Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Професійний бокс
| Оновлено 13 сiчня 2020, 12:06
77291
154

Ну ти, Вася, даєш!

Валерій Василенко - про казус Ломаченка як наслідок відсутності української ідеології

| Оновлено 13 сiчня 2020, 12:06
77291
154
Ну ти, Вася, даєш!
Boxing Scene. Василь Ломаченко

На нервовому грунті найкраще ростуть інфаркти. Та ще гібриди і єресі усіляких калібрів. Чи варто дивуватися дивним віршованим словами Василя Ломаченка після його не менш дивного відео з «ввічливими чоловічками»? Не варто. Тому що лінія поведінки нашого абсолютного чемпіона світу з боксу якнайкраще лягає в цю канву. Канву лихоліття. І Руїни.

Варто визнати, що винних в такому стані речей днем ​​з вогнем не знайдеш. Так вже вийшло. Така нам дісталася спадщина після розвалу «єдиного і неподільного». Незалежність нам випала швидше волею випадку, ніж вистражданою необхідністю. Ми більше двох десятиліть розвивали свою державність на колишньому, старому фундаменті. Поки був запас міцності в старих економічних зв'язках, ми хоч якось зводили кінці з кінцями. Але ось з точки зору ідеології, самоідентифікації ми, незалежні, залишалися на порядок нижче за Україну 1918-20 років. Тому що наші далекі співгромадяни не були настільки зашорені на поклонінні «старшому братові». І це поклоніння найбільше проявилося в сфері образотворчих мистецтв і спорту.

***

Залишимо спецам служителів муз. Поговоримо про спорт. Цей рід нашої діяльності змалку йшов пліч-о-пліч з російським. Згадайте, хоча б, Кубок чемпіонів Співдружності з футболу, участь вітчизняних хокейних команд в чемпіонаті Росії, загальні спаринги, тренувальні заняття і табори. Після 2013-го все це і багато іншого застопорилося, зачинилося, захлинулося. Переважно з нашого боку. Але повністю розірвати пуповину так і не вдалося. А все тому, що у нашого спорту, власне, як і в державі як такій, не було вироблено чіткої ідеології. А ще тому, що на багатьох високопоставлених спортивних посадах продовжують залишатися люди старої радянської закалки.

Сергій Бубка, Григорій Суркіс, Анатолій Коньков, Володимир Бринзак - ці та багато інших наших спортивних сановників не приховували своїх симпатій до північного сусіда, словом чи ділом повертаючи наш спорт в обійми до «старшого брата». У той час, коли у цього брата була своя ідеологія - нехай і примітивна, нехай і реваншистсько-імперська, але таки реальна, у нас її не було навіть елементарної. Що там говорити, коли указ профільного міністра Жданова про заборону виїзду українських спортсменів для будь-яких цілей на територію країни-агресори не був узятий на озброєння по всіх федераціях. І це не тільки тому, що профільний міністр не користувався серед підопічних належним авторитетом. Просто спортсменам, та й не тільки їм, не пояснили доступно, зрозумілою для них мовою, чому нинішня Росія - це зло, це агресор, це пережиток минулого. Ніхто толком не пояснив, не наполіг, не показав на власному прикладі, що без санкцій з боку українських спортсменів санкції світового спортивного співтовариства виглядають потворно і неповноцінно. І ми продовжували боксувати в Москві, там же грати в теніс, на тих же безкрайніх просторах стріляти по біатлонних мішенях. Нас не турбувала етична і моральна сторона питання. «Ми ж прославляємо український прапор» - елементарна і всеосяжна відмазка, що однаково працює і для чемпіона світу з боксу, і для наших розмов на кухні.

І ось в цей пролом, в цей ідеологічний нігілізм і відсутність своїх, власних авторитетів почав спочатку повільно і непомітно, а потім все швидше і виразніше стукати «русскій мір». Показово, що українського футболіста Ракицького публічно підтримали більше його колег по «зброї», ніж футболіста Зозулю. А непублічно - більше у рази. Захищати честь своєї національної збірної - велика проблема для наших тенісних, баскетбольних, шахових і інших спортивних прим. Мовляв, ми і так зробили для цієї країни більше, ніж усі ви, хто сидить на диванах. Цей повзучий гібрид у вигляді щирої віри заліз в душі і до Усика, і до Ломаченка. «Бог один», «Крим - це Крим», «брат на брата щоб не ліз», й інше, й інше, й інше.

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

☦️

Публикация от LOMA (@lomachenkovasiliy)

 

Ми, звичайно розташовані по іншу сторону телеекрану чи, у ліпшому випадку, на трибунах, можемо тільки щиро і безнадійно обурюватися з приводу. Але, за великим рахунком, наші обурення для наших же кумирів - як укус комара. Або підступи «бісів» і «демонів». Тому що вони, кумири, звикли «годувати свою сім'ю», увірувати, що «спорт поза політикою», і що «заради рейтингу можна і в Москву поїхати». У зв'язку з цим був би вагомим голос якогось морального авторитету. Або хоча б спортивного. Гаркнув би в бік Ломаченка або Усика будь-який з братів Кличків, мовляв, схаменіться, вони ж наших вбивають на Донбасі. Сказав би Андрій Шевченко Ракицькому або Ордецю, що перехід в чемпіонат Росії в нинішній час - це неповага і зрада по відношенню до тисяч загиблих. Навчив би Василь Вірастюк наочно Жана Беленюка любити Батьківщину - дивись, і сміття в їх буйних, але таких «недалеких» головах стало менше. Але ні - у відповідь тиша. Та й з самих найвищих начальницьких кабінетів країни теж ні пари з вуст. Спасибі, що хоч Зозулю підтримали.

