Український тріумф у Донецьку. Що сталося з переможцями Євро-2009?

Минулий місяць у футболі був ознаменований не лише проведенням ЧС у Північній Америці. Спортивні гурмани стежили за перипетіями континентальної першості Європи серед команд U-19.

Далеко не статистами на турнірі виступили українські гравці, які впевнено вибороли перше місце у групі, а у півфіналі дали бій німцям, поступившись з рахунком 1:2.

Загалом вдалий виступ змусив згадати про далекий 2009 рік, коли українська збірна U-19 поки єдиний раз у своїй історії завоювала золото Євро. Той турнір пройшов у нині окупованих Донецьку та Маріуполі. Сьогодні, рівно через 17 років, вирішили розібратися, що стало з героями того тріумфу.

Воротарі

Ігор Левченко

Основним голкіпером на тому турнірі у складі збірної України був вихованець донецького «Олімпіку» Ігор Левченко. На Євро він відіграв усі п'ять матчів, пропустивши три голи, при цьому три матчі йому вдалося відстояти на нуль.

Незважаючи на яскравий старт кар'єри і здавалося, великі перспективи, надалі у Левченка не склалося. У складі того самого «Олімпіка», луганської «Зорі» та запорізького «Металурга» у нього справи не пішли.

У 2018 році він пробував себе у фінському чемпіонаті у складі «Марієхамна», а у 2019 році потрапив до шведської «Ескільстуни», з якої навіть дістався фіналу Кубка країни.

Після цього Ігор залишив скандинавський півострів, хоча, за власним зізнанням, мав пропозицію за контрактом від тієї ж «Ескільстуни» на три роки. Натомість Левченко обрав берег Чорного моря та батумське «Динамо», де записав до активу лише пару матчів. В інтерв'ю Sport.ua сам футболіст назвав той перехід помилкою.

Останнім клубом Левченка був скромний «Хуст», після 2024 року про виступи Ігоря вже нічого невідомо, а на сайті Transfеrmarkt він значиться, як той, хто завершив кар'єру.

Максим Коваль

Один із небагатьох зі складу тієї команди, хто, як і раніше, залишається в обоймі. Колись один із найперспективніших талантів України зараз на контракті в одеському «Чорноморці».

При цьому його кар'єра склалася максимально неординарно та різноманітно. Тут були не лише київське «Динамо», а й датський «Оденсе», іспанський «Депортіво», саудівський «Аль-Фатех», молдавський «Шериф», грецькі «Аріс» та «Каламата».

Максим не тільки поколесив по різних країнах, а й вписав себе в історію за низкою параметрів.

Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Так він став першим воротарем в історії Ла Ліги, який отримав червону картку в дебютній грі. Крім того, він став першим гравцем в історії збірної України, який народився після проголошення незалежності.

У грудні Максиму виповниться 34 роки. Для воротаря вік зовсім не критичний, і якщо йому вдасться перезапустити кар'єру, то не виключено, що в майбутньому ми ще його побачимо на дуже високому рівні.

В'ячеслав Базилевич

Вихованець донецького «Шахтаря», на жаль, майже відразу після окупації Криму прийняв російське громадянство і виступав за тамтешні клуби, ставши таким чином фактично зрадником Батьківщини.

2020 року, у віці 30 років, він перейшов на тренерську роботу. Спочатку він пробував себе в «Туапсе», а потім і в «Кримтеплиці».

З 2021 року він зник із публічного простору. Однак пошуки в мережі дали деякі результати. З 2024 року Базилевич працює в одній з дитячо-юнацьких спортивних шкіл Дагестану. У всякому разі, у соціальній мережі відео датуються саме 2024 роком. При цьому відгуки на сайті від 2026 року говорять про те, що В'ячеслав, як і раніше, працює дитячим тренером у Махачкалі.

