Поки без Вінісіуса. Збірна зіркових запасних сезону 2026/27

Еспі заслужив грати в основі «Реала». Чи гратиме? Ймовірно, ні. Бо конкурент занадто сильний. Мова, звісно, про Мбаппе, який навіть у сезон жахливої реалізації моментів забиває у середньому майже гол/матч. Видатний бомбардир та фінішер. Моуріньо просто не має права не використовувати його в основі. А є ж іще Ендрік, який також очікує на свій ігровий час… Коротше, Еспі залишається змиритися із роллю навіть не запасного (виходить навіть не щотижня) - лише рятувальника «Реала» у важкі моменти. Цього сезону Карлос відзначився уже тричі, хоча провів на полі за всі 2 місяці лише - увага! - 46 хвилини без урахування доданих. Тайм. Унікальна статистика. Він уже забив більше, аніж, наприклад, Вінісіус. Просто зараз у Європі криза суперсабів. Тих, хто може почати матч з лави та потім допомогти команді своїм голом, мінімум. А у «Реала» є навіть така опція. Зокрема й тому цей склад - найкращий в Іспанії.

Еспі - ефективний суперсаб. Але не зірковий: проводить лише перший сезон у «Реалі», до цього забивав лише у складі «Леванте» та мав тільки півроку топ-футболу. У цьому ж тексті зберемо більш упізнаваних гравців, котрі з тих чи інших причин не є основними у своїх топ-командах.

Воротар - Гіоргі Мамардашвілі («Ліверпуль»)

Лише 2 роки тому був одним з найкращих кіперів Євро. Тільки нещодавно провів 2 видатних сезони за цифрами у «Валенсії». За що заслужив контракт із «Ліверпулем» та… присів на лаву запасних. Вельми очікувано: конкурент занадто сильний. Аліссон - один з найкращих воротарів цілого покоління. Жива легенда. Один із символів епохи. Так, доволі травматичний - але надійний у перші ж тижні після повернень із лазарету. Із таким неможливо конкурувати. Точно не у «Ліверпулі», де Аліссон - улюбленець фанатів. Тому Гіоргі майже не грає. Очікує на свій шанс. Але як грати у футбол не забув: став MVP останнього поєдинку у складі Грузії, а у крайньому за «Ліверпуль», у КАЛ, здійснив 5 сейвів після 6 ударів суперника. Руки досі пам'ятають. Досі топ.

Лівий захисник - Альваро Каррерас («Реал Мадрид»)

Рік тому перейшов до «Реала» за 50 млн. євро та навіть переконав… але не став одним із лідерів. А у Мадриді все просто: якщо ти не суперзірка, тебе можна замінити. Особливо якщо влітку з'являється можливість не за всі гроші світу підписати гравця рівня Кукурельї. Переможець ЧС занадто стабільний. Занадто збалансований за якостями: корисний і на м'ячі, і без нього. З таким вкрай важко (якщо не неможливо) конкурувати. Навіть так Каррерас отримує свої хвилини завдяки ротації Моуріньо, але залишився на лаві запасних на всі 3 найважчих матчі «Реала» у сезоні: проти «Інтера», «Роми» та «Атлетіко». Вибір №1 на позицію лівого захисника Жозе вже зробив. Тож лише питання часу, коли Каррерас це прийме та вирушить шукати кращої долі деінде…

Центр захисту - Бенжамен Павар («Інтер») та Жуль Кунде («Барселона»)

Важко сказати, що саме пішло не так у Павара у Мілані. Свого часу переїздив сюди із Мюнхена у якості ледь не месії для проблемної лінії оборони - але її лідером так і не став. Пізніше на поладнав із Ківу. Вирушив в оренду до Франції. Повернувся - і виявився забутим. Позиції Бастоні та Аканджі міцніші. Бісек перспективніший. А скоро ще й Стоунз повернеться після травми… Бенжамен залишив «Баварію», аби мати більше впливу та грати на комфортній для себе позиції - але у підсумку лише мінімізував свій час на полі. Та що там: чесно кажучи, просто втратив декілька років. Тепер йому вже 30, а найкращі клуби світу більше у ньому не зацікавлені. Добра добувши, кращого не шукай, чи не так?

Кунде на декілька років молодший. Йому лише 27, тож найбільший контракт у кар'єрі, можливо, у нього ще попереду. Кажуть, уже взимку Жуля хоче привласнити собі «Баварія»… Але поки від належить «Барселоні», де грає менше за конкурентів. Цього сезону не з'явився в основному складі у більшості матчів каталонців. І це перший футболіст у виборці, котрий сам винен у своїх проблемах: не переконав упродовж минулого сезону. Програв конкуренцію за позицію Гарсії. Тепер є лише третім вибором на фланзі після Канселу та Еспарта. Більше не елітний помічник Ямаля справа. Чи може Кунде повернутися? Так, бо Флік регулярно дає шанси. Чи здатен Жуль ними скористатися? Не факт.

