Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Професійний бокс
| Оновлено 13 сiчня 2020, 12:06
77288
154

Ну ти, Вася, даєш!

Валерій Василенко - про казус Ломаченка як наслідок відсутності української ідеології

| Оновлено 13 сiчня 2020, 12:06
77288
154
Ну ти, Вася, даєш!
Boxing Scene. Василь Ломаченко

На нервовому грунті найкраще ростуть інфаркти. Та ще гібриди і єресі усіляких калібрів. Чи варто дивуватися дивним віршованим словами Василя Ломаченка після його не менш дивного відео з «ввічливими чоловічками»? Не варто. Тому що лінія поведінки нашого абсолютного чемпіона світу з боксу якнайкраще лягає в цю канву. Канву лихоліття. І Руїни.

Варто визнати, що винних в такому стані речей днем ​​з вогнем не знайдеш. Так вже вийшло. Така нам дісталася спадщина після розвалу «єдиного і неподільного». Незалежність нам випала швидше волею випадку, ніж вистражданою необхідністю. Ми більше двох десятиліть розвивали свою державність на колишньому, старому фундаменті. Поки був запас міцності в старих економічних зв'язках, ми хоч якось зводили кінці з кінцями. Але ось з точки зору ідеології, самоідентифікації ми, незалежні, залишалися на порядок нижче за Україну 1918-20 років. Тому що наші далекі співгромадяни не були настільки зашорені на поклонінні «старшому братові». І це поклоніння найбільше проявилося в сфері образотворчих мистецтв і спорту.

***

Залишимо спецам служителів муз. Поговоримо про спорт. Цей рід нашої діяльності змалку йшов пліч-о-пліч з російським. Згадайте, хоча б, Кубок чемпіонів Співдружності з футболу, участь вітчизняних хокейних команд в чемпіонаті Росії, загальні спаринги, тренувальні заняття і табори. Після 2013-го все це і багато іншого застопорилося, зачинилося, захлинулося. Переважно з нашого боку. Але повністю розірвати пуповину так і не вдалося. А все тому, що у нашого спорту, власне, як і в державі як такій, не було вироблено чіткої ідеології. А ще тому, що на багатьох високопоставлених спортивних посадах продовжують залишатися люди старої радянської закалки.

Сергій Бубка, Григорій Суркіс, Анатолій Коньков, Володимир Бринзак - ці та багато інших наших спортивних сановників не приховували своїх симпатій до північного сусіда, словом чи ділом повертаючи наш спорт в обійми до «старшого брата». У той час, коли у цього брата була своя ідеологія - нехай і примітивна, нехай і реваншистсько-імперська, але таки реальна, у нас її не було навіть елементарної. Що там говорити, коли указ профільного міністра Жданова про заборону виїзду українських спортсменів для будь-яких цілей на територію країни-агресори не був узятий на озброєння по всіх федераціях. І це не тільки тому, що профільний міністр не користувався серед підопічних належним авторитетом. Просто спортсменам, та й не тільки їм, не пояснили доступно, зрозумілою для них мовою, чому нинішня Росія - це зло, це агресор, це пережиток минулого. Ніхто толком не пояснив, не наполіг, не показав на власному прикладі, що без санкцій з боку українських спортсменів санкції світового спортивного співтовариства виглядають потворно і неповноцінно. І ми продовжували боксувати в Москві, там же грати в теніс, на тих же безкрайніх просторах стріляти по біатлонних мішенях. Нас не турбувала етична і моральна сторона питання. «Ми ж прославляємо український прапор» - елементарна і всеосяжна відмазка, що однаково працює і для чемпіона світу з боксу, і для наших розмов на кухні.

І ось в цей пролом, в цей ідеологічний нігілізм і відсутність своїх, власних авторитетів почав спочатку повільно і непомітно, а потім все швидше і виразніше стукати «русскій мір». Показово, що українського футболіста Ракицького публічно підтримали більше його колег по «зброї», ніж футболіста Зозулю. А непублічно - більше у рази. Захищати честь своєї національної збірної - велика проблема для наших тенісних, баскетбольних, шахових і інших спортивних прим. Мовляв, ми і так зробили для цієї країни більше, ніж усі ви, хто сидить на диванах. Цей повзучий гібрид у вигляді щирої віри заліз в душі і до Усика, і до Ломаченка. «Бог один», «Крим - це Крим», «брат на брата щоб не ліз», й інше, й інше, й інше.

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

☦️

Публикация от LOMA (@lomachenkovasiliy)

 

Ми, звичайно розташовані по іншу сторону телеекрану чи, у ліпшому випадку, на трибунах, можемо тільки щиро і безнадійно обурюватися з приводу. Але, за великим рахунком, наші обурення для наших же кумирів - як укус комара. Або підступи «бісів» і «демонів». Тому що вони, кумири, звикли «годувати свою сім'ю», увірувати, що «спорт поза політикою», і що «заради рейтингу можна і в Москву поїхати». У зв'язку з цим був би вагомим голос якогось морального авторитету. Або хоча б спортивного. Гаркнув би в бік Ломаченка або Усика будь-який з братів Кличків, мовляв, схаменіться, вони ж наших вбивають на Донбасі. Сказав би Андрій Шевченко Ракицькому або Ордецю, що перехід в чемпіонат Росії в нинішній час - це неповага і зрада по відношенню до тисяч загиблих. Навчив би Василь Вірастюк наочно Жана Беленюка любити Батьківщину - дивись, і сміття в їх буйних, але таких «недалеких» головах стало менше. Але ні - у відповідь тиша. Та й з самих найвищих начальницьких кабінетів країни теж ні пари з вуст. Спасибі, що хоч Зозулю підтримали.

