Віктор ЗАХАРОВ: «Українській школі хокею не вистачає вихованців»

Капітан «Донбасу» і лідер збірної України Віктор Захаров розповів про своє бачення ситуації в українському хокеї:

«В Україні з'явилася премія для кращих хокеїстів сезону. Незвично, що така увага до хокею у нас. Я думаю, це стане поштовхом на майбутнє, тому що хоч за світовими мірками ми і скромні хокеїсти, але це вже початок чогось. Може, побудують нові арени, і буде більше команд. Рівень чемпіонату України об'єктивно залишає бажати кращого в порівнянні з топовими європейськими. Але ми на правильному шляху. Нашій лізі всього три роки, тому з часом будуть приходити молоді хлопці. І, може, премія Герої хокейного року покаже, що є хоча б до чого прагнути.

Наш чемпіонат краще, ніж в тих же Литві чи Естонії. Хоча вважається, що збірна Естонії рівна нам, а Литва зараз трохи вище. Але ми прагнемо бути схожими на чемпіонат Польщі, Білорусі. На даний момент вони краще хоча б тому, що там не шість команд, а 10-12. На нагородженні Героїв були Дмитро Христич - гравець НХЛ і учасник Олімпіади-2002, Костянтин Касянчук, Олександр Побєдоносцев, Олександр Матерухін, який, на жаль, в силу обставин прийняв білоруське громадянство. Все це покоління, це був вихлоп ще радянської школи, і цей вихлоп закінчився десь на перетині 2010-х років. А українській школі елементарно не вистачає вихованців. Якщо в 1990 році школа київського «Сокола» була визнана кращою в СРСР, то це про щось говорить. І коли прийшов час хлопців, які проходили цю школу в 80-х, закінчувати кар'єру, закінчилися і успіхи збірної. Все взаємопов'язано. У нас молода країна і, як би сумно це не звучало, толком нічого не розвивалося в період незалежності.

Потенціал є, але потрібен час. Коли ми займалися в дитячій школі, у нас в чемпіонаті було всього 6 команд. Зараз дитячих команд набагато більше, але є проблеми в тому плані, що це не державні школи, і все на плечах батьків.

Феномен Фінляндії на чемпіонаті світу? Їх сила в тому, що вони грали як команда. У них не було зірок, говорили, що це команда ноунеймів, і неприїзд енхаеловцев відіграв велику роль - вони цілий місяць готувалися одним і тим же складом. У їх тренера не було головного болю, як у тій же збірній Росії, де приїхали Овєчкін, Малкін, Кузнецов, Кучеров ... І кого куди ставити? А канадці щороку привозять не найсильніших енхаеловцев. Нам би такі були за щастя, але для Канади це, звичайно, не те. Але всі знають, яка фінська школа хокею - скільки у них команд, ліг і гравців. Все йде від дитячо-юнацького хокею. Якщо взяти конкретно цей чемпіонат і його склад учасників, то титул - це маленьке диво для фінів, а якщо взяти розвиток хокею в цілому, то це реальна закономірність.

Фінал НХЛ «Бостон» - «Сент-Луїс»? Не сказав би, що «Бостон» в фіналі - це несподіванка. Обидві команди з історією, колись вони вже грали між собою у фіналі. Але обидва клуби мені не подобаються. Раніше вболівав за ту ж «Тампу-Бей» зразка нашого Руслана Федотенка, коли він був володарем Кубка Стенлі.

Пропозицій з-за кордону у мене зараз немає, на жаль. Але все підв'язано під сумні події 2014-го, що відкинули наш хокей на роки назад. До цього була можливість грати на хорошому рівні і в Україні, коли грали за «Донбас» в КХЛ. Після того, як «Донбас» перестав там виступати, були команди, які протягнули руку допомоги нашим хокеїстам. Але цього нам було недостатньо. У той же час дуже важко бути легіонером. Я рік грав в Казахстані і знаю, як це. Легіонер повинен бути кращим в команді. І нашим хлопцям за кордоном важко - попит на них дуже великий. Проблема - і український паспорт. У європейському чемпіонаті простіше взяти румуна, литовця або кого завгодно з європейським паспортом, так як менше проблем з документами. Нам влаштуватися за кордоном - це паперова тяганина. Тому сподіваюся, що наша ліга буде розвиватися, і колись і до нас будуть проситися приїхати і пограти».