Правий захисник - Трент Александер-Арнольд («Реал»)

Так, вже другий представник мадридської команди у збірній. І - спойлер! - не останній. Головна причина - занадто крутий склад «Реала». До Трента як таких претензій нема. Не переконує в обороні? Ніколи цього не робив упродовж кар'єри. Не є лідером атаки? Ну, бо більшість проривів команди - через протилежний від його фланг, а попереду у мадридців заправляють зірки, а не система. Арнольд і досі корисний - але для Моуріньо на цій позиції є потрібнішим «солдат», який не буде творити, а просто виконає необхідний об'єм роботи. Як Дюмфріс. Або Вальверде. 2 останніх матчі ЛЧ Трент провів на лаві запасних, дербі проти «Атлетіко» - також. Більше не гравець великих поєдинків. І не стане таким, доки у «Реалі» Жозе та Мбаппе.

Центр поля - Бернарду Сілва («Реал») та Мікель Меріно («Арсенал»)

Ем… Чи варто ще раз розписувати, що «Реал» має завеликий склад, аби всі зірки отримували стабільний ігровий час? Сілва приїздив до Мадрида як один з найкращих у світі універсалів - але його універсальність виявилася непотрібною. Може зіграти «десяткою»? Так, але там Джуд. Може вийти на фланзі атаки? Так, однак тоді не знайдеться місця Гюлеру. Тому Бернарду і виходить лише у центр поля, де і без нього вистачає опцій: Камавінга, Чуамені, той же Вальверде… Просто занадто багато виконавців. Аби грати, маєш сяяти, а Бернарду все ж про інше: про баланс, про «лише» передгольові паси, підготовку атак тощо. А ще із Сілвою центр поля «Реала», який не наполягає на володінні, слабший без м'яча. Тому лише лава. Щонайменше поки що.

Проблема Меріно - унікальна. Він занадто крутий як запасний. Звучить чудово для футболіста… але не зовсім так. Потрібен кожному як суперсаб, але не як основний. Краще мати Меріно як джокера на лаві, аніж не мати Меріно як джокера на лаві. Тому лише запас як у клубі, так і у збірній. А разом із тим - регулярні героїчні матчі. Лише на ЧС Мікель оформив 2 переможних забитих у плейофі. Стабільно забиває такі й у футболці «Арсеналу». Цікава ситуація для футболіста, де тому треба обирати: ігровий час або любов фанатів. У Лондоні Меріно люблять та цінують - але шансу по-справжньому конкурувати за позицію у центрі поля із Райсом та Гімараєшом або на вістрі із Гаверцом не дадуть. Мікелю, між іншим, уже 30 - із рішенням варто поквапитися.

Лівий вінгер - Ян Діоманде («Реал»)

Чи відчуваєте ви, що цей текст поступово перетворюється на збірну лави запасних «Реала»? Я - так. Але що поробиш? Кого-кого, а Діоманде не включити до команди обраних я не міг. Хоча б через його 3+3 за гол+пас у 4 останніх матчах за клуб. Днями Ян забив навіть вийшовши на заміну. Останнім часом багато грає в основі, але здебільшого через дискваліфікацію Вінісіуса - нещодавнього №2 у голосуванні на ЗМ, однієї з головних зірок сучасного футболу. Моуріньо має авторитет, але навіть він не може посадити бразильця на лаву запасних без поважної причини. Діоманде зараз генерує такі поважні причини двічі на тиждень. Має чудові шанси закріпитися в основі. Але факти поки такі, що Віні має у сезоні сильно більше хвилин. Тому у нашій збірній саме Ян, а не Жуніор. Поки що.

Під нападником - Дані Ольмо («Барселона»)

Днями вийшов в основі на матч із «ПСЖ», але до цього стартував стабільно лише через поєдинок. Добре, дістаю козир: Фермін, конкурент Дані за позицією, має більше хвилин. Більше голів. Більше гольових дій. Просто ефективніший. І це ледь не єдина проблема Ольмо, бо гравець-то він чудовий - просто Флік невчасно для Дані дістав із академії майбутню суперзірку. Фермін виглядає на полі більш конкретним.. Він виграв конкуренцію за місце у старті із Ольмо ще минулого сезону. Зараз дані намагався повернути своє… але знову отримав пошкодження. Знову опиниться поза грою на тижні. І закріпиться як лише №2 на позицію «десятки» «Барселони». Програв молодому - класика спорту.