***

Ми їх втрачаємо, наших найкращих спортсменів, які, найчастіше біснуючись від жиру, стають зручною мішенню для войовничої чужої ідеології. Як втрачаємо просто багато кращих співгромадян - кого на Донбасі, від ворожої кулі, а кого на шляху за кордон, в пошуках кращого, нормального життя. А все тому, що у нас практично немає своєї ідентичності, своєї дивини, навіть віри загальної. Є пам'ятники, але авторитетів практично немає. Тому не дивуйтеся, якщо дізнаєтеся, по кому буде наступний подзвін.

І так, це не тільки їм, Ломаченку і Усику, з нами жити. Але і нам з ними. І це не тільки ми, безликі, уособлюємо Україну, у всякому разі, вітчизняний спорт, але і вони теж. Причому більше, ніж ми. Так що нам доведеться співіснувати. Бути терплячими. Поблажливішими. І чекати.

Поки не народиться свій Вашингтон з новим і праведним законом. Поки не народиться в муках нова українська ідеологія. Або поки не з'явиться справжній мужик з яйцями на чолі країни, або хоча б нашого спорту, який доступно, можна злим і нетихим, розповість і покаже всім цим «любителям Христа», що перш за все потрібно любити Батьківщину...

Опитування

Голосів 663
Як ви ставитеся до постів Василя Ломаченка про православ'я в Instagram?

Позитивно. Поділяю його точку зору

53 голоса 7.99 %

Нейтрально. Кожен має право на свою думку

99 голосів 14.93 %

Негативно. Нехай він краще займається боксом

477 голосів 71.95 %

Мені все одно

34 голоса 5.13 %

В опитуваннях можуть брати участь тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
Джерело Sport.ua
Оцініть матеріал
(329)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Коментарі 154
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
ZloyDeda
Всіх на..., розстріляти, вигнати, осудити... А хто ж взагалі в Україні залишиться, хто залишився?!
samznaiu
А чому думка 20% людей має бути вирішальною для всіх громадян? Ну набрідла вже маячня
axylinam
пусть порошенко ответит,за какие заслуги перед россией,ему разрешили торговать в россии конфетками,наживать на этом огромные суммы денег,наверное как минимум за то,что подарили Крым без единого выстрела,но никого это не волнует,нашли несколько дурачков спортсменов,которые подставились по глупости и на них отыгрываются,зато главный предатель спокойно спит
shoko
Меня в данном случае интересует только один момент - почему журналист не подписался под статьёй?
bolela11111
Автору: украинская идентичность только зарождается.
" ..Но вот с точки зрения идеологии, самоидентификации мы, независимые, оставались на порядок ниже Украины 1918-20 годов.."
Вы вообще о чем? Львов в 1920м был все еще польским с 10% украинцев. Одесса так вообще и не успела украинской побывать на то время.. самоидентификация зарождается именно сейчас. Проблема в том, что Украина имеет разную культуру и историю регионов. И пока это не будет признанно, утвержденно и не станет нормальным - будут проблемы и раскол.
Lexas Скрябин
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Lexas Скрябин
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Ukraine_Kiev_Fan
О Мой коменты удалили. То есть Ломаченко опубликовал пост, то он предатель родины, а когда автор гандонит собственную власть, то он герой Украины???
Виталий Павленко
Чё вы к Ломе ушлепки-диванные поцреоты вцепились????
Вы бы сначала научили любить Украину миллионы жителей востока и Крыма, о потом начали сорины из глаз ему вытаскивать.
Он не свят, он патриот, и не идеален.
klaid082011
Не трогайте гения,рагули!!!Добиваются успеха в мире только русскоязычные украинцы почему-то!!!Мы тут с друзьями вспоминали,кто же с западной Украины был признан во всем мире?Смогли вспомнить только Пидручного и Пидгрушну,и то с большим сомнением!!!Может подскажете,рагули?)
bassofon
Всенародная травля, в последние годы становится все более и более популярной в Украине. Причем раньше мне казалось, что это любимое народное развлечение россиян, теперь и унас то же самое. Найдется лишь малый повод, и уже столько желающих дерьмица своего подкинуть, что и делают журналисты подобные этому Василенко. Плюс всякие непонятные блогеры, депутаты, просто клоуны вроде Притулы, искренне верящие что их патриотизм эталонный, а всяким там спортсменам, артистам и прочим известным людям не связанных с политикой, надобно равняться под их мерки. Печально все это, дружно пробиваем дно, что мы, что россияни.
Rihel
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил