ДЕМ'ЯНЕНКО: «Динамо цього не вистачає, але коли закінчиться війна...»

Легенда київського Динамо Анатолій Дем'яненко вважає, що «біло-сині» зможуть гідно виступати на європейській арені після завершення війни в Україні.

- Після 1986 року Динамо було за крок до європейської вершини у 1999-му, коли команда Лобановського вилетіла від Баварії у півфіналі Ліги чемпіонів. Якщо ж дивитися на сучасну епоху, у ХХІ столітті, під чиїм керівництвом кияни мали найбільший потенціал досягти успіху в єврокубках?

- Це складне питання. Фахівців було багато, але успіх - це комплекс факторів. Все залежить від того, як тренер бачить футбол і чи є в нього виконавці під його філософію. Зараз багато хто робить ставку на фізику. Але фізику можна підтягнути завжди, а от футбольний інтелект, бачення поля і майстерність - цього не купиш ні за які гроші. Потрібні гравці, які вміють думати на швидкості. У футболі, як і раніше, все починається з голови, а вже потім передається ногам.

- А чи є сучасна команда, чий стиль гри за останні десятиліття найбільше нагадав вам Динамо зразка 1986 року?

- Чесно кажучи, нікого конкретно не назву. Ми мали свій, унікальний динамівський стиль. Наша візитівка - це блискавичний вихід з оборони в атаку. Зараз футбол часто грішить академізмом: команди довго контролюють м'яч на своїй половині, перекочують його впоперек поля. Поки ти так граєшся, суперник встигає повернутися і вибудувати ешелоновану оборону, яку потім треба довго і нудно зламувати. Наш же принцип був іншим: перехопили м'яч - і миттєво відрізали пів команди суперника вертикальним пасом, поки вони не встигли сісти в захист.

- За ці роки футбол сильно змінився, величезну роль відіграють фінанси клубів. Якщо говорити про рівень єврокубків...

- Звісно. Україна опинилася в дуже складній ситуації. Йде війна. Тому зараз дуже важко: ці постійні переїзди, відсутність домашніх трибун... Хоч люди і приходять на матчі в Польщі чи деінде (зараз багато українців за кордоном), але це все одно не те. Коли ти граєш удома - це свій вболівальник, своя аура, зовсім інше ставлення. Все інакше.

- Це один з тих факторів, якого не вистачає нинішньому Динамо для успіху в Європі, чи є ще щось?

- Так, і Динамо цього не вистачає, і іншим нашим командам. Є й інші чинники, звичайно. Дуже впливає те, що у багатьох батьки та родичі залишилися в Україні. Факторів багато.

- На вашу думку, коли війна в Україні завершиться, на нас чекає підйом наших клубів у єврокубках?

- Я впевнений, що і Динамо підніметься, і інші команди підтягнуться. Якщо пам'ятаєте 2013-й, 2014-й роки - який сильний чемпіонат у нас був. Дуже пристойний. Близько семи команд реально претендували на призові місця. Був високий рівень і за якістю гри, і за всім іншим. Але, на жаль, зараз бачите, яка ситуація... Війна. Тому українському футболу сьогодні дуже важко. Будемо сподіватися, що мир у нашій країні настане якомога швидше, - сказав Анатолій.