Як ставали чемпіонами Ф1 у США: титул посмертно та фініш без пального

Уже цього вікенду в Остіні Андреа Кімі Антонеллі може достроково здобути перший титул чемпіона світу. Якщо результати складуться на його користь, італієць стане наймолодшим чемпіоном в історії Формули-1. Для цього пілоту Мерседеса треба виконати низку умов - перемогти і сподіватися, що Расселл фінішує не вище 9-го місця, а Хемілтон 5-м і нижче. У разі успіху він продовжить список, у якому вже дев'ять чемпіонств, оформлених на американській землі.

1959. Бребем штовхає болід до фінішу

Першим чемпіоном, який оформив титул у США, став Джек Бребем. Гонка в Себрінгу, що у Флориді, була фіналом сезону, і боротьба точилася між трьома пілотами: Бребемом, Стірлінгом Моссом та Тоні Бруксом. Мосс вибув через проблеми з коробкою передач. Брукс постраждав на старті, коли на його Феррарі наїхав партнер по команді Вольфганг фон Тріпс. Йому довелося заїжджати в боксі для перевірки пошкоджень, і він опустився на задні позиції.

Бребем їхав четвертим, але на останньому колі в його Купері скінчилося пальне. Австралієць вийшов із боліда й штовхав його до фінішної лінії, а потім знесилений упав на асфальт. Позицію він зберіг, і цього вистачило для чемпіонства.

Гонку виграв 22-річний Брюс Макларен, який став наймолодшим переможцем етапу в історії. Цей рекорд протримався до 2003 року, поки його не побив Фернандо Алонсо.

1970. Ріндт стає чемпіоном посмертно

Цей титул найдивніший в історії американського етапу. До Воткінс-Глена Йохен Ріндт приїхав лідером чемпіонату, хоча загинув ще у вересні під час кваліфікації до Гран-прі Італії в Монці. Єдиним, хто міг його наздогнати, був Джекі Ікс на Феррарі. Щоб перехопити титул, бельгієць мав вигравати в Америці й Мексиці.

У Воткінс-Глені перемогу здобув Емерсон Фіттіпальді. Для бразильця, який виступав за Лотус замість загиблого Ріндта, це була перша перемога у Формулі-1. Ікс фінішував лише четвертим, і чемпіонський титул остаточно залишився за Ріндтом. Австрієць і досі єдиний посмертний чемпіон світу. Титул отримала його жінка Ніна.

1974. Фіттіпальді закріплює другий титул

Через чотири роки Фіттіпальді повернувся до Воткінс-Глена вже як претендент на чемпіонство. У фінал сезону він заходив у боротьбі з Клеєм Регаццоні на Феррарі, а ще був шанс у Джоді Шектера. Фіттіпальді виступав за Макларен.

Гонка склалася для Феррарі невдало. Регаццоні мав проблеми з керованістю й фінішував лише одинадцятим. Фіттіпальді приїхав четвертим і за очками випередив швейцарця на три. Гонку виграв Карлос Ройтеманн на Брабемі. Другий титул Фіттіпальді став для нього останнім у кар'єрі.

1977. Лауда після Нюрбургринга

Це один із найемоційніших чемпіонських тріумфів в історії Формули-1. У 1976 році Нікі Лауда потрапив у страшну аварію на Нюрбургринзі: його болід загорівся, австрієць отримав важкі опіки та отруївся газами. Йому навіть читали відходну молитву. Але вже за шість тижнів він повернувся за кермо в Монці.

Наступного сезону Лауда виступав стабільно, а чемпіонство оформив у Воткінс-Глен, фінішувавши четвертим. Гонку виграв Джеймс Гант, його головний суперник із попереднього року. Другий титул Лауди став останнім у Феррарі: через конфлікт із командою він покинув її ще до завершення сезону і пропустив два фінальні етапи. Свій третій титул Лауда здобуде вже у 1984 році за Макларен.

1981. Піке ледве тримається на ногах

Фінал сезону-1981 проходив у Лас-Вегасі на тимчасовій трасі, прокладеній на парковці готелю Caesars Palace. Боротьба точилася між трьома пілотами: Нельсоном Піке, Карлосом Ройтеманном і Жаком Лаффітом. Ройтеманн стартував із поула, але гонка в нього не склалася, і він приїхав лише восьмим.

Піке фінішував п'ятим і випередив аргентинця на одне очко. Бразилець виступав за Брабем, і ця гонка далася йому дуже важко. Через спеку й виснажливу трасу він ледве вибрався з боліда, а потім тривалий час не міг стояти на ногах. Гонку виграв Алан Джонс.

1982. Росберг став чемпіоном із одною перемогою

Через рік Лас-Вегас знову вирішив долю титулу. Сезон-1982 був одним із найдраматичніших в історії: Жиль Вільньов загинув у кваліфікації в Бельгії, Дідьє Пірон отримав важкі травми в Німеччині й завершив кар'єру, а лідери змінювалися щогонки.

Кеке Росберг, який виступав за Вільямс, приїхав до фіналу з невеликою перевагою над Джоном Вотсоном і Пірone в заліку. Фінн фінішував п'ятим і здобув титул, хоча за весь сезон виграв лише одну гонку, у Швейцарії. Гонку в Лас-Вегасі виграв Мікеле Альборето на Тіррелі. Для Росберга це був єдиний титул у кар'єрі.

2015. Перший титул Остіна

Після 33-річної перерви американський етап знову став місцем чемпіонських святкувань. До Остіна Льюїс Хемілтон приїхав із великою перевагою над напарником Ніко Росбергом. Гонка пройшла у складних умовах: через ураган у районі траси погода змінювалася, частина кваліфікації була перенесена, а траса залишалася вологою.

Росберг довго лідирував, але на фінальних колах помилився, і Хемілтон вийшов уперед і виграв. Німець фінішував другим, і британець оформив третій титул у кар'єрі за три етапи до кінця сезону.

2019. Шостий титул Хемілтона

Через чотири роки Хемілтон знову святкував у Техасі. Цього разу гонку виграв Валттері Боттас, а британець приїхав другим. Для чемпіонства цього вистачило: до кінця сезону залишалося ще два етапи.

Шостий титул дозволив Хемілтону випередити Хуана Мануеля Фанхіо за кількістю чемпіонств і відстати від рекордсмена Міхаеля Шумахера лише на одне. Через рік британець зрівняється з німцем.

2024. Ферстаппен у Лас-Вегасі

Останнє на сьогодні чемпіонство в США належить Максу Ферстаппену. У Лас-Вегасі нідерландець фінішував п'ятим на вуличній трасі, яка вже стала однією з візитівок сучасної Формули-1. Гонку виграв Джордж Расселл, другим приїхав Хемілтон, третім Карлос Сайнс.

Для Ферстаппена це був четвертий титул поспіль. Він дочекався його ще за два Гран-прі до завершення сезону.