Яким буде Шахтар у майбутній Лізі чемпіонів

Наразі дуже складно спрогнозувати, яким буде наступний сезон УПЛ. І чи буде він взагалі, враховуючи агресію росії, що триває, в нашу країну. Проте те, що українські клуби у сезоні 2022/2023 гратимуть у єврокубках, навряд чи у когось викликає сумніви. Зокрема, я більш ніж впевнений, що «Шахтар» восени цього року братиме участь у груповому етапі Ліги чемпіонів. Навіть якщо для цього «гірникам» доведеться грати домашні матчі у Варшаві.

Чемпіонська Ліга для «Шахтаря» зараз – як ковток свіжого повітря. І не лише для донецького клубу, а й для всієї нашої країни. У цей тяжкий час ми повинні показати всьому світу, й спортивному у тому числі, що ми живі. Що ми є. І що ми конкурентноздатні. Ми маємо грати серед найкращих команд континенту – і за себе, і за тих хлопців, що на фронті.

Загалом ми все розуміємо. Це як трохи сонця у холодній воді. Або багато. Та й про фінансовий аспект забувати теж у жодному разі не можна, адже одна лише участь «гірників» в основній сітці турніру (а вони, нагадаю, пробилися туди автоматично після дискваліфікації російських клубів з євротурнірів) принесе їм щонайменше 35 мільйонів євро. Враховуючи серйозні проблеми з бізнесом власника донецького клубу, такі гроші реально допоможуть «Шахтарю» нормально функціонувати протягом усього сезону. Як мінімум.

Так, напевно виникнуть питання щодо логістики та акліматизації, але це все вирішиться. Так би мовити, це робочі нюанси. До того ж, якщо називати речі своїми іменами, «Шахтар» уже давно грає свої домашні єврокубкові поєдинки на виїзді. Тож такий стан речей не стане особливим стресом.

Але яким саме постане «Шахтар» у тих поєдинках – ось це вже справжнє питання. Я сказав би – дилема. Бо зараз команду покинули практично всі легіонери. Та й тренер, найімовірніше, у команди буде новий. Тож у вересні 2022 року ми обов'язково побачимо кардинально оновлений варіант «помаранчево-чорних».

Про це нове «обличчя» команди і давайте зараз поміркуємо.

Воротарі

В даному випадку якраз все просто. Незважаючи на активний інтерес до своєї персони з боку іменитих клубів, основний голкіпер «гірників» Трубін залишився в команді. Якщо не станеться нічого надприродного, Анатолій і надалі буде першим номером команди. Досі основний страж воріт донеччан Пятов, у якого ще рік угоди з клубом, відіграватиме роль одночасно і дублера, і «дядька» Трубіна.

ФК Шахтар. Андрій Пятов та Анатолій Трубін

У команді досі залишається ще один досвідчений голкіпер – Олексій Шевченко, однак, як на мене, він навряд чи залишиться третім голкіпером у заявці ЛЧ. Швидше за все, третім стане хтось із молодих кіперів: Барченко, Гриценко, Кравець, Єрмаков…

Захист

А ось далі починаються складнощі. І експерименти, адже майже зі стовідсотковою впевненістю можна припустити, що Вітао, Марлона, Додо, Сіпріано та Ісмаїлі найближчим часом ми у «Шахтарі» не побачимо. Тож лінія захисту буде українською. Власне, як і інші ланки.

Позиція лівого захисника, як на мене, у «Шахтаря» визначена на довгі роки вперед. Корнієнко може і має рівноцінно замінити ветерана Ісмаїлі. Для цього Віктор має абсолютно всі необхідні «інструменти»: швидкість, почуття позиції та пасу, бачення поля. І навіть дриблінг.

У разі чого, тобто вимушеного перебування Корнієнка поза грою, цю позицію може закрити Матвієнко. Для Миколи вона, загалом, рідна. І він, якщо бути об'єктивним, на лівому фланзі захисту виглядає навіть краще за Віктора. Але річ у тому, що Матвієнко у нинішньому «Шахтарі» має «цементувати» центр захисту. Інакше буде дуже складно.

Під час недавніх благодійних матчів «Шахтаря» Де Дзербі пробував на місці лівого оборонця Стасюка з «Маріуполя». Виходило непогано.

Як альтернатива – щоправда, на середню перспективу, можна розглядати молодого Драмбаєва: 21-річний хлопець моментами непогано виглядав у оренді в «Маріуполі».

На правому фланзі захисту ми звикли бачити Додо. Проте, мабуть, 23-річний бразилець залишить «Шахтар»: на нього є серйозний попит, та й він сам має намір через війну покинути колектив. Якщо це станеться, функції правофлангового захисника може виконувати Конопля. Юхим має непоганий інструментарій для гри на цій позиції. Та й для того, щоб вважатись футболістом основи. Головне, на мою думку, чого йому не вистачає – тренерської довіри. Можливо, з приходом на тренерський місток нового фахівця він її отримає.

Хороша альтернатива Коноплі – Вакула. Мені здається, не треба списувати з рахунків 23-річного універсального півзахисника, якого ще за Каштру награвали на правому фланзі захисту. Зараз Влад в оренді у «Поліссі» – до літа наступного року. Але якщо він дійсно знадобиться команді, його можуть відкликати передчасно. У всякому разі, я б точно відкликав.

Загалом позиція правого захисника є досить проблематичною в новому «Шахтарі».