Правий вінгер - Ферран Торрес («ПСЖ»)

Торрес може зіграти деінде в атаці. І так вважаю не тільки я, але й Енріке та де ла Фунде: починаючи з літа, Ферран неодноразово з'являвся на кожній з позицій в нападі своїх команд. Тож у нас зіграє справа. У Феррана чимало гольових дій та хвилин на старті сезону, але ключові матчі осені проти «Ман Сіті» та «Барси» він починав з лави запасних. Бо конкуренти - чинні переможці ЛЧ. Дворазові. Круто, що Торрес вміє зіграти аж на трьох позиціях, але «ПСЖ» має зірку на кожній: Кварацхелію, Дембеле та Дуе. Всі три - геймчейнджери, а останній ще навіть на свій пік не вийшов. З такими не гратимеш у топ-матчах. Хіба що ті травмуються… Травмувалися. Хвіча - майже на рік. Тепер Торрес гратиме у старті більше. Але не через власну крутість - через недоступність найкращих.

Форвард - Віктор Дьокереш («Арсенал»)

А були взагалі інші варіанти? Ні, жодного. Дьокереш занадто хорош. Так, забивав пачками лише у Чемпіоншипі та чемпіонаті Португалії. Так, можливо, не здатний оформлювати по 20+ голів в АПЛ щосезону. Так, доволі обмежений за функціоналом. Але, також так, герой «Арсеналу» у протистоянні з «Атлетіко» у півфіналі ЛЧ навесні. І, так, футболіст, який минулого місяця приїхав до збірної не у формі та без ігрової практики у клубі - і забив у 4 з 4 поєдинків. До речі, Швецію на ЧС вивів також саме він. Бо Віктор уміє забивати голи. Має гольове чуття. Працелюбний. Боєць та борець. Шкода, що Артеті від нападника потрібні інші якості, які дає Гаверц. Тож в «Арсеналі» Дьокереш не буде ані зіркою, ані навіть топ-запасним - час футболісту шукати місце, де його любитимуть та цінуватимуть.

Лава запасних

Вважаю дуже правильним, аби у збірної запасних були власні запасні, котрі не пройшли в основу не тільки у своїх клубах, але й навіть у нас. Такі собі подвійні невдахи… топ-рівня. Серед них буде наш воротар Анатолій Трубін («Бенфіка»), який не грає у топ-5 чемпіонаті, але абсолютно точно заслуговує на визнання: роками стабільний і у матчах найвищого рівня за клуб, і у складі збірної. Минулого року ще й став героєм португальської команди, забивши у ворота «Реала»! Аж ось лише статус кубкового воротаря у клубі - прикро та відверто образливо для одного з 2-3 найкращих кіперів поза топ-чемпіонатами. Наші запасні оборонці - Натаніель Браун («Баварія») та Лукас Бералдо («ПСЖ»), до яких нема нарікань за рівнем гри - просто конкуренція із Девісом та Пачо/Маркіньйосом за межею можливостей.

Мортен Юльманн починав з лави запасних 2 з 3 матчів «Атлетіко» у ЛЧ, отримав лише декілька хвилин у мадридському дербі - поки лише поступово підводиться до основи тренером Сімеоне. Логічно: все ж таки тільки-но доєднався до команди, нехай і за дуже солідні, як для опорника не з топ-ліги, 40 мільйонів євро. Будь яку позицію в атаці, окрім як на її вістрі, здатен закрити Естевао («Челсі») - один з головних талантів бразильського покоління. Наразі майже без ігрових хвилин, але ще нещодавно, минулого сезону, кошмарив «Барселону» у ЛЧ. Та й узагалі: якщо футболіст стабільно викликається та грає в основі збірної Бразилії, то щодо його зірковості сумнівів нема. Але Палмер. Але Роджерс. Чекаємо на оренду вже взимку.

Ще один універсал на нашу лаву запасних - Браїм Діас («Реал»). Після гри проти «Лейпцига» Моуріньо зізнався, що йому дуже подобається марокканець - просто він не може дати йому більше часу. Нам також подобається, Жозе! Ось так буває: стаєш одним з героїв ЧС із 5-ма асистами в активі, а потім майже не маєш хвилин у своєму клубі. Наш запасний нападник - Нік Вольтемаде («Ювентус»), який станом на другу половину жовтня так і не став ані «своїм», ані основним у Турині. Коло-Муані більше готовий жертвувати собою та своєю статистикою заради успіхів команди - от у чому причина малої кількості хвилин Ніка. Він довів свою крутість у «Ньюкаслі» - але так і не закріпився в основі. Досі не знайшов свого поціновувача, так би мовити.

Як і кожен у нашій збірній. Щонайменше поки що.