Уайлдеру треба зробити два кроки, щоб стати найвеличнішим супертяжем

Діонтей Уайлдер - страшний нокаутер. Можливо, найпотужніший в історії суперважкої категорії або боксу в цілому. І це не тільки думка автора, а думка, наприклад, Джорджа Формана. Джордж свого часу був більшим майже будь-якого суперника і міг звалити ударом будь-кого, але навіть він шокований тим, як знищує Уайлдер.

Але одного удару мало, потрібна спадщина і до цього Діонтею залишилося зробити два кроки.

Американець може стати великим вже зовсім скоро

Уайлдер - це міць і ненависть. Його нищівні удари лякають, а дикі танці після перемог більше схожі на біснування чогось неземного, доводять страх до межі. Від двох інших домінантів королівської вагової категорії фанати чекають дуже багато чого, тому до них і питань більше, ніж до Уайлдера.

Ф'юрі то занадто недолугий, то занадто розслаблений в рингу, тому прохідні бої затягуються, то недостатньо серйозний. Джошуа пред'являють вибір свідомо зручних або слабких опонентів (хоча, хто на його тлі буде не слабким?). Занадто розважливий стиль і досі жодного поєдинку з топом (крім бою з Кличком, звичайно). Про Уайлдера кажуть, що він - дуже простий. І це очевидно, і цим він вбиває.

Здавалося б, як з таким стилем можна дістатися до титулу чемпіона світу? Ну, гаразд, удар сильний, буває, але стільки разів (вже дев'ять!) захистити його? Зручні суперники, кажуть деякі. Ну, як подивитися.

Бермейн Стіверн, Луїс Ортіс, Жоан Дюопа і Тайсон Ф'юрі - вже непоганий список претендентів. Так, всі в курсі, що Стіверн впав в реванші в першому ж раунді, а з Ф'юрі була нічия, але зараз не це важливо. Ніхто не зміг забрати у чемпіона пояс, а вісім з дев'яти суперників падали в нокаут.

Ближче всього до цього показники підібралися Майк Тайсон, Мохаммед Алі і той же Джордж Форман - вони за дев'ять захистів поклали сім суперників. Уайлдер перевершив відразу трьох легенд і не планує зупинятися найближчим часом.

Але для реальної величі удару, навіть в поєднанні з такою статистикою, мало. Як ми колись обговорювали, великим бійця роблять бої з найкращими з найкращих його покоління. У Діонтея один такий вже є. Поєдинок, чесно кажучи, вийшов таким собі. Ф'юрі все-таки домінував і міг перемагати, але так як в боксі варто відмовитися від умовностей, то «якби» тут не буде. Тоді Уайлдер знову проявив себе і зумів залишити титул.

Страшно уявити, що було б з міццю американця, будь він трохи більше навчений, менш розмашистий і по-боксерському розумний. Якщо навіть зараз, з його очевидними ударами, мабуть, найтехнічніший супертяж планети Ф'юрі, не зміг прочитати атакуючі випади, то що говорити про інших?

Ось, здається, видно, що летить цей удар. Ну, видно ж! Замах, довга рука вилітає і одразу надходить в голову. Візьми і відійди. Але, ні, встигають лише одиниці і рятує це їх лише на час.

Діонтею 33 роки - чудовий вік для супертяжа. Саме час йти на великі звершення за короною найкращого після Кличка. Для цього потрібно зробити всього дві речі: вирубити в реванші Ф'юрі і знести Джошуа, об'єднавши пояси. Усього-то!

А чи реально це?

Основна проблема в організації. Занадто небезпечна така справа для кожної зі сторін, дуже багато чим всі ризикують. Але після винесення Бризіла три команди активізувалися. Ф'юрі каже, що Уайлдер знесе всіх, крім нього, так як він - недоторканний. Діонтей відповідає, мовляв, він так сильно вдарив, що відбив Тайсону пам'ять, і той тепер не пам'ятає, як двічі падав. Джошуа стриманий - йому потрібен Уайлдер і після Руїса він хоче уніфікацію.

У 2019 році ми побачимо її навряд чи, хіба що, якщо трапиться якесь диво, хоча час на осінь буде в обох. Діонтей свою справу зробив, а Ентоні ось-ось знесе мексиканського суперника. А раптом?

Шанси з таким хлопцем, як Уайлдер, в рингу завжди 50 на 50. Джошуа точно не швидше і краще на ногах, ніж Ф'юрі, а саме це може хоч якось уберегти тебе від цих атак, ніби все монголо-татарське іго пішло особисто на тебе разом. Б'є Ентоні точніше і є шанс, що саме атакуючими діями може забрати цей бій собі. Але це теорія про тактику. Удар у Уайлдера є, і може прилетіти в будь-яку секунду. Це пригнічує навіть таких майстрів, як Ентоні.

Ясна річ, що в потенційному реванші Тайсон Ф'юрі буде працювати так само, як і в першому бою, але ще акуратніше. Перебоксувати у Уайлдера шансів британця немає, але, якщо перестане, як очманілий лупити одну і ту ж комбінацію весь бій, а включить весь свій арсенал, шанси влучити різко піднімаються. Якщо навіть Кличко в своєму самому аморфному поєдинку в історії зміг дістати Тайсона декількома ударами, а сам Уайлдер і зовсім валив англійця двічі, чому б не повторити, але вже без чудових підняттів?

Дві перемоги і Уайлдер великий?

У список найкращих супертяжів в історії точно увійде. Хочеш бути великим - перемагай своїх кращих сучасників, все просто. А у Діонея є все, щоб перемогти не просто, а яскраво. Він по-іншому просто не вміє.

Звичайно, обидва потенційні опонента більш навчені, технічні і будуть фаворитами в такому протистоянні, але хіба це важливо, коли в кулаках у тебе динаміт, який вибухає не один раз в бою, а при кожному потрапянні в опонента. Шанс точно буде і зовсім не один.