛ, де фулбеки супротивника рідко високо йшли для пресингу, тримаючи компактність.

Матч з «Аталантою» для Мораеса вийшов взагалі найпросторішим, скажімо так, в нинішньому сезоні. «Аталанта» грала в три центрбеки з фулбеками, що піднімаються високо. Часто Мораес знаходився в зоні між крайнім центральним центрбеком і фулбеком, шукав моменти для заходу за спину і крайньому центрбеку, коли той висувався для пресингу вище. У «Аталанти» була така особливість: якщо хтось заходить з м'ячем в їхню опорну зону, ближній до м'яча крайній центрбек піднімався для пресингу, а на його місце з глибини йшов опорник. Але Мораес, який спочатку вже знаходився в лінії оборони, одразу мав перевагу і безперешкодно заходив в зону за спину піднятому центрбеку.

Лонгбол від Пятова

Дуже багато верхової боротьби Мораес вів в грі з «Аталантою», яка парою нападників високо, аж до штрафного, пресингувала пару центрбеків «Шахтаря», закривала вертикалі центром на опорників і примушувала Пятова грати лонгболами, які той здійснював акцентовано на Мораеса в центрі. Підбір м'яча часто був за «гірниками». В УПЛ такої роботи Мораес практично не має внаслідок того, що так високо «Шахтар» там не пресингують.

Кроси

Мораес добре читає ситуацію, бачить, коли треба піти на горизонтальний простріл, а коли - залишитися в зоні перед лінією оборони під зворотню діагональ. Крім того, добре пропонує себе під верхову передачу, заходячи на дальню штангу. Велику частину своїх м'ячів натуралізований бразилець забиває саме після кросів.

Теплова карта

Ця карта відмінно ілюструє все вищесказане. Мораес орієнтований на опорну зону суперника і не заходить далі напівфлангів (на фланги для взаємодії з вінгерами і фулбеками не зміщується), вниз йде вкрай рідко.

Це гравець одного ривка і одного дотику, як у завершальній стадії, так і в плані взаємодії з командою. Саме таким гравцем був Луїс Адріану, який надовго застовпив за собою місце на вістрі атаки і не віддавав його аж до відходу в «Мілан». У схожому стилі і з такою ж ефективністю діє Мораес, роль якого в нинішньому «Шахтарі» важко переоцінити.

Антон ПРИЙМАК