Турецький вояж Олександра Кучера

В кінці сезону-2016/17 стало зрозуміло, що дні центрального захисника Олександра Кучера в «Шахтарі» закінчуються. Хтось сприйняв розтавання «гірників» з 34-річним на той момент ветераном, як бажання Паулу Фонсеки позбутися гравця, що має чималий авторитет в команді. Інші ж підтримували позицію португальця та донецького клубу в тому, що «гірникам» необхідно проводити омолодження захисної лінії. Як би там не було, але Кривцов з Хочолавою, які прийшли на місце Кучера, а потім й Ракицького, нині викликають ще більше нарікань на предмет їхньої гри, ніж ті, кого вони були покликані замінити.

Втім, справи «Шахтаря» - це справи «Шахтаря», а Олександр Кучер влітку 2017 року виявився на роздоріжжі. У підсумку в серпні він досить несподівано для багатьох прийняв пропозицію «Кайсеріспору» та відправився підкорювати турецьку Суперлігу. Чемпіонат цієї країни відомий тим, що тут часто знаходять притулок зіркові ветерани з топ-європейських чемпіонатів, яким пропонують хороші оклади. Кучер через відносно невисоку розкрученість в футбольному світі, звичайно ж, претендувати на місце в умовних «Галатасараї», «Фенербахче» або «Бешикташі» не міг, але на пропозиції від менш елітних колективів, до яких можна зарахувати і «Кайсеріспор», був в праві розраховувати. Та й для турків це підписання було досить престижним - як-не-як, а їх кольори захищатиме футболіст, який має на рахунку більше восьми десятків матчів в єврокубках.

У підсумку в «Кайсеріспорі» Кучер провів два повних сезони. За цей час команда показала взагалі-то позитивну динаміку. Якщо два сезони поспіль, що передували приходу Кучера, команда займала місця на межі вильоту (15-е та 14-е), то за часів Олександра «Кайсеріспор» перестав відчайдушно боротися за виживання і навіть спробував сфокусуватися на вирішенні більш високих завдань. У прем'єрному сезоні Кучера в Туреччині «Зірки Анатолії» (прізвисько команди з Кайсері) зайняли досить високе як для себе дев'яте місце, а український захисник після нетривалого періоду адаптації став ключовим футболістом команди, провівши 21 матч, з яких 19 - в основному складі.

У другому сезоні в «Кайсеріспорі» відбулася зміна тренера. Румун Шумудіке, при якому Кучер прийшов в команду, покинув свій пост, а на його місце прийшов Ертугрул Саглам. Очевидно, що новий наставник не дуже-то і розраховував на Кучера, через що питання по його майбутньому в команді були. Зрештою, Шумудіке свого часу, як писали турецькі видання, консультувався з приводу переходу Кучера з екс-тренером «Шахтаря» Мірчею Луческу, який однозначно порадив клубу підписувати досвідченого бека. До слова, консультувався зі своїм колишнім наставником й сам Олександр, і Луческу знову-таки був категоричний - в чемпіонаті Туреччини спробувати себе варто.

Втім, Саглам в «Кайсеріспорі» надовго не затримався і на його місце прийшов Хікмет Караман. Цей 59-річний фахівець набагато прихильніше поставився до можливості Кучера допомогти команді досягти поставлених цілей та вибратися з непростої ситуації. Але до цього Олександру довелося два місяці перебувати без участі в офіційних матчах. У віці Кучера витримати подібний відрізок, не замислюючись про завершення кар'єри або зміну місця роботи, дуже нелегко.

Але з приходом Карамана Кучер досить швидко повернув собі місце у складі й до кінця сезону встиг також провести 21 матч в турецькій Суперлізі, як і в прем'єрному для себе розіграші чемпіонату. Щоправда, в основі українець виходив трохи рідше, та й в цілому ігрового часу отримав поменше. Однак професіоналізм та ставлення до справи Кучера дивували навіть звично вельми критичних турецьких футбольних аналітиків. Один з них в березні описував випадок, коли у «Кайсеріспора» був запланований важливий поєдинок чемпіонату з «Ґьозтепе» і Хікмет Караман призначив на 9:00 збір команди для передматчевої установки. Сам наставник разом зі своїми помічниками прибув на базу о 8:50. Коли тренери зайшли в приміщення та включили там світло, то дуже здивувалися присутності в залі Кучера. Той прийшов заздалегідь і в темряві спокійно чекав наставників й колег по команді.

Втім, подібне для Кучера - звична історія. У Туреччині багато хто писав, що цей футболіст завжди приходив на тренування за півгодини до їх початку, а залишав - на 30 хвилин пізніше за інших. При цьому, Олександр не скандалив і не з'ясовував стосунки, працюючи в повну силу навіть за часів Ертугрула Саглама, коли у нього був негласний статус глибокого резервіста.