Центр оборони повинен шикуватися, як було сказано вище, навколо Матвієнка. Захисників із подібним «профайлом» у «Шахтарі» зараз просто немає. Його можна відпустити лише за умови дуже гарної пропозиції. Але з погляду подальшого розвитку клубу краще не відпускати.

Партнером Миколи у центрі захисту бачиться Бондар. Колишній капітан «молодіжки» (серед 20-річних) зміцнів і фізично, і ментально. І готовий грати на найвищому рівні. Але йому, як і Коноплі, дуже потрібна довіра наставника.

Дует Матвієнко – Бондар за потреби може «розбавити» Кривцов. У «хорошого настрою» донецької команди вже не вистачає швидкості та вміння грати «один в один», але з передачею та грою на «другому поверсі» у Сергія повний порядок.

На всякий «пожежний» випадок у «Шахтаря» залишається варіант з Бондаренком, який грає в оренді в «Олександрії». Термін угоди Валерія з клубом із Кіровоградщини діє ще рік, але у разі різкої необхідності «гірники» можуть відкликати свого центрбека.

Залишається ще одна опція у даному контексті – Марлон. Дуже класна опція, без сумніву. Він довгий час залишався єдиним із бразильців, хто не покинув команду. Але нещодавно Марлон відбув на Батьківщину. І чи повернеться до України, до «Шахтаря» - велике питання.

На закуску – Ракицький. Колишній захисник «Зеніту», а ще раніше – «Шахтаря» після відходу з російського клубу підтримував форму з «гірниками». Чи можливий камбек?

Півзахист

Якщо захисні порядки «Шахтаря» визначали здебільшого українці, то півзахист та атаку – здебільшого – легіонери. Переважно бразильці. Але з початком війни в Україні практично всі «чарівники м'яча» залишили донецький клуб. І навряд чи повернуться. Тому, найімовірніше, і тут доведеться обходитися власними ресурсами.

Але немає лиха без добра. Ресурси у «Шахтаря» справді є. Причому дуже непогані. Один тільки Мудрик чого вартий. Якщо Михайло таки не піде з клубу цього літа, він напевно стане лідером півзахисту. Місце лівого вінгера йому гарантоване. Навіть за умови, що Соломон залишиться (хоча, швидше за все, Манор теж піде).

Чудова спроба під час благодійних матчів – впровадження до складу Топалова. Дмитро однозначно здатний принести користь команді.

Дуже хороша альтернатива – Очеретько, який грав у оренді у «Маріуполі». Хлопець не по роках розважливий, має відмінне бачення поля і точну довгу передачу. Та й зі швидкістю в нього все гаразд.

На перспективу є ще 20-річний Світюха, який грав у оренді у «Маріуполі».

На протилежному краю середньої лінії, де ми звикли бачити Тете, але, мабуть, більше його не побачимо, досить широке поле для експериментів. Згаданий вище Вакула може зіграти на цій позиції: вона рідна для нього. Пробувався як правий вінгер і Артем Бондаренко: вийшло непогано, хоча йому краще грати «десятку». Як і його колезі Дмитру Криськіву з «Металіста-1925», якого пробували в основі під час благодійних матчів.

 Є варіант і з Кащуком, який останнім часом грав в оренді в «Маріуполі». Та й Мишньова, який грав там же, не можна скидати з рахунків.

А ось у центрі півзахисту одна позиція апріорі «застовплена» Степаненком. Тарас усе ще може відігравати на високому рівні роль і «хвилеріза», і «пітбуля». На ще одне місце в центрі поля точно претендуватиме Судаков. Згодом цей хлопець стане лідером півзахисту «гірників». Альтернатива – повернення з оренди із «Бордо» Ігнатенка. Раніше Данило казав, що хотів би залишитися у французькому клубі, але «Бордо» за підсумками сезону втратив елітний статус, отже, все можливе.

Можлива і поява в основі Максима Чеха – чемпіона світу серед 20-річних, який зробив собі ім'я у «Маріуполі».

Атака

Тут теж, напевно, побачимо якщо й не нові, то призабуті особи. Провідний форвард «гірників» Траоре вибув на дев'ять місяців через травму, і чи повернеться до команди – велике питання. Аналогічним чином можна говорити і про Нереса. Точно в команді не буде Жуніора Мораеса. Отже, доведеться повертати з оренди в «Ганзі» Сікана. Хоча сам гравець не проти залишитися у другій Бундеслізі. Загалом, вирішувати «Шахтарю».

Якщо Сікан все ж таки не повернеться, є варіант із поверненням Кайоде (не забули ще такого форварда?) з оренди в турецькому «Сівасспорі». Хоча не факт, що Ларрі захоче.

ФК Шахтер. Андрій Борячук (праворуч)

А ось Борячук, який грав за «Рух» на правах оренди, точно захоче. Точніше, вже захотів: Андрій грав за команду під час благодійних поєдинків. І цілком вписався у «Шахтар». Ну, мені так здається.

Ще опції: повернення з оренди в «Тузласпорі» (другий турецький дивізіон) Кулакова, відомого за матчах за «Маріуполь». Або приїзд після закінчення терміну орендної угоди з «Цюріха» 19-річного В'юнника. Чи ставка на молодого гравця із клубної академії Сігєєва.

Загалом, будь-який з наявних варіантів (крім Траоре) матиме ознаку експерименту. Але треба розуміти, що колишнього життя, колишнього «Шахтаря» вже не буде.

Тому що буде новий «Шахтар». І, цілком може бути, анітрохи не гірший, ніж колишній.