СРНА: «Більше буду щасливий в Шахтарі працювати, ніж в Кальярі грати»

37-річний екс-капітан «Шахтаря» Даріо Срна прокоментував завершення кар'єри футболіста і повернення в донецький клуб, де він приєднався до тренерського штабу Луїша Каштру. Крім того, Срна стане амбассадором «гірників».

- Добрий день всім! Радий вас бачити. Минуло багато часу з моменту моєї попередньої прес-конференції, а сьогоднішня, напевно, буде останньою в якості футболіста. Це була довга кар'єра ... Почну з величезної подяки своїй родині, татові, мамі, братові, дружині і дітям. Без них я б точно не провів таку кар'єру. Я пишаюся своєю кар'єрою і всім, що я зробив. Дякувати тренерам окремо не стану тільки тому, що сто відсотків когось забуду, а це буде неправильно. Спасибі всім клубам, де я грав. «Шахтар» - моя найбільша футбольна любов. «Кальярі»... Я радий, що повертаюся додому, як сказав генеральний директор. Упевнений, що разом з клубом, директором, президентом, тренерським штабом і уболівальниками ми виконаємо завдання, яке перед нами стоїть.

- Після вас на позиції правого захисника в «Шахтарі» ніхто стабільно не заграв. Чи стежили ви за діями Бутко і Болбата? Є що їм підказати?

- Я дивився в якості футболіста, а тепер буду дивитися по-іншому. У «Шахтарі» був великий тренер Паулу Фонсека, зараз прийшов Луїш Каштру. Я буду допомагати йому і тренерському штабу вибрати найкращий варіант для команди.

- Як давно вам надійшла пропозиція повернутися в «Шахтар»? Якби не вона, ви точно так само закінчили б кар'єру? Чи пропонував «Кальярі» новий контракт?

- Запропонували, але не знаю ... Була якась сила, я відчував, що не буду підписувати контракт. Я відкладав і відкладав. Коли генеральний директор подзвонив мені і надійшла пропозиція, я сказав, що буду більше щасливий в «Шахтарі» працювати, ніж в «Кальярі» грати. Тут я відчуваю себе як вдома. Бачу людей, яких не бачив рік, - усі щасливі, і я щасливий! Коли говорив з президентом, я впевнений, він відчув мої амбіції, відчув, наскільки я радий повернутися в «Шахтар».

- Коли варто очікувати Даріо Срну головним тренером «Шахтаря»? Чи є така амбітна мета або ви будете відштовхуватися від своїх відчуттів від року до року?

- По-перше, мої амбіції - це амбіції «Шахтаря». Генеральний директор вже сказав, що час покаже, де я себе краще почуваю. Зараз я кожен день з командою. Допомагаю новому тренерському штабу адаптуватися тут, до українського чемпіонату, і чим швидше, тим краще. Так що, повторюся, мої амбіції - амбіції «Шахтаря». Ніхто не може бути вище клубу. Час покаже, як я виявлю себе в цій роботі.

- Сергій Палкін сказав про широкий функціонал. До чого ви більше схильні? Колись ви, здається, говорили про те, що тренерська професія занадто нервова.

- Так. У мене в контракті навіть є функція, по якій я іноді буду журналістом, задавати питання. Жартую! Не знаю, я тільки два дні тут. Найважливіше зараз - допомогти нашому головному тренеру добре підготувати команду до Суперкубку і чемпіонату України.

- Що ви привезли б в український чемпіонат з італійського?

- Я вже привіз VAR! Якщо серйозно... Серія А зростає, і багато чому можна навчитися. На жаль, сьогодні в нашій країні така ситуація, що рівень чемпіонату поступово змінюється. Якби ви запитали мене сім років тому, що б я привніс, то я б нічого не привніс, тому що чемпіонат був дуже сильним. Звичайно, через час з'являться нові команди, які будуть прогресувати і піднімати рівень.

- Не було відчуття, що ще не награлися?

- Я награвся, чесно. Зараз дивився, як бігають наші футболісти, як жарко, а я стою осторонь і дивлюся. Досить! Я пишаюся своєю кар'єрою і нічого б у ній не міняв. Сказав величезне спасибі всім, хочу подякувати навіть своїм суперникам - вони змусили мене і нашу команду працювати більше, бігати більше і покращувати свою гру. Звичайно, важко. Але я думаю, що буде легше, тому що повернувся додому і залишаюся в футболі, а це моє життя і любов. Рухаємося далі.

- У штабі Паулу Фонсеки був Ігор Дуляй, який здійснював комунікацію між гравцями і тренером, багато сперечався з суддями і так далі. У ваші функції подібне буде входити?

- Я боюся тільки, щоб в Суперкубку відразу не отримати червону після 15 хвилин! Ні, зараз відкривається нова книга в моєму житті. Я більше не футболіст і повинен вести себе по-іншому. Намагатимусь. Звичайно, всяке трапляється, але це будуть мої чисті емоції. Я завжди буду захищати свою команду і свій клуб.