В кінці минулого сезону у Кучера закінчився термін дії контракту з «Кайсеріспором». Майбутнє ветерана було невизначеним: він міг як залишитися в команді, так і покинути її. Так тривало до середини липня, а 10 числа минулого місяця в турецькій пресі з'явилася інформація про те, що Кучер досяг угоди про продовження контракту з «Кайсеріспором». Здавалося б, українець залишиться в команді, де йому все знайоме і ще як мінімум сезон пограє за кордоном, але буквально через п'ять днів уже вітчизняні ЗМІ розтрубили про те, що Олександр покинув «Зірок Анатолії». Причини, чому сталися такі різкі зміни в інформаційному полі щодо Кучера залишаються неясними, але досвідчений бек повернувся в Україну і навіть побував на поєдинку першого туру нового чемпіонату країни між «Карпатами» та «Динамо». Через два дні львівський клуб оголосив про підписання однорічної трудової угоди з досвідченим ветераном.

Поки важко сказати, як складеться кар'єра Кучера в «Карпатах», але після матчу з «Динамо» головний тренер «зелено-білих» Олександр Чижевський зізнався, що остаточне рішення в клубі з трансферів приймає саме він, а також обмовився, що його команді «потрібні футболісти з досвідом гри на високому рівні». Ці слова тренера наштовхують на думку, що саме Чижевський був одним з ініціаторів запрошення в команду досвідченого Кучера, або ж як мінімум не противився цій угоді. Зрозуміти наставника «Карпат» нескладно - в минулому сезоні в обороні команди були досвідчені гравці на кшталт Папи Гуйє, Андрія Нестерова, Артема Федецького (хоч той певну частину чемпіонату і провів у дублі) або Аді Мегреміча. Зараз же найстаршим гравцем захисної ланки «Карпат» є 25-річний Сергій Вакуленко, та й решта команди складається в основному з дуже молодих гравців (середній вік львів'ян ледь перевищує 22 роки).

У такій ситуації мати в розпорядженні досвідченого ветерана, який ще й настільки професійно ставиться до справи - дорогого коштує. Як показали останні сезони в Туреччині, Кучер як і раніше не розучився грати в футбол. Він добре виглядає у єдиноборствах (хоча вступати в них в «Кайсеріспорі», як і в «Шахтарі», захиснику доводилося не настільки часто, як, ймовірно, «світить» в «Карпатах»), роботі на випередження та все ще непогано грає у відборі м'яча. Крім того, Кучер здатний пристойно допомогти «зелено-білим» налагодити перехід з оборони в атаку за рахунок хорошої культури пасу, поставленої захиснику в «Шахтарі» ще Мірчею Луческу. Олександр непогано вміє задіяти довгі передачі, що буде особливо корисно в «Карпатах», а також намагається з максимальною активністю і точністю виконувати паси в останню третину поля на своїх колег по команді, відповідальних за креатив та атаку.

До слова, за інтенсивністю перехоплень Олександр Кучер за підсумками минулого чемпіонату Туреччини потрапив в топ-30, зайнявши 28-й рядок. У перерахунку на чисті 90 хвилин ігрового часу на рахунку українця 6,03 перехоплень. Серед тих, хто виявився вищим Кучера в рейтингу - тільки один футболіст старший за Олександра. Це означає, що навіть у свої 36 років Кучеру все ще є, що запропонувати суперникам на полі.

Якщо переходи в «Карпати» легіонерів на кшталт Прце, Мартенса або Войковіча викликають певні питання, то ось трансфер Кучера виглядає цілком логічним та виваженим рішенням. Як мінімум від повернення Олександра в український футбол саме в зелено-білій футболці львівський клуб програти не повинен. Все через те, що контракт підписаний на один рік, футболіст навряд чи дозволить собі знизити вимоги до робочого процесу й опинитися тягарем для клубу. Це означає, що ризики практично мінімальні. Та й відсутність необхідності спілкуватися з головним тренером через перекладача - також важлива. Якщо ж план «Карпат» спрацює на повну і Кучеру вдасться стати таким собі «дядьком» для молодих колег, а також авторитетом для них на полі й в роздягальні, то команда отримає потужний «стрижень», навколо якого можна буде сміливо вибудовувати боєздатний колектив, здатний в реальності, а не на словах вирішувати серйозні завдання. Адже «Карпати» ось вже який рік поспіль декларують мету пробитися в єврокубки. Хто знає, може бути, саме з Кучером на полі та Чижевським на тренерській лаві ця мрія керівництва львів'ян, що вже встигла перетворилася на нав'язливу, збудеться...

Олексій СЛИВЧЕНКО