На війні загинув 23-річний гімнаст

Українська спортивна родина продовжує нести втрати через війну, яку розв'язала росія. 9 квітня 2026 року на Січеславському напрямі під час виконання бойового завдання загинув 23-річний військовослужбовець, а в цивільному житті гімнаст Микита Литвинов.

Микита був вихованцем відділення спортивної гімнастики Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «Суми».

За роки занять він сформувався як дисциплінований і наполегливий атлет із різнобічними спортивними інтересами. Микита виступав, серед іншого, за хокейний клуб «Суми», де поєднував технічність гімнастики з витривалістю та командною грою в хокеї.

Литвинов став на захист Батьківщини у складі Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Життя воїна обірвалося 9 квітня внаслідок удару ворожого безпілотника.

«Шлях мого Воїна, Захисника, Ангела-Охоронця…Всі ці дев'ять місяців моє життя то затамувало подих (в очікуванні новин), то лікувало від твоїх дій («мамо, я вийшов! Мамуль у мене все добре і навіть ще краще!») Мій любий сину, ти завжди робив такі речі, від яких перехоплювало подих, надавав таку купу емоцій, тримав мене в такому тонусі! Дякую Богу, що я була твоєю мамою. Ти мене вчив жити по-справжньому, задавав незручні питання, показував мені всесвіт з іншого ракурсу, завжди казав правду, був прямолінійний, наполегливий, мужній, іноді занадто агресивний до якихось незручностей, але завжди добрий і турботливий, коли від тебе хтось потребував допомоги!», - написала мама Микити Марина Литвинова.

«Ти міг все! Співати, танцювати, займатися спортивною гімнастикою, грати у хокей, футбол, кататися на конях галопом! Дуже любив і захищав братів наших менших. Одного разу врятував від загибелі двох щенят, яких знайшов десь в ліску, завʼязаних у мішку і притягнув додому . У цих щенят, завдяки тобі, склалася гарна доля, ми їх всіх віддали у гарні руки. Я можу про тебе тут багато чого писати, за твої 23 роки…Але зараз я ще не можу усвідомити, що ти більше не в цьому світі… Я намагаюся жити далі, без тебе, але зараз навіть важко дихати, відчуваю себе суцільною кровоточивою раною, намагаюсь зрозуміти що сталося», - додає згорьована мати.