Олександр РЯБОКОНЬ: «Потрібен забивний центрфорвард»

Олександр Дмитрович приходив у «Львів» задля виконання чітко поставленого завдання - виходу до прем'єр-ліги. Втім, починалося все для «городян» досить невдало: голева засуха, яка тривала майже місяць, і лише шосте місце після семи турів...

-Олександре Дмитровичу, коли ви очолили «Львів», команду якраз покинула ціла низка лідерів, як-от брати Баранці, Марущак та інші гравці. Вас не лякав той факт, що команду доведеться повністю перебудовувати, а часу на це у вас було всього нічого - три тижні?
-Не лякав, бо я знав, на що йду. До того ж, вирішити цю проблему вдалося завдяки запрошеним у «Львів» футболістам, більшість із яких я знав за спільною роботою в інших клубах.

- У «Львів» ви запросили майже всіх гравців, з якими раніше працювали в «Дніпрі» (Черкаси), чи, переважно, в «Десні». Ризик при підборі виконавців - не для вас?
-Як ви влучно підмітили, часу в мене на підготовку команди було не так уже й багато. Тому в такій ситуації краще робити ставку на тих гравців, з можливостями яких добре знайомий.

- Результат поки що точно виправдовує вашу кадрову політику. А що хотіли б удосконалити в грі команди?
- Насамперед, - синхронність командних дій в усіх ігрових фазах. Ну і, звісно, потрібно працювати та поліпшувати індивідуальні можливості футболістів, тобто підвищувати практично якість самих гравців.

- На початку чемпіонату «Львову» дуже тяжко вдавалося забивати, після шести турів команда забила лише п'ять разів. Надалі команда виправилася та забивала все ж багато, - втім, зусиллями, в першу чергу, півзахисників. Чи задоволені ви діями нападників?
- Як тренер я б, звісно, не став ділити команду на окремі ланки. До того ж, більшість ігор ми провели взагалі без центрфорварда (це ще раз підтверджує думку автора з сусіднього матеріалу про виступ «Львова» в першій частині змагань - нападники команди не радували своєю роботою. - Авт.). Була група гравців, яка відповідала і за напад, і за оборону власних воріт. Утім, мені й зараз важко зрозуміти та пояснити, чому майже впродовж місяця під час першості ми не могли забити бодай м'яч, хоча створювали при цьому чимало моментів у кожному матчі.

- Чи плануєте ви зимове підсилення?
- У першу чергу, хотілося б зберегти той склад, який є нині. А щодо підсилення, то якщо воно й буде, команду поповнять не більше двох-трьох футболістів.

-Які позиції вимагають підсилення?
-Скажу вам так: жодний тренер не відмовиться від вправного бомбардира. Такого гравця хотілося б мати в команді передовсім.

-Цікаво дізнатися, коли ви почали сповідувати в своїх командах тактику 4 - 3 - 3?
-Справді, я вважаю, що це найуніверсальніша ігрова схема, яка мені найбільше імпонує вже досить давно. Але по ходу гри вона може з легкістю змінюватися на 4 - 4 - 2 чи навіть 4 - 5 - 1. Тому це все досить умовно.

- Під вашим керівництвом «Львів» став однією з найбільш атакувальних команд першої ліги. Чи плануєте діяти в другому колі обережніше, адже боротьба за вихід до прем'єр-ліги точно буде не на жарт?
-Справді, я гадаю, що боротьбу за вихід до прем'єр-ліги вестимуть одразу вісім перших команд, тому конкуренція буде ще та. Але при цьому відверто захисний футбол моя команда не сповідуватиме. Якщо засісти в глибоку оборону, навряд чи можна чогось досягти. Свого щастя треба шукати в атаці. Але головне, аби командні дії були гармонійними та збалансованими.

-Олександре Дмитровичу, команда зазнала чотирьох поразок у 20 матчах (програла «Титану», «Ниві», «Олександрії» та «Арсеналу»). На вашу думку, 20% - це багато чи мало?
-Мабуть, все-таки багато, тому що лише «Олександрії» ми програли без питань (більшою мірою це стосується другого тайму), тобто закономірно. В інших матчах ми мали всі підстави навіть і перемогти.

- Справді, особливо неприємною стала поразка саме від «Олександрії» на своєму полі з рахунком 0:3. Чи вдалося вам знайти причини того програшу та розібратися всередині колективу?
-Як показали наступні матчі, команда правильно відреагувала на ту прикру поразку. На щастя. Тоді нам вдалося швидко оговтатися та продовжувати грати у свій футбол.

-З огляду на те, що один із фаворитів першої ліги, яким безсумнівно є «Львів», із 20-ти матчів переміг в 12-ти, можна говорити про те, що команди першої ліги підтягнулися за своїм рівнем до лідерів?
-Безумовно. Адже якщо вісім команд мають шанси підвищитися в класі, то ліга стала збалансованішою за рівнем учасників. Та й навіть ті клуби, котрі перебувають за межами першої десятки, за винятком двох останніх команд, які мали значні фінансові проблеми (йдеться про «Прикарпаття» та «Фенікс -Іллічівець». - Авт.), легкими суперниками для нас не стали. Практично кожна команда може відібрати очки у фаворитів.

-Чи часто замислюєтеся та мрієте про повернення в ранзі тренера до когорти найсильніших клубів країни, себто прем'єр-ліги, адже во станнє ви там були ще 2005-го з «Оболонню»?
-Я розумію, що нині можу туди повернутися лише з командою, яку тепер треную. Власне, це і є наша спільна мета.

-А чи задовольняє ФК «Львів» ваші тренерські амбіції?
-Наразі, так. Вважаю, у нас дуже перспективна команда, тож ціла група гравців вже найближчим часом буде готовою до того, аби грати в прем'єр-лізі. Так вважаю не лише я, це не є суб'єктивною думкою. За всіма показниками, футболісти скоро відповідатимуть рівню найсильнішої ліги країни.

-А що ви можете сказати саме про Антона Крамара, якого багато хто вважає одним із найперспективніших гравців першості?
-Антон - технічний та розумний футболіст. У нього є всі дані, в тому числі й фізичні, аби розраховувати на успіхи в прем'єр-лізі. Сподіваюся, він їх досягне разом із нашою командою.

-Відомо, що майже щороку ви стажуєтеся в клубах світового рівня, як-от «Барселона» та «Ювентус», в яких свого часу ви були. Куди передбачаєте поїхати цього разу, якщо таке плануєте?
-На жаль, цього разу планую лише сімейний відпочинок у Буковелі - зі стажуванням цього року нічого не вийде. Тож підвищуватиму свої тренерські якості, переглядаючи матчі найкращих команд світу. Передусім - тієї ж «Барселони», яку я вважаю феноменом сучасного футболу.


Анатолій ВОЛКОВ, газета «Український футбол»