Ексгравець збірної Грузії розповів, чим небезпечний суперник українців

Сьогодні збірна України зіграє другий матч Ліги націй, у якому її суперником буде Грузія. Для обох команд ця гра матиме важливе значення: грузинам після поразки від північноірландців кров із носа необхідно реабілітуватися, українцям же захочеться знову поповнити очковий багаж черговою перемогою.

Своїми думками щодо нинішніх справ обох команд, як і про очікування від майбутнього поєдинку в Тбілісі, з кореспондентом Sport.ua поділився ексгравець збірної Грузії Кахабер Мжаванадзе, який виступав в одеському «Чорноморці».

- Як у Грузії сприйняли поразку від Північної Ірландії?

- Грузія дуже болісно пережила це, та й досі переживає. Ми, грузини, звикли після грандіозного успіху наших хлопців на Євро-2024 чекати від них повторення того досягнення. Але, на жаль, перша гра була дуже беззуба. Але ми все ж віримо і знаємо: це виправно. Сподіваємось на новий вектор і з цікавістю спостерігатимемо, як підуть справи у нашої національної команди. Поки що невідомо, що буде. Новий керманич Рамаз Сванадзе успішним був у «молодіжці», тому на нього покладається надія. А там, як-то кажуть, побачимо. Побачимо, що після відставки Віллі Саньоля покаже сьогоднішня гра. Це завжди складний момент, коли йде тренер, який довго працював. Причому, на мою думку, успішно працював. Ось тільки останнім часом якось не надто пішли в нього справи. Тим не менш, він багато зробив для збірної Грузії і за це йому великий респект та повага.

- Чи очікували ви на переможний результат української збірної в Угорщині?

- Так. У мене й сумнівів у цьому не було, адже Україна історично поперед усіх невеликих європейських збірних. Команда Андреа Мальдери після матчу у Будапешті на підйомі. Українці виграли - отже, настрій завдяки цьому набагато кращий. Втім, як би там не було, а гра буде цікавою.

- Чим, на вашу думку, керувалася Федерація футболу Грузії, приймаючи рішення звільнити Віллі Саньоля?

- Саньоль, як я розумію, сам пішов. Є у футболі таке поняття: людина вичерпала свої ресурси. А може вже мотивації не було. Він відчув цей момент. Чесно кажучи, міркувати на цю тему, коли ти не знаходишся всередині колективу, складно. Та й сам цей процес складний. Тепер цікаво, що далі буде. Є надія на нове керівництво збірної. Все ж таки Сванадзе грузин, а я, якщо чесно, прихильник старої формації. Так, певний час француз керував нашою збірною, але я впевнений, що в Грузії є талановиті тренери, і я хотів би, щоб із цим поколінням футболістів працював грузинський фахівець. Тим більше, що у нас зараз дуже гарне покоління. Я сподіваюся на їхній успіх, як і вся Грузія.

- Який сценарій бачиться вам у матчі Грузія - Україна? Хто із суперників як будуватиме гру?

- Я думаю, обидві команди точно будуть грати обережно. Україна після перемоги над угорцями не летітиме в атаку з шашками наголо, а от Грузія, напевно, змушена буде діяти інакше. Фактор нового тренера біля керма, як і те, що з цим пов'язано, змушуватиме господарів атакувати. Хлопці доводитимуть, що вони заслуговують на право грати за збірну. Тим більше після такого прикрого програшу північноірландцям на останній секунді. Особисто я дуже чекаю, не побоюсь цього слова, справжньої битви двох симпатичних мені команд. Адже я за обома уважно стежу, бо в мене родина українська, а громадянство грузинське. У моєму випадку Грузія - це у крові, а Україна - у серці. Так що в даній ситуації я сказав би так: нехай переможе той, хто більше цього заслуговує.

- Яку тактичну схему зараз використовує збірна Грузії? Чи зміниться вона із приходом нового головного тренера?

- Чесно кажучи, поки що нічого не ясно. Але гадаю, що тактика змінюватиметься. Адже кожен тренер має своє бачення, свій погляд на гру. І мені самому цікаво, якою вона буде за Рамаза Сванадзе. Якщо Федерація футболу Грузії вирішила його призначити - то є довіра до цього фахівця. Тож тепер лише час та результати будуть приводом про нього говорити.

- На що можуть розраховувати збірні Грузії та України на фініші Ліги націй?

- Якби моя воля, то я б хотів, щоб і Грузія, і Україна вийшли до Дивізіону А. Це було б дуже круто. А як все вийде в результаті - побачимо.

- Чи ризикнете передбачити рахунок матчу?

- З мене поганий провісник. Але одне знаю напевно: гра, як я вже сказав, буде цікавою і нехай переможе гідний. Враховуючи, що я люблю обидві збірні, бажаю їм удачі в рівній мірі. Відверто кажучи, я однаково радію їхнім успіхам.

- Свого часу ви грали в одеському «Чорноморці». Чим запам'ятався вам проведений у ньому період?

- Мені багато що дала Україна. Виступаючи в Одесі, здобув бронзову медаль. Було це в сезоні-2005/06, під час перерви в якому я з'явився. Радий, що грав за таку велику команду - «Чорноморець» і лишився в її історії. У цьому місті я зустрів свою долю, одружився. По Одесі я дуже сумую. Це чудове місце на землі, найкрасивіше місто на Чорному морі.

- За подіями в Україні стежите регулярно?

- А як же. Інакше й бути не може. Я дуже сумую за Україною, за своїм домом у Києві. Дуже хочу, щоб ця проклята війна закінчилася, і ми із сім'єю повернулися до нашої улюбленої України. А всім українцям та українкам хочу сказати одне: до вас відчуваю величезну повагу. Ви - великий народ. Найшвидшого вам миру.