Українці в Італії: титули Плотницького та підвищення новачків збірної

Цього тижня стартує новий сезон чоловічої Суперліги Італії А1 - одного з найсильніших національних чемпіонатів світу. Серед його учасників будуть одразу троє волейболістів, пов'язаних зі збірною України: догравальник Олег Плотницький, який виступає за Перуджу, та перспективний діагональний Максим Тонконог із Лубе Чивітанови. Окремо варто згадати Григорія Хоцевича - вихованця українського волейболу, який цього літа змінив спортивне громадянство й захищатиме кольори Монци.

Найбільше уваги українських уболівальників привертатимуть Перуджа та Лубе Чивітанова. Обидва клуби належать до головних претендентів на чемпіонський титул, але становище наших гравців у них суттєво відрізняється. Плотницький уже є перевіреним лідером чинного чемпіона Італії, тоді як Тонконогу доведеться використовувати свої шанси, щоб закріпитися в одному з найсильніших клубів Європи.

Водночас в Італії виступатиме ще один представник збірної України - діагональний Олександр Бойко. Він гратиме за Домотек, який у сезоні 2026/27 дебютує в Серії А2.

Перуджа - Олег Плотницький

Перуджа розпочинає сезон у статусі чинного чемпіона Італії та володаря Суперкубка. Команда зберегла основних лідерів, серед яких Олег Плотницький, пасуючий Сімоне Джанеллі, аргентинський блокуючий Августін Лосер та польський догравальник Каміль Семенюк. Водночас міжсезоння не обійшлося без помітних змін.

Однією з головних новинок став перехід бельгійського діагонального Ферре Регерса з Мілана. Він замінить Васіма Бен Тару із Тунісу, який продовжить кар'єру в Японії. На позиції догравальника команду поповнив француз Маттіс Енно, а замість досвідченого ліберо Массімо Колачі, який завершив кар'єру, прийшов Лука Лореті. Також змінився склад центральних блокуючих: замість Роберто Руссо до команди приєднався Джованні Сангвінетті. Попри кадрові зміни, важко сказати, що Перуджа послабила свій склад. Умбрія залишається великим фаворитом у боротьбі за всі трофеї.

Для українських уболівальників може виникнути логічне питання: чи не втратить позиції Плотницький на тлі таких перебудов? На мою думку, підстав очікувати подібного немає. Олег давно довів свій рівень у Перуджі за яку грає з сезону 2019/20. Звісно, конкуренція в такому клубі завжди висока, але українець має всі підстави зберегти статус гравця основи. До того ж на передсезонному товариському турнірі OJI Cup уже Олег став MVP одного з двох матчів.

Особливо цікаво буде стежити за Плотницьким після його повернення до збірної України. Під час трирічної відсутності догравальника в національній команді виступи українця нерідко супроводжувалися хвилею критики. Однак після його повернення та змін у грі збірної ставлення вболівальників до найкращого волейболіста України однозначно набуде зовсім іншого характеру.

Лубе Чивітанова - Максим Тонконог

Якщо становище Плотницького в Перуджі виглядає досить зрозумілим, то ситуація Максима Тонконога в Лубе Чивітанові значно цікавіша. Український діагональний приєднався до команди після двох сезонів оренди у Фано, який виступає в Серії А2.

Тут є певний парадокс: Тонконог фактично є єдиним профільним діагональним у складі команди, проте це зовсім не гарантує йому великої кількості ігрового часу. Річ у тім, що Алекс Ніколов, основне амплуа якого - догравальник, за потреби також може діяти на позиції діагонального. З огляду на його роль в атаці Чивітанови, конкуренція за місце на майданчику для українця буде дуже непростою.

У передсезонних матчах українець отримував ігровий час і досить непогано використовував свої можливості. Це важливий сигнал: тренерський штаб принаймні має підстави розглядати його як один із варіантів для ротації. Особливо це стосується матчів проти слабших суперників і насичених відрізків календаря, коли команді потрібно розподіляти навантаження між гравцями.

Літо у збірній України показало, що потенціал молодого волейболіста зростом 215 см справді великий. Тонконог дебютував за дорослу команду й у деяких матчах виглядав не гірше за досвідченіших партнерів. Особливо запам'ятався поєдинок проти Німеччини, у якому Максим фактично самотужки вирвав збірній перемогу. Це справді був феєричний виступ, однак робити далекосяжні висновки лише за одним матчем не варто. Попри вдале літо, Тонконогу ще не завжди вдавалося демонструвати настільки ж високу результативність і стабільність, а також уникати власних помилок. Тому його потенціал очевидний, але попереду ще багато роботи, щоб регулярно показувати такий рівень гри.

Клубний волейбол на такому рівні - це інша конкуренція, ніж виступи за збірну. У Чивітанові доведеться доводити свою готовність на кожному тренуванні та в кожному матчі, у якому він отримає шанс. Але саме перебування в такому клубі може стати важливим етапом розвитку 18-річного українця.

Цього літа Чивітанова також підсилилася болгарським пасуючим Сімеоном Ніколовим, який приєднався до команди, де вже виступає його брат Алекс. Клуб оновив і лінію центральних блокуючих, запросивши канадця Джексона Хоу та чеха Антоніна Клімеша. Водночас головне атакувальне навантаження, як і раніше, має лягти на Алекса Ніколова, Боттоло та Лепкі.

За такого складу Чивітанова цілком здатна боротися за чемпіонство, але багато залежатиме від того, наскільки добре команда збалансує свою гру. Для Тонконога ж цей сезон стане можливістю зробити наступний крок у кар'єрі та довести, що він готовий до конкуренції на найвищому рівні.

Монца - Григорій Хоцевич

Ще один вихованець українського волейболу виступатиме в Суперлізі Італії у сезоні 2026/27. Григорій Хоцевич захищатиме кольори Монци, яка в міжсезоння суттєво оновила склад і зробила ставку на молодих гравців.

Щоправда, цього літа волейболіст змінив спортивне громадянство та тепер представлятиме Італію.

Домотек (Серія А2) - Олександр Бойко

Окремо варто згадати ще одного гравця збірної України, який виступатиме в Італії. Діагональний Олександр Бойко приєднався до клубу, який у сезоні 2026/27 дебютує в Серії А2 - Домотека.

Торік українець виступав за Тонно Калліпо Вібо-Валентію в Серії B, де став одним із лідерів команди. Раніше він також грав у Польщі, а влітку 2026 року дебютував у складі національної збірної України в Лізі націй.