Микола ПАВЛОВ: «Андрій Шевченко вміє приймати рішення»

Заслужений тренер України Микола Павлов в день свого 65-річчя поділився думкою про наставників збірних України різних вікових груп.

- Багато хто з чемпіонів світу напевно потрапить до молодіжної збірної України. Чи вистачить Руслану Ротаню досвіду, щоб впоратися з ними?

- Я в цьому анітрохи не сумніваюся. Команда U-21 провела два збори - і виграла два турніри. Найважливіший з них - турнір Валерія Лобановського. Українці не перемагали там 10 років, хоча я впевнений, що будь-який тренер хотів виграти цей трофей, пов'язаний з ім'ям ТАКОГО наставника. Ротаню це вдалося, але найважливіше, в якому стилі він це зробив. У фіналі, можливо, не все виходило, але через такі ігри теж потрібно пройти - я побачив команду, яка готова терпіти і битися за себе і того хлопця, а також спокій на обличчі наставника. У такому віці його непросто зберігати, а ви говорите: «Досвід».

У півфіналі турніру молодіжка взагалі показала класний футбол - мені було приємно дивитися цю гру, в якій, наскільки мені відомо, наша команда контролювала м'яч 77% часу. Але і це все не головне, в порівнянні з тим, що Ротань дав зіграти всім (!) футболістам, яких викликав на збір. Тренер не побоявся поміняти половину основного складу після першої гри, тому що сам провів понад сотню матчів за різні збірні і добре знає, як це - не грати, туди приїжджаючи. Словом, поки у мене тільки позитивні враження, і я радий, що не помилився, коли обговорювалася його кандидатура. Зараз Ротань отримає гарне посилення з хлопців 1999 року, але я б радив експертам і журналістам не квапити події. У цього тренера свій футбольний стиль, і йому потрібен час, щоб вписати нових хлопців в свій колектив.

- Ви згодні, що гра національної збірної України в матчі з Сербією - це ніби вишенька на всьому нашому річному футбольному торті?

- Тут, звичайно, двох думок бути не може. Але я буду захоплюватися не тактикою гри команди Андрія Шевченка, а іншими його рішеннями. Пам'ятаю, як одного разу він мені подзвонив і запитав про одного футболіста, який потім дебютував у збірній. Так ось, я у нього поцікавився, хто з хлопців, які в той момент ще були маловідомі, може здивувати найближчим часом. Шевченко відразу назвав прізвище Миколи Матвієнко і час показав, що він не помилився. Подивіться, скільки гравців дебютувало в національній збірній під його керівництвом! Четверо з них і вийшли в основі на матч із Сербією - це унікальний показник. Дві перемоги в двох останніх іграх - це, перш за все, успіх тренера, який все прорахував заздалегідь. Не дав легіонерам розслабитися завчасно, і вони йому за це добре віддячили.

У зв'язку з цим мені дуже неприємно читати інтерв'ю деяких гравців, які обговорюють роботу тих чи інших наставників збірної і провідних клубів. Я впевнений, що, коли вони стануть тренерами, їм буде так соромно за всі ці висловлювання. Раніше у журналістів була якась етика, і вони не публікували такі слова футболістів. Та не мають право вони цього робити, поки самі не відчують на собі цю працю! Як тренуватися, куди їхати, кого ставити - ви ж в цьому поки нічого не розумієте, займайтеся своєю справою. Можу сказати тільки одне - хто у мене грав, такого собі ніколи не дозволяв. Я завжди футболістам про це говорив, а сам можу давати якісь оцінки (і то - іноді) тільки тому, що не тільки трошки пограв, але і потренував. Втім, хлопці винні лише в тому, що вони не потрапили до наставників, які б правильно їх виховали.