Захисники

Сергій Кривцов

Один із тих футболістів того складу, який домігся справді багато чого і виправдав високі очікування. Кривцов на континентальній першості у 2009 році взяв участь у всіх матчах та зарекомендував себе найкращим чином. З 2010 року вихованець запорізького футболу виступав уже за донецький «Шахтар» та провів там довгих 12 років.

У період 2023-2024 років. футболіст несподівано отримав шанс стати одноклубником Ліонеля Мессі в «Інтері» із Майамі. У Флориді Кривцов також отримував стабільну ігрову практику та став переможцем регулярного чемпіонату MLS, а також відзначився завоюванням Кубка ліг Північної Америки.

Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

2024 став останнім у професійній кар'єрі класного захисника. Після цього Кривцов став засновником агентства Vector Sports Management, де пробує себе вже в новій ролі.

Темур Парцванія

Ще один захисник, який провів на Євро-2009 усі матчі команди. Вихованець київського «Динамо» не повторив успіхи Кривцова. Темур не зміг закріпитись в основному складі рідної команди, хоч і відіграв за «Динамо»-2 80 матчів.

Після розставання з біло-блакитними Парцванія багато років поневірявся командами-середняками УПЛ, а також пробував сили в Угорщині, Казахстані і зовсім екзотичному з футбольного погляду Таджикистані.

Власне, таджицький «Істіклол» фактично і став останнім клубом у професійній кар'єрі гравця, хоча сам Парцванія у 2022 році не був таким категоричним. Наводимо його пряму цитату із інтерв'ю.

«Я грав у «Істіклолі» з Таджикистану, а моя дружина народила дитину в Штатах, тому я попросив клуб мене відпустити. Вони поставилися з розумінням, заплатили мені всю зарплату, і я поїхав. Для мене сім'я завжди буде на першому місці. Моя рідна сестра - громадянка США, тому ми вирішили осісти тут, щоб дитина отримала американський паспорт.

Спочатку я підтримував форму у команді з напівпрофесійної ліги UPSL. Тепер граю за команду New Yorke Braveheart і скоро намагатимуся влаштуватися в нову команду з сильнішої ліги», - говорив Парцванія в інтерв'ю ресурсу «Динамо Київ від Шурика».

У тій же бесіді Темур зазначив, що мешкає в Джексонвілл (штат Флорида), де заснував футбольну школу «Динамо Джексонвілл». Найімовірніше, цим проектом він зайнятий і зараз, оскільки кар'єру, судячи з профілю на Transfmarket, йому перезапустити не вдалося і останнім клубом на сайті значиться той самий «Істіклол».

Богдан Бутко

Вихованець донецького «Шахтаря», хоч і не відіграв усі матчі на Євро-2009, зарекомендував себе якнайкраще. Незабаром він почав залучатися і до лав національної збірної, а її тодішній тренер Олег Блохін виписував йому серйозні аванси.

Проте, Бутко мав помітну проблему - на його позиції в «Шахтарі» виступав Даріо Срна, якого витіснити з основи було майже нереально.

Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

У результаті Бутко перепробував безліч варіантів - «Волинь», «Іллічівець», пермський «Амкар», «Лех», «Ерзурумспор», «Зоря», «Чорноморець». Останнім клубом Богдана була «Олександрія», з якою він за підсумками минулого сезону вилетів із УПЛ.

Наразі 35-річний захисник залишається без клубу, але про завершення футбольної кар'єри Бутко ще не заявляв.

Дмитро Кушніров

Напевно, найкрутіший кар'єрний віраж стався у Кушнірова. Захисник провів на Євро-2009 усі п'ять матчів та цементував оборону команди. Багато хто в ньому бачив велику перспективу, але розкрити потенціал до кінця так і не вдалося.

До 2013 року він так і грав то у другій, то у третій команді «Динамо», поки 2014 року не спробував себе в латвійському «Даугавпілсі». Там справи також не пішли.

