Як погода допомогла Антонеллі здобути поул у США і хто здивує в гонці

Кімі Антонеллі здобув поул-позицію на Гран-прі США сезону-2026, випередивши Макса Ферстаппена, який до третього сегмента кваліфікації мав усі шанси очолити протокол. Натомість Феррарі, яка претендувала на перший ряд стартової решітки, завершила сесію лише на четвертій і п'ятій позиціях. Макларен також не зумів реалізувати свій потенціал на одному швидкому колі.

Головним чинником у фінальному сегменті стала зміна температури траси. Покриття дещо охололо, що суттєво вплинуло на прогрів шин і баланс болідів. Одні команди змогли скористатися цими умовами, інші, навпаки, втратили зчеплення в найважливіший момент. Водночас результати кваліфікації не дають однозначної відповіді щодо розстановки сил у гонці. Детальніше про результати кваліфікації - у цьому матеріалі.

Мерседес

Мерседес помітно додав у другий день вікенду, а Кімі Антонеллі зумів скористатися зміною умов і перетворити потенціал боліда на поул-позицію. Упродовж етапу команда мала проблеми з перегрівом задніх шин у третьому секторі. Інженери намагалися виправити ситуацію, змінюючи рівень притискної сили на задній частині боліда, однак можливості для подальших компромісів із налаштуваннями підвіски були обмеженими.

Додатковим чинником стала силова установка Мерседеса, яка традиційно забезпечує сильне прискорення, але водночас створює значне навантаження на задні колеса. Через це шини втрачали оптимальні характеристики ще до завершення кола.

У фінальному сегменті ситуація змінилася. Траса трохи охолола, і задні шини Антонеллі стали менш схильними до перегрівання. Італієць також поступово коригував стиль пілотування протягом кваліфікації, краще пристосовуючись до поведінки боліда. У вирішальний момент він максимально ефективно використав енергію силової установки та показав найкращий результат.

Антонеллі був особливо сильним у поворотах типу шпильки, де продемонстрував найкращі показники сесії. На довгій задній прямій він також ефективно використав доступну енергію, що допомогло компенсувати проблеми, які Мерседес мав у третьому секторі раніше.

Джордж Расселл, навпаки, не зміг реалізувати потенціал машини. За власним визнанням британця, він провів два невдалі кола у фінальному сегменті й завершив кваліфікацію лише шостим. На останньому колі помилка в 11-му повороті призвела до додаткового перегрівання шин, що негативно вплинуло на подальший результат.

Ред Булл

Ред Булл завершив кваліфікацію двома болідами в першій трійці, однак у фінальному сегменті команда також зіткнулася з проблемами зчеплення. Макс Ферстаппен мав усі підстави розраховувати на поул, але після зміни температури траси йому стало складніше контролювати задню частину боліда.

Найбільше нідерландець втратив у третьому секторі. До цього RB22 демонструвала сильні сторони, які були помітні протягом усього вікенду: ефективне прискорення на виходах із поворотів і високу швидкість на прямих.

Ферстаппен також звернув увагу на посилення вітру, який додатково ускладнив пілотування в третьому секторі. За таких умов утримувати стабільний баланс машини стало складніше, а втрата зчеплення коштувала важливих десятих секунди.

Водночас другий пілот команди Ісак Хаджар нарешті зміг розібратися з поведінкою боліда після проблем, які супроводжували його протягом вікенду. Це дозволило Ред Булл завершити кваліфікацію з обома машинами серед трьох найкращих.

Попри втрачений поул, Ферстаппен залишається одним із головних претендентів на перемогу. Сильне прискорення та висока швидкість на прямих можуть стати вирішальними під час старту й боротьби за позиції на першому колі. Особливо цікаво буде побачити, як Ред Булл використає ці переваги проти Мерседеса на стартовій прямій.

Феррарі

Феррарі претендувала на поул-позицію аж до фінального сегмента. До цього моменту Шарль Леклер і Льюїс Хемілтон мали достатньо швидкості, щоб боротися щонайменше за перший ряд. Проте невелике зниження температури траси у вирішальній частині кваліфікації змінило ситуацію.

Леклер після сесії звернув увагу саме на складнощі з прогріванням шин. Феррарі налаштовувала болід так, щоб дбайливо працювати з гумою та зберігати її характеристики на гоночній дистанції. Однак цей підхід має зворотний бік: коли температура покриття знижується, шини стає важче вивести в оптимальне робоче вікно.

У результаті Скудерія втратила частину зчеплення саме тоді, коли це було найважливіше. Леклер, який до цього мав перевагу в поворотах, не зміг повторити такий самий рівень проходження третього сектора. До того ж він дістався цієї частини кола з перегрітими задніми шинами, що ще більше ускладнило ситуацію.

Ще одним важливим аспектом стали налаштування притискної сили. Порівняно з третьою практикою Феррарі збільшила аеродинамічне навантаження, намагаючись зберегти високу швидкість у поворотах. Однак це рішення коштувало часу на прямих: за оцінками телеметрії, Леклер втрачав там близько 0,4 секунди за коло. Різниця у швидкості сягала приблизно 12 км/год. Попри це, до третього сегмента SF-26 компенсувала значну частину втрат завдяки сильному проходженню як повільних, так і швидкісних поворотів.

Леклер завершив кваліфікацію четвертим, поступившись першому ряду приблизно п'ятьма сотими секунди. Хемілтон став п'ятим, хоча до цього також претендував на значно кращий результат. Британський пілот мав дещо інший баланс боліда й був швидшим на прямих, але втратив час в останньому повороті.

Команда мала потенціал для боротьби за поул, однак зміна температури траси порушила баланс шин у вирішальний момент. У гонці ситуація може бути іншою: налаштування, які допомагають зберігати гуму на довгій дистанції, здатні виявитися значно кориснішими, ніж під час одного швидкого кола.

Макларен

Макларен не зміг втрутитися в боротьбу за поул, хоча протягом вікенду демонструвала потенціал для значно кращого результату. Головною проблемою стала нестача зчеплення, особливо наприкінці швидкісної змійки та в третьому секторі.

Пілотам було складно зібрати ідеальне коло й змусити шини працювати в оптимальному режимі. Перехід на м'який склад гуми лише загострив ситуацію: поведінка боліда ставала менш стабільною, а аеродинамічний баланс змінювався залежно від швидкості та навантаження.

Саме нестабільність аеродинаміки, схоже, і стала однією з головних причин проблем Макларен. Команда не змогла забезпечити пілотам достатньо передбачувану поведінку MCL40 у найважливіших поворотах, через що Норріс і Піастрі не змогли повністю реалізувати потенціал машини.

Однак слабкий результат у кваліфікації не означає, що Макларен не зможе здивувати в гонці. Під час п'ятничних довгих серій команда демонструвала значно кращий темп, ніж можна було припустити за результатами одного швидкого кола. Норріс, зокрема, був найшвидшим у гоночних симуляціях.

Якщо Макларен зможе краще працювати з шинами на довгій дистанції та уникнути проблем із балансом, її пілоти можуть відіграти позиції. Зараз Макларен можна назвати сірою комячною Гран-прі США.