Як Расселл вирвав поул з підноса у Феррарі та чому Макларен програв

Відбулася кваліфікація Формули-1 на трасі Барселона-Каталунья. Після впевненого старту вікенду Макларен не зумів підтвердити свій темп, тоді як Мерседес та Феррарі помітно додали. Щоправда, не всі пілоти цих команд змогли показати результат, на який розраховували.

Про те, який вигляд має розклад сил перед гонкою та на що варто звернути увагу перед стартом Гран-прі - у цьому матеріалі.

Мерседес

Поул-позиція на Гран-прі Барселони дісталася Джорджу Расселлу, але цей результат приніс чимало сенсаційних моментів, які вийшли далеко за межі передгонових прогнозів.

Після першого невдалого виїзду та зірваного кола через червоні прапори після аварії Шарля Леклера на Феррарі, британець показав найшвидший час у своїй останній спробі.

Мерседес зумів виправити свої проблеми та покращитися, опинившись дуже мінімально попереду конкурентів із Макларен та Феррарі. Расселлу довелося наполегливо тиснути, адже боліди італійської стайні виявилися значно ближчими до Мерседеса, ніж очікувалося.

Оновлений автомобіль, який команда привезла до Канади, має чудову притискну силу та зчеплення з трасою при бокових навантаженнях. Також він отримує перевагу від одного з найпотужніших моторів чемпіонату, що є великою допомогою на трасі, де важливу роль відіграє ефективність силової установки.

Британець провів свою фінальну спробу дуже розумно, правильно розподіливши ресурс гуми та заряду, і вирвав поул у третьому секторі. За розрахунками, буквально за останні 100 метрів він забрав першу позицію з-під носа у Хемілтона.

Саме на таких трасах, як Барселона, дуже помітні досвід і гоночне мислення Рассела, які дозволяють йому оптимальніше використовувати можливості машини. Також британець віддає перевагу жорсткішій конфігурації, яку вимагає цей трек, і чудово працює на межі, коли зчеплення значною мірою залежить від аеродинаміки.

А ось його напарник Кімі Антонеллі поки що залишається в ролі того, хто наздоганяє, фінішувавши більш ніж на три десятих секунди позаду. Італієць намагався компенсувати відставання, занадто сильно атакуючи на початку кола, але це призвело до надмірного навантаження на шини.

У другій половині кола гума вже втрачала продуктивність, а кілька помилок у поворотах не дозволили Антонеллі поборотися за вищу позицію. Швидкість у нього є, але поки що бракує досвіду та стабільності, щоб реалізовувати її так само ефективно, як Рассел.

Феррарі

Льюїс Хемілтон у фіналі кваліфікації створив головний сюрприз суботи. Неймовірний британець за кермом оновленої машини зупинився всього за 64 тисячні секунди від поул-позиції.

Це дійсно визначний результат для італійської стайні, враховуючи специфіку іспанського автодрому та постійну потребу пілотів економити заряд батареї на прямих.

Дефіцит потужності двигуна Скудерії помітний неозброєним оком, через що Хемілтон був змушений піднімати ногу з педалі газу на другому секторі перед п'ятим та сьомим поворотами, щоразу програючи Джорджу Расселу близько половини десятих секунди. Проте така переконлива швидкість доводить, що аеродинамічна база боліда разом із новим пакетом оновлень працює чудово. Інженерам вдалося суттєво завантажити передню вісь та збільшити притискну силу без серйозного опору повітря на прямих.

До того ж фахівці з Маранелло вгадали з налаштуваннями боліда в останній момент, адже семиразовий чемпіон світу довго не міг знайти баланс, і механіки змінювали конфігурацію машини за кілька хвилин до початку кваліфікації. Дані телеметрії показують, що починаючи з четвертого віражу Хемілтон випереджав графік лідера Мерседеса і нарощував перевагу аж до десятого, одинадцятого та дванадцятого поворотів, які є головними індикаторами ефективності техніки. Тільки на самому фінішному відрізку через нестачу енергії Хемілтон втратив лідерство, дозволивши Расселу вирвати перемогу приблизно за 100 метрів до фінішної лінії. Проте обнадійливий п'ятничний темп дає Феррарі хороші шанси нав'язати боротьбу за перемогу в недільній гонці.

А ось для іншого представника Скудерії субота завершилася гучним провалом. Шарль Леклер мав абсолютно ідентичний темп із напарником і цілком міг претендувати на перший ряд стартового поля, але припустився грубої помилки під час своєї спроби.

Монегаск залетів у четвертий поворот на дев'ять кілометрів за годину швидше, ніж на попередньому колі, через що втратив контроль над задньою віссю боліда. Замість того, щоб кинути коло, Леклер спробував утримати машину на трасі, що спровокувало сильний занос і призвело до фронтального удару об стіну на швидкості близько 190 кілометрів за годину. Якщо раніше подібний ризик пілота Феррарі можна було виправдати слабкістю техніки, то тепер потенціал машини дозволяв боротися за найвищі місця без зайвого ризику.

Схоже, Леклер зараз перебуває під серйозним психологічним тиском через хорошу форму, яку демонструє Хемілтон. Шарль намагається систематично виходити за межі можливостей техніки, що призводить до аварій. З поверненням Феррарі до групи лідерів ціна таких помилок стає занадто високою для команди в чемпіонаті.

Макларен

Позаду лідерів розташувалися пілоти Макларена, які програли поул-позиції Джорджа Рассела близько трьох десятих секунди. Те, що команда з Вокінга поступиться Мерседесу парою десятих, можна було передбачити, проте ширший розрив та поява Феррарі попереду «помаранчевих» стали несподіванкою. Дані телеметрії вказують на значно гіршу роботу силової установки, ніж під час вільних заїздів - ймовірно, інженери використали обережніший режим двигуна через побоювання за надійність. Крім того, при збільшенні рівня притискної сили боліду доводиться розплачуватися серйозним лобовим опором на прямих.

Ред Булл

А ось у Ред Булл зберегли конфігурацію з низьким рівнем притискної сили та низьким лобовим опором, що відображається у значному розкиді показників максимальної швидкості. Налаштування боліда знову адаптовані суто під чутливий стиль Макса Ферстаппена, який здатен ефективно контролювати стан покришок навіть за умови меншого загального завантаження машини.