Інна Логутенкова: Я поставила перед собою мету - перемогти на Олімпіад

Вони живуть і працюють у Бельгії, за їх спиною участь в Олімпійських іграх 2016 (Ріо-де-Жанейро), участь у 2-х Всесвітніх кінних іграх і 3-х чемпіонатах Європи з виїздки, багаторазові перемоги на етапах Кубка світу і міжнародних турнірах рівня 5 *, співробітництво з Анки Ван Грюнсвен, Шефом Янсеном, Рафаелем Сото і Яном Бемельмансом. Інна Логутенкова одна з найуспішніших українських вершниць і її менеджер Михайло Пархомчук діляться досвідом і накопиченими знаннями.

Про участь в Олімпійських іграх 2020

Михайло Пархомчук: Шанси у Інни дуже високі. Але чи поїде вона на Олімпіаду в Токіо буде відомо 31 грудня, коли закінчується час виділений для того, щоб завоювати бали до Олімпійського рейтингу. Протягом усього календарного року вершники самостійно обирають турніри, зі статусом CDI3 * і вище, в яких вони хочуть брати участь. З усіх результатів за підсумками року обирають 4 кращі результати, що і є рейтингом. На сьогоднішній день важливо, що серед своїх конкурентів Інна в Олімпійському рейтингу групи С перша і перша з великим відривом. Але це спорт. І він непередбачуваний. За 10 днів до закінчення кваліфікаційного періоду перед Олімпіадою у Ріо у Інни не було шансів. Її випереджала основна конкурентка. Але на останніх змаганнях Інні не тільки вдалося об'їхати суперницю, а зробити це з таким відривом, який дозволив забрати заповітну путівку.


Інна Логутенкова: Одне з головних правил - немає занадто високих планок. Я вже була учасницею Олімпіади. На сьогоднішній день я поставила перед собою мету - перемогти.

Про найважчий виступ

Михайло Пархомчук: Не можна ні на що дивитися в статиці. На будь-який процес потрібно дивитися в динаміці. Аналізувати, що було вчора, що ми маємо сьогодні.

Інна Логутенкова: У боротьбі за путівку в Ріо моя основна конкурентка, спортсменка з Польщі, на кожному турнірі йшла дуже добре. Я щоразу виступала погано. Але рік виявився доленосним. У Бельгії проходив заключний турнір, де у мене був останній шанс отримати путівку на Олімпіаду. Вся моя команда зробила все, що від них залежало. На арені я залишилася одна, звернулася до Дон Грегоріуса і сказала: «Проїдемо, як проїдемо. Розслабся, я розслаблюсь, і ми просто станцюємо, як зможемо». У мого коня величезне серце, і він почув і зібрався, головне було просто сидіти і йому не заважати. У підсумку цей тест виявився одним із найкращих у моєму житті. Я подивилася на Михайла, потім повернула голову на табло. І заридала від щастя.

Про тенденції світової виїздки і нинішнього тренера

Михайло Пархомчук: На сьогоднішній день голландці вже не є законодавцями моди, з'явилися нові лідери думок. Зараз це англійці, Карл Хестер, на чиєму рахунку дві Олімпіади і двохразова Олімпійська чемпіонка Шарлотта Дюжарден. У виїздці хочуть бачити гармонію, відсутність насильства. Кінь під час тесту повинен бути розслабленим, а не зажатим. Вершники прагнуть досягти легкого контакту, створити враження, що кінь робить все сам, без примусу. Щоб цього домогтися застосовують методики, в основі яких природні інстинкти тварини, те, як кінь поводить себе в дикій природі.

Інна Логутенкова: Зараз найбільше працюємо над гармонією вершник-кінь. Спочатку потрібно досягти взаємопорозуміння з партнером ще в руках, вміти позитивно налаштувати на роботу. Для цього я використовую недоуздок і спеціальні вправи. Зараз нам допомагає Трістан Такер, фахівець по роботі з складними кіньми. Я з ним займаюся рік, а позитивний результат відстежила буквально після першого заняття.

Флераро дуже складний закритий кінь. Він на відміну від інших в разі непорозуміння не свічить і не козлить, але може зупинитися і відмовитися працювати. І потім взагалі ні на що не реагує. Саме завдяки Флераро я і познайомилася з Тристаном. Результат не змусив себе довго чекати.

Про те, на якому коні можна досягти успіху

Інна Логутенкова: Коли я тільки починала, у мене було одне бачення. Кінь мав просто подобатися. Ну звичайно його краса, алюри і тому подібне. Але зараз у мене інші критерії, вимоги. Кінь насамперед повинен бути відкритим, товариським. Потрібно спробувати зрозуміти, чи готовий він співпрацювати. Я особисто люблю гарячих коней, у яких багато енергії, експресії. З одного боку, вони складні, тому що це ще більш ювелірна робота. Але, якщо ти знайдеш спільну мову, то це буде супер результат. І тест буде їхати простіше, ніж на тих, яких потрібно постійно підштовхувати.

Мені дуже подобається стиль Джесіки фон Бредов-Верндля. У неї ідеальна гармонія і тест без помилок. Все на дуже високому рівні. Її коні абсолютно різні і цікаво, що з усіма вона знаходить спільну мову і досягає результату.

Михайло Пархомчук: Кожен кінь - особистість. І цю особистість потрібно поважати, а не пригнічувати. Важливо, щоб кінь виступав на куражі, отримував від цього задоволення, проявляв цікавість до того, що відбувається навколо. Флераро, наприклад, подобається виходити на нагородження. Судячи з усього, він розуміє і пишається тим, що він Чемпіон.