Андрій ПРОДАЄВИЧ: «Пощастило базуватися в Одесі»

Узимку овідіопольський «Дністер» став одним із тих багатьох клубів першої ліги, яким не вдалося оминути болючих фінансових проблем. «Зимовий кризовий синдром» у підсумку подолали всі, крім «Фенікса -Іллічівця», який так і не став «Перлиною» чи то «Жемчужиною». До честі керівництва клубу з Одещини, їхні проблеми було подолано з діловитою стриманістю та принаймні зовнішнім спокоєм. От тільки відтепер команда базується в Одесі...

-Андрію Валентиновичу, лист у ПФЛ з проханням дозволити «Дністру» проводити домашні матчі в Одесі надійшов аж 17 березня. Чому питання з переїздом вирішувалося так пізно?
-Ми до останнього моменту думали, що зможемо грати в Овідіополі. Чекали рішення щодо стадіону ім. Дукова в позитивному ракурсі, проте отримали негативну відповідь. Тому наш переїзд - це форс-мажорні обставини.

-Проясніть, будь ласка, ситуацію з домашнім стадіоном в Овідіополі, на реконструкцію й підтримку належного стану якого ви постійно виділяли чималі кошти. Нині стадіон ім. Дукова не спроможний приймати матчі першої ліги?
- Стадіон в Овідіополі належить райдержадміністрації, а ми там грали на правах оренди та виділяли кошти на його утримання впродовж трьох років. Звичайно, ми хотіли б отримати його у власність, аби вкладені нами гроші працювали на нас. Однак домовиться так і не змогли, а наші спонсори далі відмовляються вкладати гроші в комунальну власність. Нині стадіон в Овідіополі не відповідає рівню першої ліги.

-Яке майбутнє спрогнозуєте домашній арені та можливості грати на ній найближчим часом?
-На цьому стадіоні гратимуть «Дністер-2» й ветеранські та аматорські команди. Більше поки що сказати не можу.

-На яких умовах гратимете на одеському «Спартаку»? Йдеться про оренду поля в «Чорноморця»?
-Так, ми уклали договір оренди стадіону «Спартак» з «Чорноморцем». Саме він є власником стадіону.

-Чи були впевнені в тому, що керівництво «Чорноморця» піде вам назустріч?
-У нас із «Чорноморцем» дуже дружні стосунки, тож у мене не було сумнівів. Більше того, завдяки керівництву одеського клубу всі наші тренування проходять на їхній базі. Повторюся, ми - друзі поза футбольним полем.

-Узимку поширювалися чутки про фінансову кризу вашого клубу. Чи можна нині говорити про стабільність?
-Справді, взимку в нас були проблеми з фінансуванням, але ми пройшли вже цей важкий етап. Зараз усе добре, боргів немає. А з переїздом до Одеси сподіваємося на допомогу місцевих бізнес-структур.

-Кадрова політика клубу давно пов'язана з запрошенням до команди досвідчених гравців із гучними іменами та й після зими картина не змінилася. Яке пояснення такій тенденції?
-Це - збіг обставин. Нам пощастило, що ми базуємося в Одесі. Багато футболістів просто не хочуть їхати звідси. Візьміть до прикладу Полтавця, Косиріна, Білозора, - вони не одесити, але, погравши в «Чорноморці», не захотіли їхати з Одеси, чим ми й користуємося, запрошуючи до нашого клубу.

-Чи виправдовує себе ця кадрова політика, з огляду на 13 місце команди в турнірній таблиці?
-Ми не заслуговуємо на таке низьке місце, але було багато проблем, у тому числі й фінансових. Будемо виправлятися у другій частині змагань. Хочемо фінішувати в десятці, це - завдання-максимум. На одній молоді далеко не заїдеш, досвідчені футболісти нам необхідні.

-Чим команда заповнювала вимушену паузу в зв'язку з пропущеним матчем проти «Фенікса»?
-Команда тренувалася в звичайному режимі, ми не хотіли проводити товариські матчі, тому що в команді багато травмованих. В останньому турі в нас у заявці було 16 гравців. Ще не вистачало нових травм!

-У стартовому матчі другої частини змагань «Дністер» не зумів обіграти кризове «Прикарпаття». Це радше свідчить про силу суперника чи про власну слабкість?
-Тяжко сказати... Важке поле, втома гравців, замін майже не було. Ну і, звісно, суперник непогано підсилився. Рівна була гра, якщо чесно.

-Чи стоїть перед футболістами та тренерським штабом якесь конкретне турнірне завдання в цьому чемпіонаті?
-Як я вже говорив, завдання-мінімум - зберегти прописку в першій лізі, завдання-максимум - бути в десятці. Гадаю, нам до снаги додати в другому колі. Будемо сподіватися на краще.

Анатолій ВОЛКОВ, газета «Український футбол»