***

Ми їх втрачаємо, наших найкращих спортсменів, які, найчастіше біснуючись від жиру, стають зручною мішенню для войовничої чужої ідеології. Як втрачаємо просто багато кращих співгромадян - кого на Донбасі, від ворожої кулі, а кого на шляху за кордон, в пошуках кращого, нормального життя. А все тому, що у нас практично немає своєї ідентичності, своєї дивини, навіть віри загальної. Є пам'ятники, але авторитетів практично немає. Тому не дивуйтеся, якщо дізнаєтеся, по кому буде наступний подзвін.

І так, це не тільки їм, Ломаченку і Усику, з нами жити. Але і нам з ними. І це не тільки ми, безликі, уособлюємо Україну, у всякому разі, вітчизняний спорт, але і вони теж. Причому більше, ніж ми. Так що нам доведеться співіснувати. Бути терплячими. Поблажливішими. І чекати.

Поки не народиться свій Вашингтон з новим і праведним законом. Поки не народиться в муках нова українська ідеологія. Або поки не з'явиться справжній мужик з яйцями на чолі країни, або хоча б нашого спорту, який доступно, можна злим і нетихим, розповість і покаже всім цим «любителям Христа», що перш за все потрібно любити Батьківщину...

Опитування

Голосів 663
Як ви ставитеся до постів Василя Ломаченка про православ'я в Instagram?

Позитивно. Поділяю його точку зору

53 голоса 7.99 %

Нейтрально. Кожен має право на свою думку

99 голосів 14.93 %

Негативно. Нехай він краще займається боксом

477 голосів 71.95 %

Мені все одно

34 голоса 5.13 %

В опитуваннях можуть брати участь тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
Джерело Sport.ua
Оцініть матеріал
(329)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Коментарі 154
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
ZloyDeda
Всіх на..., розстріляти, вигнати, осудити... А хто ж взагалі в Україні залишиться, хто залишився?!
samznaiu
А чому думка 20% людей має бути вирішальною для всіх громадян? Ну набрідла вже маячня
axylinam
пусть порошенко ответит,за какие заслуги перед россией,ему разрешили торговать в россии конфетками,наживать на этом огромные суммы денег,наверное как минимум за то,что подарили Крым без единого выстрела,но никого это не волнует,нашли несколько дурачков спортсменов,которые подставились по глупости и на них отыгрываются,зато главный предатель спокойно спит
shoko
Меня в данном случае интересует только один момент - почему журналист не подписался под статьёй?
bolela11111
Автору: украинская идентичность только зарождается.
" ..Но вот с точки зрения идеологии, самоидентификации мы, независимые, оставались на порядок ниже Украины 1918-20 годов.."
Вы вообще о чем? Львов в 1920м был все еще польским с 10% украинцев. Одесса так вообще и не успела украинской побывать на то время.. самоидентификация зарождается именно сейчас. Проблема в том, что Украина имеет разную культуру и историю регионов. И пока это не будет признанно, утвержденно и не станет нормальным - будут проблемы и раскол.
Lexas Скрябин
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Lexas Скрябин
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Ukraine_Kiev_Fan
О Мой коменты удалили. То есть Ломаченко опубликовал пост, то он предатель родины, а когда автор гандонит собственную власть, то он герой Украины???
Виталий Павленко
Чё вы к Ломе ушлепки-диванные поцреоты вцепились????
Вы бы сначала научили любить Украину миллионы жителей востока и Крыма, о потом начали сорины из глаз ему вытаскивать.
Он не свят, он патриот, и не идеален.
klaid082011
Не трогайте гения,рагули!!!Добиваются успеха в мире только русскоязычные украинцы почему-то!!!Мы тут с друзьями вспоминали,кто же с западной Украины был признан во всем мире?Смогли вспомнить только Пидручного и Пидгрушну,и то с большим сомнением!!!Может подскажете,рагули?)
bassofon
Всенародная травля, в последние годы становится все более и более популярной в Украине. Причем раньше мне казалось, что это любимое народное развлечение россиян, теперь и унас то же самое. Найдется лишь малый повод, и уже столько желающих дерьмица своего подкинуть, что и делают журналисты подобные этому Василенко. Плюс всякие непонятные блогеры, депутаты, просто клоуны вроде Притулы, искренне верящие что их патриотизм эталонный, а всяким там спортсменам, артистам и прочим известным людям не связанных с политикой, надобно равняться под их мерки. Печально все это, дружно пробиваем дно, что мы, что россияни.
Rihel
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил