Як повернення Коломойського може позначитися на українському спорті

Як і обіцяв, недавно ще опальний олігарх Ігор Коломойський повернувся в Україну. Навіть раніше, ніж планував. Ігор Валерійович анонсував своє гучне повернення акурат на інавгурацію нового президента країни Володимира Зеленського, але прибув на кілька днів раніше.

Напевно можна майже зі стовідсотковою впевненістю стверджувати, що Коломойський повернувся з насидженого місця в Ізраїлі в Україну неспроста. Ну, ж не заради сина, який, нібито, буде грати в одному з українських клубів повернувся, правда? Олігарх, безсумнівно, має види на політичні процеси. Має і амбіції. А так як колишня влада його ображала, можна очікувати реванш.

Однак не менш цікаво будут виглядати і спортивні перспективи упереміш з апетитами в цій сфері Ігоря Валерійовича. Незважаючи на свої значні габарити, він дуже непогано грає в футбол, любить цей вид спорту як уболівальник. Хоча, за словами нинішнього тренера «Дніпра-1» Михайленка, розбирається він в ньому краще будь-якого фану. Бачення поля і процесів у нього відмінні. Втім, як і інші бачення.

***

Зовсім недавно він відігравав найважливішу роль в нашому футболі та баскетболі. На час одіозний олігарх випав з спортивному житті країни. Пора повертатися. Тим більше, що в спортивних колах його напевно зустрінуть більш прихильно, ніж в політичних.

Найбільшу впізнаваність в сфері українського спорту Коломойський отримав, будучи в ролі власника і президента футбольного «Дніпра». Того самого, який дійшов до фіналу Ліги Європи, де поступився «Севільї». Протягом тієї знаменитої дніпровської єврокампанії Коломойський практично не платив зарплати футболістам і тренерам. Вони грали за свої. То Маркевич щось виділить, то Ротань пошкребе по засіках. Однак після фіналу усміхнений Ігор Валерійович, як ні в чому не бувало, прийняв з рук президента УЄФА медаль за друге місце.

Після того фіналу почалося швидке згасання колись знаменитої команди. «Дніпро» розвалився в першу чергу тому, що Коломойський відмовився погасити заборгованості перед тренерським штабом Рамоса. У підсумку команда через санкції УЄФА була позбавлена ​​професійного статусу. І зараз виступає серед аматорів.

Тим часом в УПЛ вийшов «Дніпро-1». Начебто цей клуб не має ніякого відношення до одіозного олігарха. Ну, хіба що, за винятком того, що команда грає на побудованому Коломойським стадіоні «Дніпро Арена». А ще у неї той же клубний автобус. Той же головний тренер. Багато гравців з «Дніпра». І навіть той же спортивний директор. Для повноти картини не вистачає, хіба що, Стеценка. У зв'язку з цим досить цікаві плани Коломойського з приводу: чи буде він якось впливати на процесі в «першому» «Дніпрі», або буде реанімувати «Дніпро», який грає серед аматорів?

Не менш актуальним є питання і з приводу можливого інтересу Коломойського до входження в керівні кабінети всього нашого футбольного господарства. Кілька років тому Коломойський несподівано для багатьох вирішив балотуватися в президенти ФФУ. Але з тріском програв тоді Павелко, якого підтримали як політичні еліти на чолі з Президентом Порошенко, так і еліти футбольні. Від президента «Шахтаря» Ріната Ахметова до віце-президента УЄФА Григорія Суркіса.

Зараз на цьому «ринку» ситуація змінилася. Причому дуже серйозно. Павелко все ще залишається в друзях президента «Шахтаря», але від підтримки Порошенка не залишилося і сліду, бо колишній Гарант став колишнім. Подейкують, що Павелко дружний і з Зеленським, так що на всяк випадок у нього є запасний аеродром. Але якщо раптом, чисто випадково, Коломойський, який з Павелко представляє один регіон, але різні інтереси і підходи, захоче в'їхати на білому коні в офіс на Черепанової горі, йому напевно в цьому допоможе колишній віце-президент УЄФА, який вщент розсварився з главою ФФУ . Вибачте, УАФ. Тим більше, що досвід роботи в федерації футболу у Коломойського є.

Коломойський свого часу був першим віце-президентом ФФУ. Запам'ятався на цій посаді в першу чергу тим, що запропонував (і протягнув це рішення) за пару результативних помилок суддів відстороняти їх від арбітражу в УПЛ і переводити на перевиховання в Першу і Другу ліги. Коли в УПЛ через таких суворих покарань фактично закінчилися судді, експеримент визнали невдалим. Але щось в ньому таки було. Може, Ігор Валерійович знову захоче впровадити якесь ноу-хау в цю галузь?

