Вадим ЗАЯЦЬ: «Прагнемо повернути вболівальників на стадіон»

Коли майже півроку тому 3 5-річний фахівець Вадим Заяць очолив чернівецьку «Буковину», і спеціалісти, і вболівальники досить скептично поставилися до цього: Новий наставник не мав практично досвіду на посаді головного тренера.

Але як же змінилася ситуація нині! Скажімо, сім тисяч уболівальників на останньому домашньому матчі команди - яскраве тому підтвердження.

- В одному зі своїх інтерв'ю перед початком сезону ви сказали, що гідно доукомплектуватися команді буде до снаги. Зважаючи на результати «Буковини» в першій лізі, вам справді це вдалося. Десять новачків, які прийшли до команди в липні, повністю виправдали ваші сподівання?
-Команду поповнили дуже досвідчені гравці, і всі наші сподівання вони поки що виправдовують повністю. Повірте, це футболісти реального рівня прем'єр-ліги, тому, гадаю, більше тут нічого й додати.

-Окремо варто згадати про Руслана Гунчака, який повернувся до рідної команди. Можете нині свій колектив уявити без нього?
-Враховуючи те, як Руслан себе проявив, та беручи до уваги рівень його майстерності й гри загалом, тільки божевільний нині сказав би, що з легкістю уявляє команду без нього. Він укотре доводить усім, що є гравцем найвищого класу.

-Не боїтеся, що Руслан надто багато нині важить для команди, і якщо з якихось причин він не зможе вийти на поле, то «Буковині» без нього буде надто тяжко?
- Враховуючи позицію, на якій діє Руслан, він дуже багато забиває. Але впевнений, що у нас є гравці, які виконають поставлені перед ними завдання, якщо, не дай Боже, Руслана доведеться замінити. Нині в мене виникають питання лише до ланки нападу - я не зовсім задоволений їхніми діями, але, гадаю, хлопці впоралися б.

-У дебютній грі вашої команди в першій лізі проти «Дністра» (2:2) відчули значну різницю між другою та першою лігами?
-В ігровому плані - звичайно, ні. Але в плані організації та ставлення до футболу - відчув. Саме тому під час стартових матчів команди я вказував відповідальним, у матеріальному плані, діячам з нашого клубу на те, як потрібно ставитися до футболу. На жаль, у нас є люди в структурі, які не розуміють, що таке справжній футбол.

-Відчуваєте, що підопічні нині звикли остаточно до рівня першої ліги, чи, можливо, період адаптації триває?
-Період адаптації насправді для нас постійний. Не все нам дається так просто. Та вже з перших турів ми налаштовували хлопців на те, що нічого страшного в разі невдалих результатів не станеться. Нині їм говоримо: потрібно звикати до того, що ми - лідери. А мета в нас - зробити так, аби нас боялися всі команди.

- Перемога над «Олександрією» у восьмому турі стала для вас особливою, адже обіграно було лідера першості.
-У тій грі мої підопічні довели, що в першій лізі непереможних команд немає. Особливим тоді для мене стало те, що хлопці здобули перемогу, продемонструвавши навіть не все, на що вони спроможні. Вони вкотре довели і мені як тренеру, і собі як особистостям та футболістам, що вони - професіонали високого рівня.

-В останніх трьох турах команда незмінно перемагала («Буковина» - «Прикарпаття» - 2:1; «Фенікс-Іллічівець» - «Буковина» - 0:1; «Буковина» - «Арсенал» - 2:1. - Авт.). До Армянська в наступному турі поїдете тільки по перемогу?
-Я вірю в те, що моя команда кожну зустріч гратиме тільки на перемогу. Тривалий час «Буковина» перебувала на загумінках українського футболу, тому ми повинні зробити все, аби повернути вболівальника на стадіон. А зробити це ми зможемо лише завдяки щирій грі: всім серцем та всією душею. Люди мають знову полюбити наш клуб та ще палкіше нас підтримувати.

- До слова, щодо вболівальників: коли ви очолили ще друголігову «Буковину», вони досить скептично поставилися до цього, мовляв, у вас мало досвіду. Чи їхня позиція змінилася відтоді, чи відчуваєте всебічну підтримку публіки?
-Я стараюся не загострювати уваги на власній персоні, тому й не помічаю навколо неї особливої уваги. Для мене важливіше ставлення народу до команди. А вони її люблять та вірять у нас - ось що справді важливо. Приємно чути всі ті слова, які адресують уболівальники нашій грі.

-Повертаючись до гри вашої команди, чого їй бракує нині найбільше?
-У нас існують певні проблеми в організації позиційних атак. Поки що не всі футболісти розуміють, що тактика нині - ключовий фактор у здобутті потрібного результату. Безумовно, нам є ще над чим працювати.

-Чи потрібно вашій команді взимку підсилювати склад? Які позиції на полі недоукомплектовані?
-Звісно, я над цим розмірковував. На світі немає, мабуть, жодного тренера, який відмовився б від нових хороших гравців. У нас, на жаль, немає 16-18 футболістів однаково високого рівня, тобто немає рівноцінних замін футболістам, які виходять зі стартових хвилин. Тому й доводиться практично всі ігри проводити одним складом. Усе вирішиться, власне, взимку, коли будуть озвучені певні завдання перед нами та стануть зрозумілі фінансові можливості клубу щодо підсилення.

-Перед початком сезону прогнозувалося, що «Буковині» в дебютному сезоні в першій лізі було б непогано просто закріпитися в ній. Нині керівництво поставило перед вами серйозніші завдання?
-Чесно кажучи, ми не маємо права обманювати людей. Тому, враховуючи наші фінансові спроможності, говорити про завдання бути в підсумку в першій трійці чи п'ятірці, не говорячи вже про вихід до прем'єр-ліги, не доводиться. Всі прекрасно розуміють, що в Чернівцях робить все можливе і неможливе для команди справжній фанат футболу, наш президент Василь Григорович Орлецький. Але, об'єктивно, якщо ви натякаєте на прем'єр-лігу, говорячи про «серйозні завдання, то це вимагає таких шалених грошових вливань, які нам не до снаги. Тому завдання банальне - вигравати в кожній наступній грі. Далі подивимося, що у нас вийде.

-До слова, всі три команди, які цього року підвищилися у класі, посідають місця у першій десятці. А ваша команда й «Нива» - взагалі серед лідерів. Чи означає це, що між першою та другою лігами не існує суттєвої різниці?
-І ми, і «Нива» були лідерами другої ліги згідно з грою та ставленням до футболу керівництва наших клубів. Це помітно й зараз у першій лізі. Різниця в тому, що в першій лізі всі команди приблизно однакового рівня, а в другій лізі 5-6 колективів значно переважають інших.

-Якби, припустимо, чемпіонат закінчився вже сьогодні, вас би влаштувала нинішня позиція клубу чи прагнули б потрапити до лідируючої двійки?
-Оскільки ми лише повернулися до першої ліги, то і третє місце для нас теж, м'яко кажучи, непоганий результат. Але, окрім того, всі ми - спортсмени з великими амбіціями. Тож чому б нам не бути і серед перших двох команд (Сміється. - Авт.)?


Анатолій ВОЛКОВ, газета «Український футбол»