НОСКОВА: «Еліна практично не давала мені легких очок. Так, було важко»

Жіноча збірна Чехії провела прес-конференцію після перемоги на Кубку Біллі Джин Кінг 2026.

У фіналі чеські тенісистки обіграли команду України з рахунком 2:0 та здобули трофей командних змагань.

- Вітаємо збірну Чехії. Минуло вісім років з того часу, як ви востаннє вигравали цей турнір. Барбора, вісім років тому ви були у складі команди. Наскільки багато для вас означає цей титул?

Барбора Стрицова: «Дякую. Насправді він означає дуже, дуже багато, тому що виграти його як гравець, а тепер виграти, як капітанка такої неймовірної групи гравчинь і сидіти там на лавці вже в іншій ролі - виграти його як гравчиня, і як капітанка означає дуже багато.

Щиро кажучи, це була моя мрія, про яку я не говорила вголос. Але так, це сталося. Відчуття, що це щось нереальне, але це дуже реально. Для мене це велика честь.

- Кароліно, ви вперше в Шеньчжені, але вам вдалося завоювати такий великий і важливий титул. Як ви опишете Шеньчжень? Яке місце тепер це місто займатиме у вашій кар'єрі?

Кароліна Мухова: «Це дуже особливий момент. Як сказала Барбора, моєю мрією було підняти цей трофей. Зробити це разом із цими дівчатами, які сидять тут, - величезне задоволення. Я просто дуже пишаюся нами, тим, як ми провели весь тиждень, як ми боролися, як тренувалися весь тиждень, яка атмосфера була в нас у роздягальні. Це був такий чудовий час.

Перемога - немов вишня на торті. Я просто дуже вдячна за те, що це сталося і тепер ми можемо святкувати».

- Турнір у Пекіні стартує вже завтра. Чи вважаєте ви цю перемогу чудовою розминкою перед турніром у Пекіні та наступною китайською серією WTA?

Кароліна Мухова: «Так, тут була справді гарна розминка перед Пекіном. Думаю, я все ще знаходжусь у цьому моменті. Думаю, ми трохи відсвяткуємо. Мої думки поки що не в Пекіні. Я з нетерпінням чекаю на цей турнір. Мені подобається повертатися туди щороку. Це такий чудовий турнір, там чудова атмосфера, уболівальники та все інше. Я просто хочу залишатися в цьому моменті та насолодитися сьогоднішньою перемогою. Я просто хочу піти з дівчатами та нашою командою до ресторану та відсвяткувати».

- Кароліна та Лінда, як ви можете оцінити сьогоднішню гру Ангеліни [Калініної] та Еліни [Світоліної]?

Кароліна Мухова: «Сьогодні я відчувала, що можу покластися на свою подачу, свої гейми на подачі. Я почувала себе на корті комфортніше, ніж два дні тому, все було звичнішим. Я вийшла на матч зосередженою. Я просто була рада зробити перший брейк.

Коли за моєю спиною була чеська лава, я була рада, що все продовжувало складатися добре і мені вдалося принести Чехії очко.

Лінда Носкова: «Ну, мій матч безперечно був дуже важким. У той же час, завжди краще виходити на корт, коли команда вже веде 1:0. Тож дякую, Кароліна».

Кароліна Мухова: «Будь ласка (посміхається)».

Лінда Носкова: «Але загалом це був чудовий матч. Мені здається, моя подача була гарною з самого початку до самого кінця. Так, я весь час була зосереджена. Еліна - чудовий гравець, тому вона безперечно дала бій. Але я рада, що спромоглася довести матч до перемоги».

- Насамперед, я хотів би дізнатися, чи з'явилася цього тижня в команді якась нова традиція, в тому числі поза кортом, що ви робите разом, коли не граєте? Враховуючи таке сильне покоління в чеському тенісі, як серед чоловіків, так і серед жінок, і ми знаємо, наскільки чудові ваші вболівальники, ми бачили це сьогодні, наскільки важливо було б у майбутньому проводити такі змагання, як Кубок Біллі Джин Кінг або Підсумковий турнір WTA, який проходив у вас під час пандемії, в Чехії?

Барбора Стрицова: «Що стосується вашого останнього питання, так, гадаю, було б справді неймовірно провести такий турнір, як Кубок Біллі Джин Кінг, у нашій країні, бо люди справді люблять теніс. Вони люблять цих дівчат. Зрештою, було б дійсно чудово провести його вдома.

Не думаю, що ми мали якусь традицію. Вечеря. Ми всі разом ходимо вечеряти. Не думаю, що це є традиція. Ми завжди так робили. Мені здається, нам усім це подобається, начебто. Ми це щодня робили. Не думаю, що це є традиція».

- Барборо, тепер ваше ім'я стоїть в одному ряду з Маргарет Корт, Біллі Джин Кінг та Кріс Еверт - єдиними, кому вдалося виграти цей турнір і як гравцю, і як капітану. Що це для вас означає?