А ще з подачі Коломойського збірну України свого часу очолив Мирон Маркевич. Правда, ненадовго. Через звинувачення в договірному матчі «Металіст» - «Карпати» Мирон Богданович демонстративно пішов зі свого поста. Але інтерес до нього у Ігоря Валерійовича залишився. Коли впав «Металіст», Коломойський запросить тренера в свій «Дніпро». Що було далі - ви знаєте.

***

Як знаєте і те, що Коломойський у свій час був спонсором «Динамо». У прямому і переносному сенсі. Однак між його «Дніпром» і не зовсім його «Динамо» завжди була заруба. Пам'ятається, коли дніпряни програли вдома динамівцям 1: 2 через два лівих пенальті, бос дніпровського клубу особисто зайшов в суддівську і напіхав Годуляну, після чого в одній з телепередач заявив, що з таким суддівством київському клубу потрібно вішати золоті медалі з початку чемпіонату. Також Ігор Валерійович запам'ятався тим, що на всю країну в прямому ефірі озвучив телефон Ігоря Суркіса. Президенту «Динамо», почувши багато всього від уболівальників, довелося змінити номер телефону.

Але це не заважало двом клубам постійно обмінюватися футболістами і бути учасниками одного пулу. В який в кращі часи входили ще й «Кривбас», «Арсенал», «Волинь», «Нафтовик» і «Карпати». Цікаво, що «Арсенал» і особливо «Кривбас» регулярно відбирали очки у «Дніпра» і, кажуть, отримували за це подвійні преміальні.

На даний момент частка Коломойського залишилася лише в «Карпатах». Однак, за запевненнями менеджменту львівського клубу, олігарх не вкладає в клуб ні копійки. Все тримається на тендітних плечах Димінського. Зараз все може бути по-іншому?

Тим більше, що в пулі колоритного олігарха може з'явитися ще одна команда. Останнім часом у Коломойського встановилися тісні зв'язки з президентом «Зорі» Геллером. Подейкують, що обидва олігархи стали родичами - сватами. Саме цим продиктовано поява саме в «Зорі», а не «Динамо» або «Шахтарі», деяких колишніх гравців «Дніпра». Зокрема, того ж Луніна, який був проданий за хороші гроші в «Реал». Багато хто з цього приводу дивувався, як же так сталося, що Коломойський на рівному місці втратив більше десяти мільйонів євро. Виявляється, не зовсім втратив. Він якщо щось і втрачає, то все одно з вигодою.

***

Вагому роль грав дніпровський олігарх і в нашому баскетболі. До речі, однією з причин свого повернення в Україну він назвав бажання свого сина грати в баскетбол в Україні. Григорій Коломойський, він же Грегорі, засвітився в США в одній зі студентських баскетбольних ліг. Тепер, схоже, Коломойський-син вирішив йти на підвищення.

Свого часу у Коломойського-старшого в українському баскетболі теж був свій пул. Причому навіть більше, ніж у футболі. Пам'ятається, колись було відразу два альтернативних чемпіонату України з баскетболу. І в одному з них грали колективи, так чи інакше пов'язані з Коломойським - київський «Будівельник», дніпровський «Дніпро», дніпродзержинський «ДніпроАзот», запорізький «Ферро-ЗНТУ», львівська «Галичина», івано-франківська «Говерла» та БК «Одеса». Ціла імперія!

Тісні зв'язки у Коломойського і з нинішнім главою федерації баскетболу України Михайлом Бродським. Що на грунті бізнесу, що на грунті баскетболу. У всякому разі, були. Не так давно вони побилися об заклад - хто швидше схудне. Більш габаритний Бродський за чотири місяці повинен був скинути 27 кг, тоді як менш громіздкий Коломойський - «усього» 14-ть. Швидше це зробив Бродський, який всерйоз зайнявся спалюванням жирів. І скинув майже тридцять кілограм. Але обіцяного переможцю спору мільйона гривень Міхал Юрійович не дочекався. Коломойський не вважав за себе стороною, що програла. Загалом, як і завжди.

Загалом, питань з даної теми набагато більше, ніж відповідей на них. Цілком можна очікувати на повторну появу Коломойського в якості великого гравця і в нашому все ще великому спорті. Якщо це йому потрібно і цікаво, то спортивний ренесанс Коломойського обов'язково відбудеться. Чи буде при цьому ренесанс українського футболу або баскетболу - питання важке.

Валерій ВАСИЛЕНКО