У віці 24 років Дмитро завершив кар'єру і перекваліфікувався в поліцейські. Кушніров багато років служив у патрульній поліції Херсона і у 2026 році отримав уже звання майора.

Максим Білий

Вихованець донецького «Шахтаря» Максим Білий на Євро-2009 не зіграв у жодному матчі, проте все одно входив до числа перспективних гравців.
Однак у стані «Гірників» йому заграти не вдалося. Спочатку він пробував себе в алчевській «Сталі» на правах оренди, а потім підписав контракт із луганською «Зорею».

У 2015 році Білий отримав перший легіонерський досвід, підписавшись із «Хайдуком», чиї кольори тоді захищав і Артем Мілевський. Спочатку справи в Спліті йшли дуже непогано, проте після зміни керівництва клубу та тренерського штабу дороги розійшлися і контракт було розірвано за взаємною згодою.

Надалі Максим опинився в «Анжі», але з лютого до червня 2017 року жодного разу не з'явився на полі. Той перехід Білий назвав найбільшою помилкою у кар'єрі.
Незважаючи на це, Білому вдалося повернутися до УПЛ, де він уже догравав у «Маріуполі», знайомій «Зорі», «Чорноморці», «Руху» та «Руху»-2.

В останньому він і розпочав свій тренерський шлях. Спочатку він виконував роль тренера, а потім перейшов до роботи з молодіжними командами.
Станом на сьогодні Максим входить до тренерського штабу «Олександрії», де продовжує набувати необхідного досвіду на новій для себе ниві.

Сергій Логінов

Вихованець дніпровського футболу прибув на Євро-2009 у статусі гравця дубля київського «Динамо» і так і не зміг зарекомендувати себе у столичному клубі. Згодом він багато блукав командами-середняками, а найбільше ігрової практики отримував у «Дніпрі-1» та «Олександрії».

У 2025 році він підписав контракт із новосанжарським «Стандартом», який виступає на аматорському рівні. Судячи з інформації з офіційного сайту клубу, Логінов і сьогодні захищає кольори скромної команди.

Сергій Люлька

Фото: ФК ЮКСА

Не сказати, що ще один вихованець київського «Динамо» провів визначну кар'єру, але загалом цілком гідну. Люлька встиг пограти в чеському «Словані», а в Україні виступав за «Говерлу», «Чорноморець», «Десну», «Львів» та «Металіст».

2025 року він увійшов до тренерського штабу ЮКСА з Тарасівки Київської області, а минулого місяця залишив цю посаду. Подальші плани Люльки поки що залишаються невідомими.

Півзахисники

Кирило Петров

Найкращий футболіст Євро-2009 на турнір був заявлений в амплуа півзахисника, але надалі більшу частину кар'єри виступав як гравець оборони.

Петров, який є вихованцем київського «Динамо», незважаючи на всі аванси, що видавалися йому, не закріпився в системі столичного клубу.

На теренах України Петров пробував сили у «Говерлі», «Арсеналі», «Кривбасі», «Олімпіці» та «Колосі».

При цьому в нього вийшла насичена кар'єра легіонера. Так, він виступав за «Ордабаси» з Казахстану, бакинський «Нефтчі» та польську «Корону». У команду з Кельце він приходив кілька разів, і саме цей клуб став останнім у його кар'єрі.

Віталій Віценець

На момент старту Євро-2009 Віценець вважався однією з головних надій тієї збірної, проте півзахисник отримав травму вже у першому матчі і більше не зміг допомогти команді.

Загалом, вся кар'єра Віценця - це суцільна низка травм. У 2013 році йому помилково видалили весь латеральний меніск, після чого Віталій так і не зміг повністю відновитися, хоч і намагався повернутися до футболу аж до 2017 року.

До, практично трагічного завершення кар'єри, Віталій на правах оренди виступав у «Зорі», «Іллічівці» та «Севастополі», права ж на нього майже завжди належали донецькому «Шахтарю», за який він провів загалом 16 матчів.