Барбора Стрицова: «Це означає дуже багато - опинитися поряд із такими легендами. Я не знала про це раніше. Мені сказали про це перед матчем. У мене мурашки пішли по шкірі, коли я просто почула ці імена.

Підняти трофей як гравець, і як капітан означає для мене дуже багато. Так, для мене велика честь опинитися серед цих імен».

- На початку тижня ви уявляли собі тиждень із шістьма матчами та шістьма перемогами?

Барбора Стрицова: «Так, уявляла, бо я вірю у своїх гравців».

- Ліндо, на початку тижня ми трохи говорили про татуювання. Чи є шанс, що ви зробите татуювання на честь цієї перемоги і, можливо, разом із рештою команди?

Кароліна Мухова: «Безперечно (сміється)».

Лінда Носкова: «Це чудова ідея. Не знаю, чи погодиться на таке особливо Марія [Боузкова] (посміхається).

Це одна з тих речей, про які я завжди мріяла. Можливо, вона з'явиться у списку. Подивимося».

- Катерино, ваші партнери по команді значно полегшили вам цей тиждень. Вам сподобалось?

Катерина Сінякова: «Так, дякую (сміється). Мені сподобалося. Це було зовсім інакше. Я не проти того, що мені довелося сидіти на лавці і просто вболівати за них. Вони виконали приголомшливу роботу. Я намагалася їх підтримувати.

Я безперечно була рада, що мені не довелося виходити на вирішальний матч. Так, мені сподобалося».

- Ліндо, ми всі знаємо, що ви дуже спокійні на корті. Вчора вас запитали, чи відчуваєте ви якийсь тиск. Ви відповіли, що ні. Враховуючи сьогоднішню ситуацію, коли підтримка з обох боків була особливо гучною, особливо у другому сеті, коли у вас виникли деякі проблеми з подачею, як вам удалося залишатися настільки спокійною в такий момент?

Лінда Носкова: «Ну, як я вже говорила, перед матчем я взагалі не нервувала, що видалося мені трохи дивним. Очевидно, коли матч уже розпочався, я увійшла в ритм, тому в мене не було часу нервувати. Але я просто продовжувала говорити собі, що це такий самий матч, як і будь-який інший. Очевидно, цей матч означав дуже багато. Я грала не лише за себе, а й за свою країну.

Я не відчувала тиску і сама на себе його не чинила. Я хотіла грати у свою гру. Я хотіла отримувати задоволення від матчу, що мені вдалося. Так, я задоволена собою.

Очевидно, другий сет був набагато важчий за перший. Еліна практично не давала мені легких очок, тому було тяжко. Але це безперечно нагадало мені про два інші матчі, коли обидві мої суперниці дуже добре подавали і мені доводилося грати тай-брейк.

Так, я рада, що завершила матч у двох сетах».

- Якщо озирнутися назад, яка підготовка була ключовою для чемпіонства?

Лінда Носкова: «Ну, ми завжди маємо починати із самого початку. Ми не можемо приймати все, як належе. Ми маємо боротися у кожному матчі. Кожен матч справді має величезне значення.

Я дуже рада, що нам жодного разу не довелося грати парний, вирішальний матч, який завжди є найнапруженішим.

Не знаю. На цих змаганнях ніколи не знаєш, хто і як зіграє. Тут завжди дуже висока конкуренція. Так, треба бути готовим до всього».

Барбора Стрицова: «Думаю, ми приїхали досить рано, щоб звикнути до кортів. Наша підготовка, гадаю, була такою ж, до якої звикли гравці. Дівчата настільки досвідчені, що знають, що робити та як це робити. Вони знають, як готуватись до таких матчів. Вони настільки професійні, наскільки це можливо. Мені здається, вони роблять все так само, як і на інших турнірах».

- Кароліно, чи була якась особлива підготовка?

Кароліна Мухова: «Не знаю. Так, ми їмо десерти. Щовечора ми беремо один і той самий десерт. Ми ділимося ним з усією командою. Для мене це дуже особлива підготовка. Зазвичай такого не роблю. Насправді це пахлава. Інший називався «Кокосова мрія». Це кокосове морозиво із вершками. Ми просто зробили це своєрідною переможною традицією на кожен вечір. Ми завжди ділимося цим із командою. Ми завжди це їли, бо це допомагає нам перемагати. Можливо, саме цим все відрізняється від інших турнірів».

- Десерти в Шеньчжені?

Кароліна Мухова: «Ми ходимо в ресторан у Sea World. Від нас туди приблизно 15 хвилин пішки. Так що так».

- Я хотів би дізнатися секрет вашої перемоги. Це сила волі? Психологічна стійкість? Технічна чи тактична підготовка? У чому ключ до успіху?

Марія Бозкова: «Думаю, все разом. І насамперед - командна робота».