Серена ВІЛЬЯМС: «Що стосується одиночки, я не можу сказати ні так, ні ні»

Легендарна Серена Вільямс провела прес-конференцію напередодні старту трав'яного турніру WTA 500 у Лондоні, де вона зіграє в парному розряді разом із Вікторією Мбоко:

- Серено, дякуємо. Приємно знову бачити вас у Лондоні. Ми вже бачили, як ви тренувалися з Вікторією. Хотілося б повернутися до минулого грудня: тоді ви написали в X, що точно не повернетеся в теніс. Що змусило вас змінити рішення? Що стало головним фактором?

- Так, у грудні я дійсно не збиралася повертатися. А потім просто поговорила з кількома людьми, ми обговорювали різні варіанти - зробити щось заради задоволення, спробувати щось трохи інше. Ми продовжували розмовляти, і в якийсь момент я подумала: «А чому б і ні?» Напевно, краще пояснити це не можу.

- Серено, ласкаво просимо назад. Як відреагувала ваша родина, коли ви сказали, що збираєтеся повернутися в теніс? Діти, чоловік, інші родичі - що вони сказали?

- Усі мене дуже підтримали. Звісно, спочатку вони запитали: «Про що ти думаєш?» А я сказала: «Ну, зараз літо, діти не ходять до школи, тож це ідеальний час, щоб вийти на корт, просто отримати задоволення і подивитися, що з цього вийде».

- Ви заявилися в парному розряді. А що щодо одиночного? Чи може це стати можливістю в майбутньому?

- У всьому цьому шляху я не хочу чинити на себе жодного тиску. У моїй кар'єрі його й так було достатньо. Зараз для мене це пов'язано одразу з багатьма речами. Важливий момент - щоб мої діти побачили, як я граю. Олімпія вже трохи старша, Адіра ще зовсім маленька, але такі моменти все одно дуже цінні.

Крім того, бути спортсменом на такому рівні - це одне з найкращих відчуттів. І можливість, можливо, зробити це ще один останній раз - це чудово і хвилююче.

Що стосується одиночного розряду, я не можу сказати ні так, ні ні. Прямо зараз - ні. Думаю, мені потрібно більше тренуватися, якщо я захочу грати в одиночному розряді. Побачимо, чи дійду я до цього. А якщо ні, значить, зараз це не мій шлях.

- Чи сумували ви за чимось конкретним у тенісі за час поза кортом? І чи думаєте ви про Вімблдон?

- Найбільше я сумувала за атмосферою. Коли ти постійно в Турі, не завжди замислюєшся про подорожі і про те, наскільки насправді любиш якісь речі. Я займалася цим буквально все життя - з тих пір, як себе пам'ятаю. У мене навіть немає в пам'яті якоїсь дати, коли все почалося.

Коли ти так довго чимось займаєшся, починаєш сприймати це як належне. А тепер у мене є можливість пережити деякі речі по-іншому, так, як раніше я не могла. І ще - зробити це разом із сім'єю. Отримати трохи інший досвід.

- Чи пам'ятаєте ви, коли вперше побачили гру Віки? Які враження призвели до того, що ви попросили її стати вашою партнеркою в парі?

- Так, здається, я бачила її гру в Монреалі. Це було минулого року чи роком раніше? Тільки минулого року? Вау. Я пам'ятаю, як побачила її гру, і, здається, вона виграла той турнір. Мене вразила її гра та її ставлення.

Найбільше мені сподобалося, що після першої перемоги вона продовжила вигравати. Я подумала: «Ось це мені подобається». Це багато в чому нагадало мені саму себе. Іноді ти виграєш один турнір, а потім у тебе буває невеликий спад - це нормально. Але мені сподобалося, що в неї був такий драйв.

Я трохи бачила, як вона грає в парі. Рішення було непростим. Це не було рішенням в останню хвилину, але саме зобов'язання я взяла на себе майже в останній момент. Я вже давно про це думала, але остаточно зважилася тільки дуже пізно. І тоді потрібно було зрозуміти, з ким я буду грати.

- Як це - знову бути на корті? Це схоже на їзду на велосипеді, коли тіло все згадує, чи відчуття зовсім інші?

- Так, це схоже на їзду на велосипеді. Відчуття хороші. Сьогодні я двічі тренувалася з Вікі і почувалася набагато краще з задньої лінії, та й взагалі у всіх аспектах. Тож так, це як їзда на велосипеді - тільки вгору. Але я насолоджуюся цією поїздкою.

- Наскільки для вас важливо показати, що ви все ще можете перемагати? Це велика мотивація? Чи головне - отримувати задоволення? Чи є сенс грати, якщо ви не виходите на корт з упевненістю, що можете перемогти, враховуючи, що такий менталітет був у вас протягом усієї кар'єри?

- Мені не потрібно вигравати. Я вже виграла більше, ніж більшість людей за все життя. Для мене це не головне. І мені важливо постійно нагадувати собі про це. Мені нічого доводити. Мені нічого втрачати. Все, що тут є, - це тільки те, що я можу здобути.

ВІДЕО. Прес-конференція Серени Вільямс

ФОТО. Прес-конференція Серени Вільямс