Василий РАЦ: «В Динамо нет плеймейкера»

Відомий у минулому футболіст Василь Рац хоче повернутися у футбол. У пошуках роботи він відвідав Київ. Про результати своєї поїздки і не тільки Василь Карлович розповів сайту «Футбол 24».

- Хочу повернутися у футбол, тому і провів десять днів в Києві. Які результати? Наразі нічого не має, - каже Василь Рац.

- Ви самі займаєтеся працевлаштуванням, без агента?

- Так, сам. Можливо, в майбутньому з кимось із агентів розпочну співпрацю, але не зараз.

- Що плануєте далі робити?

- В мене залишається бізнес. І з двох напрямків, один і далі функціонує у повному обсязі. В будь-якому випадку хочу зробити усе для того, щоб якимось чином повернутися у футбол. Дуже скучив за цією справою.

- Угорщина вам в професійному плані вам не цікава?

- Ні, якби було цікаво там працювати, я б, мабуть, уже в якомусь угорському клубі влаштувався. А так, мені це не підходить.

- Але ви ж ніде головним тренером не працювали. Чи не краще було б в Угорщині почати тренерську кар'єру, а вже потім шукати кращі варіанти?

- Ні, мені так не здається. Це не те, що мені потрібно. Я ж добре знаю, яке в Угорщині ставлення до професійного футболу.

- А чому в Угорщині так погано розвинутий футбол?

- Там багато людей, які нічого не хочуть змінювати. Ці люди залишилися в футболі ще зі старих часів. В Угорщині мало клубів, які знаходиться в приватних руках. Ситуація зовсім не для порівняння із Україною. Багачі не хочуть вкладати гроші в футбол, оскільки не бачать в цьому перспективи. Ніхто не хоче просто так тратити гроші. Звідси така незрозуміла ситуація. Найближчим часом не думаю, що щось зміниться.

- ФК «Дебрецен» виключення із правил?

- Так, це ж, можна так сказати, пригородня команда, деякий час в них все налагодилося. Але останнім часом ситуацію в них погіршилася. Хоча деякий час «Дебрецен» домінував в угорському футболі. Але зараз в них стався збій.

- З ким із колишніх партнерів по «Динамо» підтримуєте стосунки?

- Із Олександром Заваровим, Ігорем Бєлановим, Сергієм Ковальцем.

- Василь Карлович, за матчем» Динамо» - «Шахтар» ви спостерігали із трибун стадіону. Яке враження на вас справила ця гра?

- У першому таймі «Динамо» виглядало достойно. А ось після перерви ситуацію змінилася, кияни зупинилися. Якби не цей пенальті, результат міг бути зовсім іншим. Мені здається. що «Шахтарю» перемога у цій грі була не такою потрібною, як «Динамо». Підопічним Юрія Сьоміна було дуже важливо не дозволити «гірникам» оформити чемпіонство у Києві. Але в другому таймі вони були непереконливими. Не було швидкості, самовіддачі.

- В наступному сезоні «Динамо» буде важко без підсилення конкурувати із «Шахтарем»?

- Так, без підсилення «Динамо» важко конкурувати із «Шахтарем». Причому потрібно, щоб реально новобранці підсилювали гру, а не просто приходили заробляти гроші. Зараз в Києві чимало іноземців, які не відповідають рівню «Динамо».

- Які найпроблемніші позиції побачили в «Динамо»?

- Найперше, в «Динамо» немає плеймейкера. Не побачив гравця, який може вести гру, роздавати паси, виводити нападників на ударну позицію. Щоб побачити інші проблемні місця, потрібно переглянути більше матчів. Думаю, у всіх ланках потрібні корективи, підсилення кращими гравцями.

- Хотілося б почути вашу думку стосовно призначення Олега Блохіна головним тренером національної збірної України. Це оптимальна кандидатура на цей пост?

- Так. Про іноземного фахівця в цей час мови не може бути. А з-поміж українських фахівців Олег Блохін є найоптимальнішою кандидатурою. Було б краще, якби його призначили ще півроку тому назад.

- Олег Блохін, будучи футболістом, теж мав складний характер? Важко було з ним знайти спільну мову?

- Так, складний характер був у Блохіна. Але жодних проблем чи конфліктів у нього із партнерами не було. У 1986 році був монолітний колектив, на полі усі билися один за одного. Блохін, звісно, був авторитетом в команді, ми вчилися у нього, все-таки в Олега був величезний досвід. Але конфліктів, повторюю, не було.

- Після невдалої гри Блохін міг накричати на партнера?

- Не пригадую такого, можливо таке і було, а щось на гадку нічого не приходить.

- Так в чому ж проявлялася складність його характеру?

- Все те ж, що і зараз, коли він вже тренер. Блохін завжди говорив свою думку прямо в очі, ніколи ні під кого не прилаштовувався. Був правий чи не правий, завжди дотримувався своєї позиції.

- Одна із найбільших чеснот Блохіна-тренера вміти вмотивувати своїх підопічних?

- Так, погоджуюся. Він здатен дати великий поштовх збірній завдяки вмотивованості, зарядженості на результат. Нікому він не буде йти на поступки. Інший тренер може прислухатися до когось, змінити свою лінію. Блохін же нікого слухати не стане. У нього є свої погляди і робитиме тільки те, що сам вважатиме за потрібне. Мабуть, саме це і потрібно зараз збірній.

- Багато розмов точиться стосовно того, чи зможе допомогти Андрій Шевченко збірній на євро-2012. Зіграти він, звісно, може, а чи допомогти в змозі?

- Шевченко - авторитет серед футболістів, він, в будь-якому випадку, потрібен збірній. А чи буде він готовий, це вже інше питання. В Андрія часто виникають проблеми зі здоров'ям, зокрема, зі спиною. Ось в цьому проблема. Якщо не буде травм, він зможе добре підготуватися і допомогти збірній. А із травмами інша справа. Але, в будь-якому разі, він потрібен команді.

- Ви, як громадянин Угорщини, яка входить в Євросоюз, як оціните готовність України до Євро-2012 - наші дороги, готелі, іншу інфраструктуру?

- Коли це все бачу, мені важко повірити, що через рік Україна прийме чемпіонат Європи. Тут не має купи речей необхідних для цього. Одні дороги чого вартують. Ще трошки більше року залишилося, сподіваюся, що вдасться вирішити усі нагальні проблеми. Євро-2012 в України ніхто не забере. Чиновники ж мають плани по усуненню недоліків, можливо, все ще зміниться. Ну якщо не все, то принаймні, Україна буде перебувати в такому стані, який дозволить провести Євро на хорошому рівні. Тому, вірю, що впродовж року і дороги стануть кращими, і хороших готелів побільшає. А якби не Євро, то влада це все робила значно довше. А зараз в неї чіткий дедлайн - літо 2012 року. До цього часу вони повинні усе зробити.

- Василь Карлович, ви один із членів легендарного київського «Динамо» середини 80-х років, член збірної СРСР. Вочевидь, ви мали би бути прикладом для наслідування молодими футболістами. Вас керівництво «Динамо» не запрошує на зустрічі із своїми юними вихованцями, ви маєте можливість потрапити на базу свого колишнього клубу?

- Ні, жодних контактів із керівництвом «Динамо» в мене не має. В них, мабуть, інша думка по цьому питанні.

Андрій Захарчук, www.football24.ua