КУЗНЕЦОВ: «У кожній грі намагаюся використати свій шанс»

Однією з подій матчу на «Донбас-Арені», де чинний чемпіон країни «Шахтар» приймав «Карпати», стало повернення після піврічної перерви до складу «зелено-білих» Сергія Кузнецова, який раніше своїм бомбардирським хистом встиг за півтора роки здобути популярність у львів'ян. Талановитий форвард, повернувшись з оренди в російській «Аланії», відновив свої матчі в українській прем'єр-лізі, і його повернення могло одразу стати результативним.

- Сергію, які враження залишились після матчу з «Шахтарем»?
-Зізнаюсь, що встиг засумувати за виступами в офіційних матчах. Дуже хотів допомогти хлопцям, старався. Не все, правда, виходило. Наприкінці зустрічі був у мене хороший момент, коли виграв повітряну дуель у Ракицького. І досі не розумію, як після мого удару м'яч не влучив у ворота.

-У четвер в Стамбулі на «Карпати» чекає не менш важливий бій, але на іншому фронті - у Лізі Європи проти «Галатасарая». За рахунок чого можна буде вдало протистояти турецькому валу?
-Тренерський штаб «Карпат» найближчим часом (розмова відбулася в понеділок увечері. - Прим.авт). розгляне гру нашого суперника, зверне увагу на тонкощі тактико-технічних дій турків. Разом з тим, складові успішного протистоянні відомі. Це стовідсоткова самовіддача, бажання та концентрація кожного з наших гравців на полі.

-Раніше довелося виступати у єврокубках? Які матчі запам'яталися найбільше?
-Коли ще був молодий, виходив на заміну в складі угорського «Ференцвароша» проти хорватського «Хайдука», за який тоді виступав Даріо Срна. А в складі молдовського «Шерифа» запам'ятався двобій проти норвезького «Русенборга».

-Вважаєш себе вихованцем українського чи угорського футболу?
-Народився в Харкові, проте у дев'ятирічному віці переїхав з одеського «Чорноморця» до Угорщини і пройшов усі сходинки футбольної школи «Ференцвароша». Отож найімовірніше я - вихованець угорського футболу.

-Наприкінці серпня тобі виповниться 28 років. Раніше доводилося виступати в багатьох клубах різних країн світу. Чим пояснити твої футбольні мандрівки?
-З «Шерифом» у мене був довгостроковий контакт, і президент клубу віддавав молодих гравців у оренду в інші клуби. Мене згодом викупила російська «Носта» з Новотроїцька.

- А навесні цього року тобі знову довелося поїхати до Росії, цього разу від «Карпат», на правах оренди до владикавказької «Аланії». Як прокоментуєш цей відрізок своєї футбольної біографії?
-Відіграв за «Аланію» лише десять матчів у чемпіонаті й забив один гол. Нова команда, потрібен був час для налагодження ігрових зв'язків. Але найголовніше: набув позитивного досвіду, адже брав участь у матчах проти таких клубів, як ЦСКА, «Зеніт», «Рубін».

-Слідкував за виступами «Карпат»?
-Звичайно, переглядав прямі трансляції матчів у інтернеті. Також спілкувався з гравцями «Карпат» - Худоб'яком, Тубичем, Тарасенком та іншими.

-Конкуренція з іншим нападником Батистою стимулюватиме до роботи?
-Де доводилося виступати, до конкуренції ставився спокійно. Висновки повинен робити тренер команди.

-У заявці «Карпат» ти з'явився лише у матчі проти «Шахтаря».
-Та все ж я відвідував домашні матчі львів'ян проти «Рейк'явіка», запорізького «Металурга» та «Арсеналу». Вболівальники впізнавали мене на трибунах, спілкувались, і приємно було під час гри з «Арсеналом» чути, як у фанатському секторі скандували моє прізвище. Така підтримка ще більше надихає на виступи гравця на полі. Радий, що повернувся до Львова.

-Два роки тому ти також влився в колектив «Карпат» в ході першого кола і це не завадило тобі стати на фініші з десятьма голами найкращим бомбардиром команди. Якусь мету поставив собі у новому твоєму карпатівському сезоні?
-У кожній грі намагаюся використати свій шанс і забити гол. Завжди потрібно прагнути досягнення максимального результату.

-Чому виступаєш за «Карпати» саме під номером 79?
-Раніше я виступав за інші українські клуби «Іллічівець» та «Ворскла» під номерами 7 та 9, тож у Львові вирішив їх об'єднати. Хоча дехто помилково вважає, що на футболці - мій рік народження.

-Нещодавно ти пролонгував контракт з «Карпатами» до кінця наступного року. Які бажання в складі «зелено-білих» задумав?
-Хочеться разом з командою вибороти один з комплектів медалей. Мрію також колись одягти і футболку національної збірної України, бо за юнацькі збірні вже виступав. Тож є до чого прагнути, і для цього намагатимуся докласти максимум зусиль.


Юрій НАЗАРКЕВИЧ, газета «Український футбол»