Після раннього завершення кар'єри Віценець перейшов на тренерську роботу і спочатку працював у структурі «Шахтаря». 2021 року він отримав посаду наставника команди «Кривбас» (U-19), але влітку 2022 року був звільнений з посади за антиукраїнську позицію.

Після цього Віценець вирушив у стан країни-агресора, де як асистент тренера встиг попрацювати в кількох клубах. Зараз Віталій знову безробітний.

Денис Гармаш

Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Один із найуспішніших футболістів, який виступав на Євро-2009 у складі збірної України. Здається, багатьом відомий футбольний шлях Дениса. Триразовий чемпіон України, триразовий володар Кубка країни, чотириразовий володар Суперкубку. Все це у складі «Динамо». Понад 230 матчів за біло-блакитних та 31 гра у складі національної команди.

Окрім «Динамо» у кар'єрі Гармаша були «Різеспор», «Осієк», а на зовсім пізніх етапах кар'єри «Металіст»-1925 та аматорський клуб «Лісове». Нещодавно Дениса мобілізували до лав ЗСУ, де він проходить службу досі.

Артур Карноза

Вихованець дніпровського футболу провів добротну кар'єру, але загалом зірок з неба не хапав. За роки виступів він змінив багато команд, але завжди грав в Україні. «Дніпро», «Нафтовик», «Севастополь», «Кривбас», «Карпати» - ось далеко не повний список у його послужному списку.

У 2021 році Карноза захищав кольори «Альянсу» з Сумської області, а в 2022 році на його сторінці в соціальній мережі з'явився запис про те, що з професійними виступами настав час прощатися. Той пост поки що й залишається останнім у його акаунті.

Євген Шахов

Вихованець київського футболу кар'єру на серйозному рівні розпочав у Дніпрі, де зі змінним успіхом виступав до 2016 року та з яким дійшов до фіналу Ліги Європи у 2015 році.

Після від'їзду з Дніпра Шахов провів непоганий відрізок кар'єри в Греції та Італії (ПАОК, Лечче, АЕК). У Салоніках, до речі, він став чемпіоном країни і тричі виборов Кубок Греції.

Після перебування в Європі Шахов ненадовго повернувся до України, де виступав за «Зорю», а потім вирушив догравати до казахстанського «Тоболу». У 2025 році він увійшов до тренерського штабу Младена Бартуловича в Харкові і обіймає цю посаду досі.

Сергій Рибалка

Не можна сказати, що Сергій Рибалка повністю реалізував свій потенціал, проте кар'єра хавбека вийшла дуже непоганою. Наприклад, перебуваючи на контракті в «Динамо», Сергій виступав на правах оренди за чеський «Слован», якому всерйоз допомагав у Лізі Європи, забиваючи у ворота «Удінезе» та «Фрайбурга».

Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Після завершення чеського етапу кар'єри, Рибалка кілька років провів до «Динамо», а потім знову вирушив в оренду, цього разу до «Сівасспору». Турецький клуб згодом оформив повноцінний трансфер та провів за клуб понад 50 матчів.

Потім було повернення в Україну та виступи за «Олександрію», ЛНЗ та аматорське «Лісове». Наразі Рибалка завершив кар'єру та входить до тренерського штабу львівського «Руху».

Дмитро Єрьоменко

Вихованець харківського футболу взяв участь у всіх матчах тріумфального Євро та, здавалося, перед ним відкриваються непогані перспективи. Однак по-справжньому успішною його кар'єру назвати не можна. Після невдалої спроби потрапити до основної команди київського «Динамо», Єрьоменко вирушив спочатку до Луцька, а потім до харківського «Металіста».

Саме переїзд до Харкова Єрьоменко назвав причиною застою у кар'єрі. Перебуваючи на контракті там, він виступав на правах оренди за «Ворсклу» та чеський «Богеміанс». Однак по-справжньому ніде не заграв.

