Андрій ЯРМОЛЕНКО: «У нас є лише один шлях – вийти і битися»

32-річний хавбек на ютуб каналі Вацко Live розповів, чому «Вест Хем» не скористається опцією продовження контракту, про пошук нового клубу, а також про те, як готує себе до матчів за вихід на чемпіонат світу.

– У «Вест Хема» є опція продовження контракту на рік, але клуб оголосив, що не буде нею користуватися. Це впливає на твій психологічний стан?
– Якщо відсунути в сторону війну, а говорити лише про футбол і цю ситуацію, то для мне це не стало новиною. Коли підписував контракт, то підписував на чотири роки з опцією для «Вест Хема» продовжити угоду на рік. Зрозуміло було ще рік тому, що «Вест Хем» цією опцією не скористається. Тому що великий контракт, а я не граю стільки часу, скільки потрібно грати гравцю, який заробляє такі гроші. Я також не задоволений своїм ігровим часом, я хочу грати більше. Тому, якщо чесно, і я не дуже хотів продовження контракту. Думаю, що і для «Вест Хема» це не дуже вигідна угода. Я очікував цього давно, був до цього готовий. До 21 травня «Вест Хем» має дати мені офіційну відповідь. Поки що я не отримав листа, що я можу підписувати контракт з іншим клубом.

– Відсутність цього листа обмежує в пошуку клубу чи процес іде?
– Це краще спитати у мого менеджера. Наскільки я знаю, процес іде, він займається пошуком клубу.

– Чи є вже готові варіанти продовження кар’єри?
– Готового рішення немає. Через війну було не до контрактів та думок про продовження футбольної кар’єри. Наскільки я знаю, Вадим Шаблій займається цим - є три-чотири клуби, з якими він спілкується. Я не бачу сенсу називати ці клуби, бо офіційно ще нічого не підписано. Моя справа бути професіоналом, тренуватися, бути в найкращих кондиціях. І, звичайно, потрібно бути готовим до матчів збірної України. Буду приймати рішення після них, щоб не відволікатися в цей час. Всі розуміють, наскільки це важливі матчі будуть, тому я підпишу контракт лише після них.

– Чи є серед клубів, з якими розмовляє агент, «Динамо» Київ?
– Я скажу так: до війни я серйозно замислювався про повернення до «Динамо» Київ. Я на зв'язку з президентом клубу, з гравцями. Це найрідніша команда для мене. Звичайно, якщо говорити про завершення кар'єри, то мені хотілося б завершити виступи в Києві. Але поки що у мене є здоров'я та сили, я хочу грати на високому рівні. І зараз ніхто не знає, чи буде у нас узагалі чемпіонат. В Україні про футбол зараз не думають. Я хочу повернутися, але я маю кар'єру, і років залишилося не так багато. Я хочу насолодитися футболом, хочу пограти. Останні роки я не так часто граю. І я скучив за тим, щоб грати по два матчі на тиждень.

– Зараз пишуть про інтерес «Севільї»…
– Я не бачу сенсу зараз щось коментувати. Є багато розмов, чуток.

– Рамон Мончі ще не дзвонив?
– (Посміхається). Напевно, номера мого ще не знайшов. Поки що не розмовляли.

– Що для тебе буде найважливішим при виборі нового клубу? Які фактори - сила чемпіонату, можливість грати в Лізі чемпіонів, рівень зарплатні, комфортність міста?
– Ми з сім’єю все вирішуємо разом. Для нас немає різниці, в якому місті жити. Звичайно, Лондон – це одне із найкращих міст в світі. Для нас найголовніше, щоб була англійська школа для дітей. З приводу чемпіонату і фінансів… Я не буду брехати і казати, що фінанси не грають ніякої ролі у футболі. Якщо буде команда із Саудівської Аравії і команда з Іспанії, яка грає в Лізі чемпіонів, то я виберу команду, яка грає в Лізі чемпіонів. Я сказав агенту: «Принеси на стіл мені запрошення - одне, три або десять – і я сяду і прийму рішення».

– Як ти оціниш свою ігрову форму перед матчами збірної України? Твоя форма зараз краща, ніж перед Євро-2020 минулого року?
– Як мені здається, то вона десь на такому ж рівні. Якщо порівняти хвилини, які я грав, то вийде плюс-мінус те саме. У мене є досвід, який допоміг мені підготуватися до чемпіонату Європи. Чому я граю за молодіжну команду «Вест Хема»? Тому що не можу бути поза грою два-три тижні. Можливо, рівень там не такий високий, але потрібно грати. Фізично я себе почуваю нормально. Цілеспрямовано готую себе до матчів збірної. Я знаю свою тіло, знаю, що мені потрібно і як себе готувати, щоб підійти до цих матчів максимально готовим. Для мене це останній шанс зіграти на чемпіонаті світу. Я розумію, наскільки це важлива гра.

– Перед Євро-2020 у тебе не було ігрової практики, але ти зіграв блискуче: 2 голи, дві гольові передачі і збірна вийшла до чвертьфіналу турніру. Зараз у гравців українських клубів немає ігрової практики. Наскільки цей факт може вплинути?
– Звичайно, він вплине. На мій погляд, ми можемо перемогти за рахунок емоцій. Ми знаємо, що можемо принести маленьку радість нашим людям. І лише за рахунок цього можемо перемогти. Якщо бути чесними перед собою, то товариські матчі це одне, а офіційні - зовсім інше. Коли ти не граєш пів року, як гравці клубів УПЛ, то ти без змагального процесу. Без цього важко підготуватися і вийти на пік форми. Але ми у безпрограшній ситуації: якщо ми програємо – всі розуміють, що ми не готувалися нормально. Дехто в підвалах сидів місяць, хтось за тиждень приїде, хтось місяць у таборі збірної. Якщо програємо, то програємо. У нас люди гинуть, а нам треба у футбол грати.

У нас є один вихід: вийти на поле і битися. Віддати все, що у тебе є. Остання гра твого життя. Це про мене. Мені 32 роки і це буде остання гра, щоб вийти на чемпіонат світу.

– Наші хлопці на передовій просять: «Вийдіть на чемпіонат світу, подаруйте нам радість». Наскільки це впливає на тебе, на гравців збірної?
– Звичайно, це впливає. Коли мені написали наші бійці, у мене було стільки емоцій, що я готовий був виходити прямо зараз на поле. Звичайно, нас просять про це. У нас є лише один шлях – вийти і віддати всі сили. Коли вболівальники побачать, що ми віддали все, що у нас є, навіть якщо ми програємо, нам слова ніхто не скаже.