«Віддалася моменту й кайфувала». Ніколь Джурик – про срібло ЮОІ

Українська брейкерка Ніколь (Nikastar) Джурик поділилася емоціями від срібної медалі Юнацьких Олімпійських ігор.

- Про хвилювання та враження від виступу

- Звичайно, мандраж є, адже відчуваєш відповідальність. Ти маєш можливість представити Україну та показати всьому світу український брейкінг. Я трохи хвилювалася, але ці переживання були усвідомленими.

Я дуже задоволена своїм батлом, своїми раундами. Мені вдалося відкинути весь страх і втому, яку відчувала тут, зокрема через спеку. Я просто віддалася моменту й кайфувала.

- Про особливості змагань

- Я б не сказала, що між двома днями була велика різниця. Просто вчора була інша система: спочатку ми проходили відбірковий раунд, де отримували оцінки, а потім був Round Robin - груповий етап, на якому кожна учасниця мала провести батли з усіма суперницями своєї групи.

Я добре виступила у відборі, посіла друге місце, а першою була японка. Завдяки цьому потрапила до групи, де змогла здобути три перемоги».

- Про боротьбу за медаль

- Сьогодні спершу зустрілася з представницею Малайзії, яку впевнено перемогла. Потім був батл з іспанкою. Вона дуже цікава суперниця, адже наші зустрічі завжди проходять у рівній боротьбі: іноді перемагає вона, іноді - я.

Фінальним батлом проти японки я теж дуже задоволена. На той момент уже була трохи виснажена, але все одно віддалася моменту й отримала задоволення від виступу.

- Про майбутнє брейкінгу

- Я дуже хотіла б, щоб брейкінг залишився в олімпійській програмі. Адже мрію виступити вже не на Юнацьких, а на дорослих Олімпійських іграх. І я буду до цього готуватися! Навіть якщо брейкінгу не буде в програмі, нічого страшного, але я дуже хочу, щоб він там був.

Було б дуже круто побачити брейкінг на Іграх у Брісбені. Це важливо для розвитку нашого виду спорту, щоб більше людей дізнавалися про нього, починали займатися брейкінгом і розвивалися в ньому.

- Про атмосферу в українській збірній та підтримку команди

- У нас дуже крута команда! Зазвичай ми їздимо на змагання невеликими групами, і нас підтримують лише кілька людей, зокрема наш тренер Денис та Єгор.

А тут зібралася вся українська команда! Для мене це було дуже незвично, але водночас надзвичайно приємно.