Фостер розібрав Наваррете. Попереду – дорога до абсолюта

В ніч на 25 жовтня в Сан-Антоніо, США, на арені Frost Bank Center відбувся бій за пояси WBC, WBO та IBF у другій напівлегкій вазі між 31-річним мексиканцем Емануелем Наваррете (40-3-1, 33 КО) й 33-річним американцем О'Шакі Фостером (26-3, 12 КО). На кону стояло одразу три титули дивізіону. Шанс поборотися за абсолютне чемпіонство. Та можливість зустрітися з Василем Ломаченком у найближчому майбутньому.

Виборов усе це американець і зробив це по праву.

Фостер підтвердив статус аутсайдера для Наваррете. Чисто перебоксував мексиканського чемпіона в трьох категоріях

Емануель Наваррете підходив до бою в статусі аутсайдера. На тлі суперника він не виглядав ідеально, хоча й провів пречудовий попередній поєдинок - проти Едуардо Нуньєса. Це було 28 лютого в Глендейлі: лікар зупинив бій на початку 11-го раунду, а в Нуньєса майже повністю заплющилося праве око. Наваррете тоді влучив 182 із 381-го силового удару. Американський спортивний оглядач Ден Рафаель назвав той бій «найкращим виступом у 14-річній кар'єрі Емануеля».

Проте все одно це вражало менше за успіхи суперника: поразка від Дениса Берінчика, бій проти Чарлі Суареса, який було визнано таким, що не відбувся, а по-хорошому в ньому Наваррете мав би програвати. Все це впливало на його резюме. Берінчик переміг розділеним рішенням, зупинивши шлях мексиканця до чемпіонства в четвертій ваговій категорії. Із Суаресом бій зупинили через розсічення, яке рефері списав на зіткнення головами. Повтори засвідчили, що рану відкрив удар, й Атлетична комісія Каліфорнії одностайно скасувала результат. Хоча, варто казати відверто, Суарес мав би виграти технічним нокаутом.

Натомість О'Шакі мав серію успіхів. Фостер переміг непереможеного на той момент Рея Варгаса (36-0) у лютому 2023-го в Сан-Антоніо, коли завойовував пояс чемпіона WBC. Далі були нокаут у 12-му раунді проти Едуардо Ернандеса, коли він програвав на записках суддів, але створив головний камбек року. Перемога розділеним рішенням над Абрахамом Новою та, нарешті, одностайна перемога над Стівеном Фултоном у грудні 2025-го. В травні в Г'юстоні він переміг Реймонда Форда більшістю суддів: 118-110, 116-112 і 114-114.

Навіть поразка від Робсона Консейсау не вважалася провалом. Тут і суперечливе суддівське рішення, і швидкий реванш вплинули на відчуття від боксу Фостера. У липні 2024-го Консейсау переміг розділеним рішенням, а Фостер у листопаді того самого року повернув пояс також розділеним рішенням. Для Фостера цей бій був шансом довести, що його перемоги не залежать від суддівських забаганок.

Цього разу від суддів теж багато чого могло залежати. Адже бій у Сан-Дієго, здебільшого на очах публіки опонента, який володіє двома титулами. Все могло би звернути не туди, якби не дії О'Шакі.

Фостер одразу взявся до справи - його завданням було не пустити суперника туди, куди той так прагнув, а саме на ближню дистанцію та в розміни. Тому перші раунди були не найяскравішими. О'Шакі багато рухався, уникав прямого протистояння. Емануель ніяк не міг збагнути, що ж із цим робити. В 1-му раунді він, за даними CompuBox, не влучив жодним ударом. Фостер влучив коротким хуком, а швидкістю і рухами по сторонах змушував суперника тягнутися за ним. Навіть коли від американця пройшов боковий, він обрав не тиснути й добивати, а продовжувати боксувати. Розрахунку на швидкий фінал точно не було. Потрібно було берегти сили.

Проте, що далі йшов поєдинок, то більше виходило у Фостера й на ближній-середній дистанціях. А в Наваррете все так само йшло посередньо. До кінця 6-го раунду Наваррете влучав лише 15% ударів проти понад 30% у Фостера. Найкращим для мексиканця був 3-й раунд, коли він притиснув Фостера до канатів і працював по корпусу. Проте вже в 5-му майже кожен удар Фостера прошивав Наваррете, й слід було думати над тим, що ж робити далі. Ніяк мексиканець не міг вийти на потрібну йому дистанцію. А коли виходив, діставав відсіч. У тих нечастих випадках, коли Емануель усе ж проривався ближче, американець не давав цій історії розвиватися, вчасно зв'язуючи руки в клінчі.

Все це призвело до того, що О'Шакі остаточно в себе повірив і почав входити в розміни. Там він був і точнішим, і швидшим. Кутовий тренер порадив Фостеру діяти активніше, і в 9-му раунді він відповів, самостійно починаючи розміни. Наваррете збадьорився ближче до чемпіонських раундів, але на той момент його успіхи мали лише локальний вплив. Візаві вже сильно повірив у себе та відчув усе, що було потрібно.

В 12-му раунді О'Шакі двічі відправив суперника в нокдаун. Перший нокдаун Фостер здобув, зустрівши підборіддя суперника правою. Це - лише другий нокдаун Наваррете за всю кар'єру. Другий нокдаун, також правою, стався на початку останньої хвилини. Це вже була не просто частина розміну ударами, а підготовлена атака, яка дала результат.

Фостер переміг одностайним рішенням: 118-108, 118-108 і 115-111 на його користь. Тепер він - об'єднаний чемпіон, який утримує титули WBC, IBF і WBO, а також пояс журналу The Ring. За даними CompuBox, Фостер відчутно перевершив суперника за загальною кількістю влучань: 157 проти 99.

Що тепер?

Фостер каже, що першим іде за абсолютним чемпіонством. Єдиний чемпіонський пояс, який йому не належить, за версією WBA, зараз у руках Ентоні Какачі, який 19 грудня зустрінеться із земляком Ніком Боллом.

У списку інтересів О'Шакі - переможець цієї пари, Шакур Стівенсон, з яким у нього особистий конфлікт. А ще Ломаченко.

Під час трансляції DAZN у Сан-Антоніо український боксер підтвердив, що повертається в 2027 році саме в цій вазі. Каже, що це його рідна категорія, і тут йому буде найзручніше. Василь стверджував, що націлений на переможця цього бою.