Еuro, якого чекали 10 років

Минулої неділі шістнадцятьма матчами по всьому континенту завершився відбірковий турнір до чоловічого Чемпіонату Європи 2020 року, який з 9-го по 26-те січня відбудеться у Австрії, Норвегії і Швеції. Відбір приніс досить багато несподіванок, але головним його підсумком для українських вболівальників стало те, що після дуже довгої перерви нашій чоловічій національній збірній все-таки вдалося пробитися до фінальної частини великого мейджора.

В останній раз на континентальному гандбольному форумі наші гандболісти були помічені у вже далекому 2010 році. А всього в активі збірної України п'ять виступів на Чемпіонатах Європи (2000, 2002, 2004, 2006, 2010) і одна участь на світовій першості в 2001 році. А найкращий результат наша збірна продемонструвала в 2002 році, коли змогла фінішувати на одинадцятій позиції серед шістнадцяти учасників.

***

І ось, після чотирьох невдалих відборів, Україна знову завоювала право виступити на Чемпіонаті Європи. Будемо відверті, цьому пристойно посприяло рішення про розширення учасників фінальної стадії континентальної першості з 16 до 24. Якби збільшення числа учасників не відбулося б, то не бачити нам континентального форуму ще два роки мінімум. Але, незважаючи на це, наші гандболісти дуже непогано провели відбір і довели, що український гандбол є гідним, щоб бути представленим на континентальному форумі.

За результатами жеребкування відбору, яке відбулося в квітні минулого року, стало зрозуміло, що наша збірна потрапила в цілком робочу групу, де крім нас була присутня топ-збірна (Данія), аутсайдер (Фарерські острови) і команда приблизно рівна нам по силі (Чорногорія). Уже тоді ключовими бачилися поєдинки проти Чорногорії, які і повинні були визначити володаря прямої путівки від нашого квартету.

Зазнавши де-яких не найкомфортніших моментів пов'язаних з чехардою на тренерському містку збірної України, коли спершу призначеного Івана Фучеджі за два місяці до старту відбіркового турніру змінив олімпійський чемпіон Барселони Сергій Бебешко, наші гандболісти почали свій шлях у відборі.

Перше ігрове вікно (жовтень минулого року) включало в себе виїзний поєдинок проти збірної Данії і домашню зустріч проти чорногорців. І його наша збірна провела на відмінно, спершу гідно зігравши в Орхусі (підсумкова поразка в шість м'ячів при нічийному першому таймі) і обігравши балканців з різницею в п'ять голів в Сумах.

У другому ігровому вікні (квітень 2019) нашу збірну чекали спарені поєдинки проти збірної Фарерських островів, і наша команда зуміла взяти в них максимум очок, хоча виїзний поєдинок проти аутсайдера групи змусив уболівальників хапатися за валідол. Але підсумкова перемога, нехай з різницею в один м'яч, була все-таки досягнута.

І нарешті, в червні нинішнього року нашій збірній належало закрити відбір домашнім поєдинком проти данців і виїзним матчем в Чорногорії. За підсумками цих двох матчів, збірна України не набрала очок, хоча змогла показати дуже гідний гандбол в поєдинку проти діючих чемпіонів світу та Олімпійських ігор, а на Балканах хоч і програла перший тайм з великим рахунком, але попутно відчула на собі всі принади домашнього суддівства.

***

Варто відзначити, що відбірковий турнір досить непогано провели більшість наших лідерів. Так, Геннадій Комок зміг впевнено закрити воротарську позицію після відмови виступати за збірну України Ігоря Чуприни. Змужнів в німецькій Бундеслізі Станіслав Жуков, який з недавнього гравця ротації перетворився в одного з лідерів збірної. Дуже хороші матчі провів Владислав Остроушко, який дуже довго не одягав форму національної команди, а тепер з 28 м'ячами став найкращим снайпером нашої збірної у відборі. Дуже пристойно зіграли Олександр Тільте, Дмитро Дорощук, Андрій Акименко, а Захар Денисов вже традиційно був заводієм команди в роздягальні і на майданчику.

Можливо, трохи більшого чекали українські любителі гандболу від Сергія Онуфрієнко. В де-якій мірі це так, адже всім відомий високий рівень майстерності нашого напівсереднього, але і його внесок у вигляді сімнадцяти закинутих м'ячів за чотири зустрічі також дуже важливий.

В цілому, завдяки прогресу ряду виконавців і грамотній роботі тренерського штабу, наша збірна на даний момент має досить бойовий склад, в якому на кожну позицію є мінімум два непоганих гравця. Хай не зірок, але справжніх бійців, які можуть чіплятися за будь-якого суперника.

Але для того, щоб чіплятися за суперників на майбутньому Чемпіонаті Європи, нашим гравцям довелося пережити кілька довгих хвилин очікування після завершення матчу в Чорногорії, коли стало ясно, що вихід на континентальну першість буде залежати від результатів матчів в інших групах. І тут нам дуже добре підсобили два впертих поєдинка з данцями, коли наша збірна не склала зброю перед грізним суперником, а боролася до кінця. Зароблених двох очок у домашньому матчі проти Чорногорії та підсумкової різниці м'ячів в -10 вистачило, щоб опинитися на останній прохідний позиції на Євро. Правда, з пристойним запасом. У фінішувавшої п´ятою у рейтингу третіх місць збірної Ізраїлю, різниця м'ячів склала -33.

Українці зуміли пробитися на Євро, чому пристойно посприяли отримання досвіду і загартування лігочемпіонськими баталіями більшості наших збірників у складі запорізького «Мотора», залучення під прапори збірної майже всіх ключових українських гандболістів і не на один-два матчі, а на весь відбірковий турнір, і саме головне, що у всіх шести поєдинках у нас була команда. Команда, яка виходила здобувати очки, незважаючи на те хто її зустрічає на іншій половині майданчика.

***

Що ж далі? Уже зараз відомо, що Україна потрапила в четвертий кошик при жеребкуванні фінальної стадії Чемпіонату Європи. А повний список кошиків для жеребкування виглядає наступним чином:

Кошик 1: Іспанія, Швеція, Франція, Данія, Хорватія, Чехія

Кошик 2: Норвегія, Словаччина, Німеччина, Македонія, Угорщина, Білорусь

Кошик 3: Австрія, Ісландія, Чорногорія, Португалія, Швейцарія, Латвія

Кошик 4: Польща, Росія, Сербія, Україна, Боснія та Герцеговина, Нідерланди

Багато чого буде залежати від майбутнього жеребкування. Але як би воно не склалося, це буде дещо пізніше. А поки, слід порадіти за наших хлопців, які змогли потрапити на Євро. Для нашого гандболу на сьогоднішній момент це вже хороше досягнення. Втім, думається, що у цієї збірної вихід на континентальну першість далеко не межа і всі українські любителі гандболу ще не раз і не два зрадіють від її гри та результатів.