Вихованка Школи Дерюгіних Віра Передерій: "Я довго вагалася, що обрати: улюблену гімнастику чи можливість здобути нормальну освіту"

"Я довго вагалася, що обрати: улюблену гімнастику чи можливість здобути нормальну освіту", - розповіла львівська вихованка Школи Дерюгіних Віра Передерій. Інколи буває так, що обирати доводиться щось одне. І яскравим прикладом, коли на вівтар спорту кладуть науку, є гімнастика.

У Школі Дерюгіних тренування тривають з восьмої ранку до восьмої вечора з невеличкою перервою на обід. Це й не дивно - такі вимоги сучасного спорту. Однак коли більшості юних грацій не виповнилось ще 16 років, здобути за таких умов середню освіту просто неможливо. Відстоюючи майбутнє своїх доньок, батьки у цій болісній суперечці посередником обрали Президента України. Проте неодноразові письмові звернення до глави держави з проханням вплинути на керівників школи та виділити їхнім дітям час для навчання ні до чого не призвели. Альбіні Дерюгіній ніхто не вказуватиме, як тренувати чемпіонок. У світі гімнастики є свій президент!

Серед сотень чепурненьких гімнасток чемпіонкою стане одна. Нехай дві, навіть десять тих, хто одержить якісь дивіденди. Та й вони по завершенні кар'єри скажуть: "Ми більше нічого не вміємо робити".

Серед спортсменів, які досягли успіху, модним стало хвалитися поганими оцінками у школі: навіщо ті підручники, якщо життя можна влаштувати і без них. Вже леґендою стала розповідь про те, як Андрій Шевченко прогулював уроки англійської. "Навіщо мені англійська, - відповідав він на скарги вчительки. - Коли буде потрібно, тоді і вивчу". Тепер же задля того, аби вільно оволодіти мовою Шекспіра, Шева "змушений" змінити "Мілан" та лондонське "Челсі". Дорого ж йому та "спонсорам"-"аристократам" коштували ці уроки англійської.

Але декому суворі закони спорту не завада. Кілька десятків років тому усі дивувались: як виснажливі тренування не заважають Людмилі Турищевій вчитися на відмінно. Однією з найпочесніших нагород в її колекції є золота медаль по завершенні школи та червоний диплом інституту. Як це можливо? Дуже просто: на усі змагання Людмила брала з собою валізу з підручниками. Приїжджаючи з чемпіонатів, сідала за навчання недавній лідер української збірної Ірина Яроцька. Сьогодні призерка чемпіонатів світу успішно закінчує Національний університет фізичного виховання і спорту України та готується до вступу до магістратури. Чи займатиметься і згодом наукою - час покаже. Головне - бажання бути озброєним знаннями. "Воїнові світла" жодні життєві перипетії не страшні.

Олена САДОВНИК, газета Поступ