Рашисти атакували Київ та пошкодили будинок чемпіонки світу з фехтування

Українська шпажистка Влада Харькова ледь не залишились без житла внаслідок терористичного удару росії по Києву.

Країна-гній масово атакувала столицю та пошкодила будинка в українському місті.

Через хвилю від удару пошкодження зазнало житло Влади, яке дивом уціліло.

У момент атаки Харькова перебувала в аеропорту в Будапешті (Угорщина) на шляху до міжнародного турніру.

Після чергового акту терору українська фехтувальниця опублікувала емоційний допис, у якому висловила обурення щодо участі російських спортсменів у турнірах, допоки їхня країна вбиває мирне населення.

За плечами Влади - великий спортивний шлях. Упродовж кар'єри Харькова вигравала золото чемпіонату світу 2025 та три медалі чемпіонатів євро (бронза та два золота).

Заява Влади Харькової після атаки росіян:

«Війна прийшла в мій дім. У прямому сенсі.

Я їду на змагання. Посеред ночі наш потяг зупиняють через загрозу повітряної атаки. Евакуація. Четверта година ранку. Ми стоїмо на холоді майже дві години, чекаючи, поки мине небезпека. Потім повертаємося до потяга і продовжуємо шлях. Так, ніби це стало ще однією звичайною частиною нашого життя.

Наступного дня я стою в аеропорту Будапешта, готуючись до вильоту в Касабланку на міжнародний турнір із фехтування. Турнір, де також виступатимуть російські атлети.

І саме в цей момент я дізнаюся, що мій будинок пошкоджено вибуховою хвилею внаслідок російської атаки.

Моя квартира вціліла. Одна з небагатьох, що вистояли. Цього разу мені «пощастило».

Задумайтеся про це. Мені «пощастило» лише тому, що моя квартира вижила після російської атаки.

У якій жахливій реальності ми живемо, якщо називаємо це везінням?

І ось я, українська спортсменка, маю виходити на фехтувальну доріжку, змагатися, салютувати суперникам і дотримуватися спортивного етикету. Вдавати, ніби все в порядку. Ніби ми просто атлети з різних країн, яких об'єднує любов до спорту. росія руйнує наші домівки, вбиває наших людей і змушує нас ховатися від ракет посеред ночі. А вже наступного дня від нас чекають, що ми виходитимемо проти російських спортсменів на міжнародних аренах так, ніби нічого не відбувається. Бо спорт нібито «поза політикою»?!!!

Коли ти стоїш на холоді о четвертій ранку, тому що тебе можуть вбити, - це не політика.

Коли вибух руйнує будинок, який ти називаєш домом, - це не політика.

Коли ти не знаєш, чи буде куди повертатися після змагань, - це не політика.

Це війна. І вона має чіткого агресора: росію. Бо поки для когось це просто черговий турнір, для мене це питання того, чи стоятиме мій дім, коли я повернуся.

І якщо спортивний світ може заплющувати очі на цю реальність лише тому, що так зручніше, то про які взагалі спортивні цінності ми можемо говорити?

Спорт все ще поза політикою?!!!».