Артем МІЛЕВСЬКИЙ: «Багатьом здається, що я залишився з голою дупою»

Екс-форвард київського «Динамо» і збірної України Артем Мілевський розповів про свої перші гроші і згадав про найбільш безглузду витрату:

«Гроші мені не важливі. Але зараз ситуація така, що гроші дуже багато вирішують в житті. Для мене вони не на першому місці, але без них ніяк. Мої перші гроші? Мені був 21 рік. Після чемпіонату світу 2006 року, на якому я забив швейцарцям пенальті панянкою, дали $150 тисяч. Той удар іноді в YouTube попадається. Я відразу знав, що буду так бити. Воротар ніколи б не подумав, що такий малій дозволить собі підсічку по центру. Зазвичай дебютанти прибігають з величезними скляними очима і б'ють в трибуну. Ну у мене-то очі і справді були скляними, але я спокійно чик - пробив по центру. Коли м'яч опускався в ворота, я вже розслабився.

Після прильоту до Києва мені дали 15 карток, на кожній - по $10000. Сказали: «Іди знімати». Я собі відразу машину першу купив - X5 в старому кузові. Решта то чи прогуляв, то чи відпочивати поїхав. Як завжди в молодості. Витрачати я був готовий дуже добре, у мене виходило. Економити був не готовий.

Найбільш безглузда трата з тих часів? У Куршавелі відпочивали. Поруч сиділи якісь пацани газпромівські. Ну я за ними погнався. Їм Dom Perignon - нам Dom Perignon. Їм Dom Perignon - нам Dom Perignon. Їм Dom Perignon - нам Dom Perignon. І так дійшло до рахунку. Я дивлюся: €17600. Скільки-скільки? Ні хріна собі! Ну, дав карту - провели. Дві секунди - грошей немає. Найбільш мій ідіотський вчинок. Зате є що згадати.

Зрозуміло, зараз я стільки не витрачаю. Все спокійно, економно, шух-шух-шух, мамі-татові допоміг, щось вклав, щось відклав, десь заначка. Остання велика трата? Купив кросівки за €600, ходжу на них дивлюся, тащуся.

Всі вважали, ніби у мене повинна була бути нерухомість в Києві. А я так не вважав. От і все. Та не хочу я квартиру. Я живу своїм життям, не лізьте в душу. У мене взагалі ніде немає нерухомості. Просто багатьом здається, що я всю кар'єру відіграв і залишився з голою дупою. Але, по-перше, мені все одно, а по-друге, дупа не гола».