Після були «Олімпік», «Говерла» та ще кілька клубів, у тому числі й аматорських. Останньою командою для Єрьоменка, судячи з відкритого джерела, став вишгородський «Діназ», який він залишив за підсумками сезону-2023/24.

Ігор Чайковський

Півзахисник прибув у розташування збірної на Євро-2009 як гравець донецького «Шахтаря», але в результаті там заграти так і не зумів. Незабаром він перебрався до «Зорі» на правах оренди, потім була короткочасна оренда до «Іллічівця», але зрештою «Зоря» підписала з ним повноцінний контракт.

Саме в таборі луганського клубу Чайковський провів найкращі роки кар'єри, зокрема, взявши участь у кількох сезонах Єврокубків.

Після «Зорі» був короткочасний вояж до РФ і повернення до луганської команди, але черговий прихід до розташування команди вже не був таким успішним. Потім кар'єра пішла на спад, що призвело до частої зміни клубів («Інгулець», «Полісся», «Буковина», «Металіст)».

У 2025 році Чайковський виступав уже за аматорську «Фазенду», судячи по всьому, це був його кінцевий пункт у кар'єрі футболіста.

Форварди

Дмитро Коркішко

Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Ще один футболіст, який на Євро-2009 був заявлений як форвард, але у дорослому футболі здебільшого запам'ятався грою в середній лінії.

Коркішко, як і багато хто в тій команді, був вихованцем київського «Динамо» і, як часто відбувається у таких випадках, у рідній команді розкрити потенціал не зумів.

Після 90 матчів у «Динамо»-2 вже аж у 2013 році Дмитро вирішив змінити обстановку, з чого і почалися його поневіряння по ближньому та далекому зарубіжжю. У кар'єрі Коркішка були Білорусь, Туреччина, Казахстан і, вочевидь, Україна.

Загалом за роки виступів він змінив понад 10 клубів. Останнім із них був «Авангард» із Лозової Харківської області, де він не лише грав на полі, а й входив до тренерського штабу. Тим не менш, минулого місяця він покинув клуб і став асистентом наставника «Кудрівки».

Сергій Шевчук

Ще один виходець із системи «Динамо», чий талант так і не було розкрито. Після кількох років у дублі біло-блакитних, 2014 року форвард вирушив у луцьку «Волинь», але там у нього справи також не пішли.

Тоді молодий гравець зважився на кардинальні зміни та пробував себе у ближньому зарубіжжі. У період з 2014 по 2017 роки Сергій виступав у литовських «Шяуляї», «Банзі», «Тракаї», білоруському «Вітебську» та латвійській «Лієпаї», де загалом забив лише 9 разів. Тим не менш, у Литві та Латвії він став срібним призером чемпіонатів, крім того, у Латвії він здобув і Кубок країни.

Після всіх цих поневірянь Шевчук повернувся до України. У 2018 році він підписав контракт з «Агробізнесом», який тоді пробився до Першої ліги. Там Шевчук протримався один сезон, після чого перейшов до виступів за аматорські команди Київської області, останньою з таких у 2023 році була «Дружба».

Віталій Каверін

У заявному листі на Євро-2009 Віталій Каверін йшов як форвард, хоча пізніше остаточно утвердився як гравець середньої лінії. У цьому плані промовиста і офіційна статистика, за роки кар'єри з 2008 по 2024 він забив загалом 12 голів, при цьому 10 з них за один сезон.

Загалом кар'єра вихованця дніпровського футболу вийшла не найвидатнішою. Спроби закріпитися у «Дніпрі» та київському «Динамо» успіху не принесли.

Крім того, у кар'єрі Віталія були «Кривбас», «Говерла», одеський «Чорноморець», польський аматорський клуб «Лисиця» та «Поділля». Саме хмельницький клуб і став останнім у кар'єрі переможця Євро-2009.