Михаил КОПОЛОВЕЦ: «В Украине футболисты плачут – нет денег»

У складі «Карпат» виступали безліч класних і обдарованих футболістів. Кожна епоха мала своїх героїв з окремою сторінкою в історії. Однак можна не сумніватися, що Михайлові Кополовцю в зелено-білому літописі буде відведено окремий розділ. «Міша», як його називали львівські вболівальники - це душа і серце «Карпат». Де б він не був і як би не склалося життя, у відносинах цього футболіста і львів'ян завжди існуватимуть дві константи - Кополовець любить «Карпати», а «Карпати» люблять Кополовця.

- Михайле, як ваші справи, як поживаєте?
- Дякую, у мене все гаразд. Моя команда «Айнхайт» з Рудольштадта йде на п'ятому місці у своєму дивізіоні. В останньому матчі на виїзді зіграли внічию 1:1. Загалом все рівно - жодних проблем. Завдань особливих немає, вилітати також не збираємося. Будь-який тиск відсутній. Мабуть, найбільш зручний варіант. Я є постійним гравцем стартового складу, тому мені гріх скаржитися.

- Змінювати нічого не плануєте?
- А що змінювати? Повертатися в Україну? Там футболісти - всі плачуть, грошей немає. Тиша... На даний момент у мене контракт до літа, тому я ще не спілкувався з представниками свого клубу і не роздумував над цим. Кудись їхати і рватися з місця не варто. Зараз не той час.

- За грою «Карпат» маєте можливість слідкувати?
- Я періодично спілкуюся з колишніми партнерами: Худоб'яком, Даушвілі. Завдяки цим розмовам з хлопцями і взнаю про клуб. Зізнаюся чесно - український чемпіонат мені взагалі не цікавий. При всій повазі, зараз чемпіонату, як такого немає. Буквально місяць тому приїжджав додому і випадково натрапив на гру «Олімпіка». Не пригадую з ким ця команда грала. Не хочу нікого ображати, але те, що я побачив, мене вразило. Це рівень першої ліги... Прошу не ображатися - я просто зрівнюю з тим чемпіонатом, який був три роки тому. Зрозуміло, що у нас зараз війна в державі, багато проблем, а це все впливає. Мені такий футбол не цікаво дивитися, бо рівень впав. Стосовно «Карпат», то хлопці тримають мене в курсі, бо я завжди цікавлюся тим, як справи в нашої команди.

- Коли востаннє були на матчі «Карпат»?
- (Сміється). Так склалося, що я не спостерігав за грою, а брав у ній участь. Було це в Одесі, коли ми грали з «Чорноморцем» в грудні 2014-го. З того часу не відвідав жодного матчу. Обставини такі, що не можу потрапити на стадіон через брак часу. При можливості я б з радістю підтримав «Карпати».

- Вже в суботу «зелено-білі» гратимуть з ужгородською «Говерлою». За кого вболіватимете у протистоянні двох ваших колишніх команд?
- Звичайно, що за «Карпати». Це моя рідна команда. Те, що я родом з Ужгорода - нічого не означає. Львівська команда завжди буде для мене рідною. «Говерла» для мене навіть поруч не стояла. Щоб я ще думав за кого вболівати? Скажу чесно, про ужгородський клуб в мене лише найбільш негативні спогади. Ця команда завжди була проблемною. Коли я переходив звідти у «Карпати», коли повертався... В мене там постійно проблеми були. «Говерла» ніколи нікому не була потрібною. Власник клубу ніколи не цікавився футболом. Він розбирається у футболі, напевно, так само, як я у політиці. Коли немає власника, який переживатиме за клуб, який хоча б футболістів по прізвищах знатиме, тоді можна вести мову про щось. Кожного року там змінюється по 20 гравців. Що ще тут додати?